Таємниці біблійної демонології

Демони у Біблії: від сатани до легіону.

Коли ми чуємо слово «демони», найчастіше уявляємо собі образ із середньовічних книг або фільмів жахів. Але в Біблії образ нечистих духів набагато багатозначніший.

Сатана (противник)

У Старому Заповіті «сатан» — це радше «обвинувач», небесний прокурор (Книга Йова). У Новому Заповіті він уже постає нібито князем світу цього, противником Христа.

Вельзевул

В Євангеліях його називають «князем бісівським». Первісно це ім’я пов’язане з божеством филистимлян — Ваал-Зевув («господар мух»).

Левіятан і Бегемот

У Книзі Йова описані чудовиська, символи хаосу й зла. Отці церкви часто бачили в них образи демонічних сил.

Аза́зель

У Книзі Левит згадується обряд відпущення козла «для Азазеля» в пустелю. Згодом його стали ототожнювати з упалим духом.

Лі́літ

У пророка Ісаї (Іс. 34:14) зустрічається загадкова постать нічного демона. В єврейському фольклорі вона стала образом демониці, губительки дітей.

Легіон

У Новому Заповіті біси, вигнані Ісусом із біснуватого, самі себе називають: «Легіон, бо нас багато» (Мк. 5:9).

Дух Піфона

У Діяннях апостолів згадується служниця, одержима «духом віщунським» (грец. πύθων) — цим словом в античності позначали демонічне натхнення.

Загалом у Біблії демони — це не самостійні персонажі з міфологіями, а радше прояви зла, хвороби й спокуси. Пізніше християнська традиція (особливо апокрифи та отці церкви) розгорнула їхні образи в складну демонологію, яка вже ближча до звичних нам уявлень.