Судан – важлива ланка у протистоянні Заходу з КНР і РФ
Урядова армія Республіки Судан розпочала придушення заколоту бунтівників-спецпризначенців, яким платять китайці та росіяни.
У Судані перший день боїв між військом, підпорядкованого фактичному голові держави Абдель-Фаттаху аль-Бурхану, та Силами Швидкого Реагування (далі СШР – прим. ред.) під командуванням Хамдана Даґло.
На початку бойових зіткнень, багато арабських і загалом світових медіа повідомляли про успіхи СШР, про відбиття аеропорту в місті Марое, знищення єґипетських літаків та полон єґипетських спецназівців, які там перебували.
Та трохи згодом, ситуація почала кардинально змінюватися на користь армії, що не тільки вивела на вулиці столиці, Хартума, танки та іншу важку техніку, а й підняла у небо бойову авіацію, яка почала наносити точкові удари по позиціях і штабах СШР.
Потім, почала з'являтися інформація про те, що армія взяла під контроль збройні склади СШР, у Хартумі була розгромлена колона їхньої техніки, армія встановила повний контроль над державними та стратегічними установами, а у деяких регіонах локальні командири СШР почали разом з бійцями переходити на бік армії.
Командувач СШР Даґло в інтерв'ю виданню "Al Jazeera" розродився істеричними тезами типу: «Радій, о народе Судану, ми захистимо вас від аль-Бурхана та його банди. Ми не припинимо бойові дії, поки не захопимо всі військові об'єкти армії. Ми переможемо їх за декілька днів!».
От тільки Даґло нанесли удар під дих звідти, звідки він і чекати не міг:
Назірат (Керівна Рада), племінного об'єднання Різейґат – заявив про свою підтримку армії Судана і відмовився підтримувати заколотників зі СШР.
Ключовий момент у тому, що Даґло походить саме з Різейґату, а племінні зв'язки у Судані – дуже важливий фактор суспільно-політичного життя.
Чим завершиться протистояння, поки говорити зарано: Абдель-Фаттах аль-Бурхан заявляє одне – Даґло інше, а Єґипет поки не сказав свого слова, та цікавить наступне: «Чи скажуть своє вагоме слово Вашинґтон, який підтримують аль-Бурхана і Москва?».
У принципі, Росії банально нема чим його сказати, адже малочисельні зграї ПВК "Ваґнер" наврядчи якось вплинуть на хід бойових дій, а перекидати бойову авіацію з сирійської авіабази "Хмеймім" – дороге і дуже тупе задоволення, особливо в світлі подій в Україні.
У лютому 2022 року Судан погодив будівництво на березі Червоного моря пункту матеріально-технічного забезпечення (ПМТЗ) ВМФ РФ (Кремль домагався будівництва цього ще з 2017-го, коли президентом Судана був путінський друг і кривавий диктатор Омар аль-Башир).
Та у 2019-му аль-Башира скинули внаслідок військового перевороту і формальним головою держави став Ахмед Авад ібн Ауф, так що будівництво довелося відкласти, а у 2021-му стався новий військовий переворот і формальним головою Судана став Абдель-Фаттах аль-Бурхан.
І от РФ ніби і домовилася з ним про будівництво ПМТЗ, та тут у гру вступили США і зблизилися двох Абдель-Фаттахів: аль-Бурхана та президента Єґипту ас-Сісі.
Тож тепер аль-Бурхан ганяє по Судану проросійських заколотників зі СШР, Росія безсило спостерігає, а США та Єґипет вичікують момент.
Якщо не брати глобальний аспект цієї військової конфронтації, який стосується більшості країн світу, то в локальному плані України – це теж стосується.
В аеропорту Хартума у заручниках ситуації опинився Український екіпаж компанії "SkyUp"; ситуація ускладнена пошкодженням літака та часовою невизначеністю, тож сподіваємося, для наших співгромадян усе закінчиться добре.
Автор – Назар Приходько, політолог-міжнародник і військовий експерт
