Таємничі знаки наших князів

Сокіл, що атакує, двозуб, тризуб, — такими були символи правителів України-Русі у давнину. Москві не вдалося їх стерти з народної пам'яті.

Знакова система на території України відома з давніх давен, адже знаки — маркери власності людини, роду, корпорації. Ними позначали кордони володінь, таврували худобу, наносили на побутові та ювелірні вироби, зображували на монетах і печатках, малювали на щитах воїнів.

Окремі знаки мали сакральне значення і використовувались як система оберегів та зашифрованих у них таємних знань. Починаючи з X століття на території української середньовічної держави Русь активно стала запроваджуватися система княжих знаків Київської династії.

У науці для їхньої номінації вживають такі назви: тризуб, двозуб, знаки багроподібної форми, знаки індивідуальних форм та знаки, подібні до літери «Ж». За часів Русі княжі знаки згадуються під назвами «пятно» та «печать».

Кожен князь спадкував знак свого батька і дещо змінював його зображення для відокремлення свого майна від батькового чи братів. Окрім того, один знак міг мати різне накреслення, що було продиктовано поверхнею, на який він зображувався, чи тодішньою модою (може, краще тут традицією?).

Проте він завжди зберігав свою основу. Саме у такий спосіб було утворено розгалужену систему знаків, що розпочалась із двозуба Святослава Хороброго — першого відомого княжого знака від X століття. 

Згодом княжі знаки були замінені гербами, проте вони продовжували існувати й уже у змінених формах та перетворилися на герби князів Острозьких, Вишневецьких, Четвертинських, Огінських та інших. У 1918 році знак Володимира Великого було взято як основу герба України.

Проте, ми — народ із розстріляною пам'яттю, тож часто нам доводиться відновлювати все від самого початку, як кажуть історики, ad fontes. Зокрема, і відновлювати історію нашої знакової системи.