Таємниці і загадки історії

ІСТОРІЯ
23.03.2021, 14:56
Таємниці і загадки історії

Декілька років місто стояло мертве. Місто без Людей. #Петроград

Всі вулиці і панелі були завалені трупами добре одягнених чоловіків. Поруч з деякими з них валялися їхні гаманці. На трупах людей були хороші годинники, каблучки, їх навіть не грабували. Трупів було дуже багато, ними було завалено все, усе Місто. Усе Місто було завалене трупами і залите калюжами крові. Трупи стали смердіти і у всьому Місті стояв задушливий трупний сморід. Собаки, яких ніхто не годував, їли ці трупи. Щоб позбутися трупів, більшовики зігнали гопників і наказали скидати ці трупи у Неву і канали. Трупів було стільки, що вони йшли річкою ще півтора року.

Кілька років Місто стояло Мертвим, Місто без Людей. Жодного людського обличчя. На вулицях лише страшні пики бандитів і повій.

Відразу ж після Погрому на Петроград налетіли селяни з возами з навколишніх сіл: грабувати спорожнілі будинки. Червоноармійці проганяли селян, вважаючи весь Петроград своєю здобиччю. Мертвий Петроград кинулися грабувати усі підряд, і між угрупованнями грабіжників часто були перестрілки і справжні бої.

За умовами Брестської капітуляції 04 листопада 1918 року до Петрограду мали увійти німці. Та якщо до Петрограда увійдуть німці, то вони виріжуть всіх. Так говорили в Ленінграді. І Ленін з Троцьким драпонули до Москви. З цієї причини Москва і стала Столицею СРСР. Столицею Росії Москва ніколи не була. В СРСР сміялися з цього приводу: «Москва — столиця Московської області!».

Розповідь одного з тих, хто був під час революції в Петрограді, потім втік, потім знову повернувся.
Коли вони приїхали до Петрограда в 1921 році, то Петроград стояв Мертвим, Місто без Людей. Людей було дуже мало. Його діда викликали знайомі, які працювали в ЧК, і він потрапив на Горохову. На Гороховій він побачив всередині двору купи документів, які палили чекісти. Це були документи убитих петроградців. Цими документами убитих петроградців був завалений весь Петроград.

Оскільки їх ніхто не вносив до Книги Мертвих як померлих, то всі вони юридично вважалися живими. І цим скористалися злочинці, щоб уникнути кари за бандитизм під час революції. Вони брали собі чисті документи убитих петроградців, і знайти цих бандитів потім було дуже важко. За документами це вже були інші люди.

До речі, коли інтелігенція говорить про те, що при Сталіні фабрикували судові процеси проти петроградських і московських професорів і творчої еліти, лукаво замовчують момент документів убитих петроградців і москвичів.

- Червоні петербурзькі професори академіїв не закінчували!

У Ленінграді це була аксіома.

Тоді багато бандити нахапали документів убитих професорів, князів, графів та інших відомих людей, в тому числі і тих, хто займався творчістю і був відомий в Європі та Росії.

Скандал започала білоеміграція в Європі, коли в Петрограді виповзли «підсніжники». Більшовики захотіли показати, що наукова та інша еліта перейшла на їхній бік. І як тільки в Петрограді та Москві намалювалися ці червоні професори, в Європі відразу вибухнув скандал такої сили, що Сталіну довелося вживати заходи стосовно цих червоних петроградських професорів. На Заході довели, що справжні були вбиті під час Погрому Петрограда, а їх документами заволоділи ці Перевертні, які зараз виступають від імені убитих професорів, художників та інших.

І ось тоді в Петрограді почалися «чистки». З Москви і всієї Росії, через НКВД приїжджали люди, які знали цих бандитів в обличчя, або знали убитих професорів. Вони ходили Ленінградом, відвідували заходи і відловлювали цих перевертнів. Цих червоних петроградських професорів та іншу еліту.
Дід мого знайомого, який все це розповідав, так само взяв собі чужі документи. Було що приховувати з цими заслугами перед революцією. Але він був розумніший, хитріший і з купи документів вибрав собі документи вбитої сім'ї петроградських робочих, з таким же складом сім'ї, як і у нього. І … заліг на дно. Шукати якогось простого робочого ніхто ніколи не буде. А робітниче минуле у бандита, який мав добру репутацію в ЧК, тоді було не зайвим.

Будинки в Петрограді тоді стояли порожніми, з вибитими шибками, і люди майже ніде не жили. І він теж вжив той же термін в описі Петрограда 1921 року: Мертве Місто, Місто без Людей.

Порожніх квартир було море: бери собі будь-яку, вселяйся і живи. Але він вибрав велику комуналку недалеко від ЧК, щоб на роботу пішки ходити. Ближче до роботи.

Чим пояснювався вибір комуналки? Тоді в Петрограді був страшний бандитизм і нальоти були щоночі. Одному в квартирі від цілої банди не відбитися. А ось коли чоловіків в квартирі багато, то тоді відбиватися від нападів бандитів набагато простіше. Тобто, поява комуналок була пов'язана не з ущільненням квартир буржуїв, як це нам подавали. А з реаліями життя після безкровної революції в Петрограді. Тоді не було необхідності в ущільненні буржуїв, бо буржуї – це городяни, жителі Бурга: петербуржці. А їх усіх вбили під час безкровної революції, і майже увесь Петроград стояв з порожніми будинками, які ніким було заселяти. Людей не було. Заселяти Петроград вже стали при Сталіні, і коли Петроград було перейменовано на Ленінград. Бандитизм і порожні будинки були причиною появи комуналок в Ленінграді. Але почалося це ще в Петрограді.

Погром у Петрограді вдарив по всій Росії. Три дні, які були неробочими днями в СРСР на 7 листопада, це були три дні загальнонаціональної жалоби за вбитими петроградцями.

Добре ставлення до себе, яким хвалилися ленінградці, і яке було до них по всій Росії, було пов'язано не з Ленінградом, і не з їх чеснотами, а це шкодували убитих петроградців і їх рідних, які пережили такий шок і таку страшну втрату, як загибель всіх рідних.

До речі, ленінградців в Ленінграді терпіти не могли. Слово  «ленінградець» в Ленінграді було жорстокою образою. Особливо коли це був «ленінградець корінний». У Ленінграді себе називали петроградцями, петербуржцями, ксікрікцями, у найгіршому разі, приїжджими. Але «ленінградцями» себе ніхто не називав. Так само уникали й назви «Ленінград». Ленінград в Ленінграді називали: «Місто» або «Столиця». Місто і Столиця  ̶  це імена власні, військово-історичні. Колись він був єдиним Містом на Землі, звідси й ім'я таке: «Місто». Від слова: «Місто Мертвих», «Вічне Місто». А Столицею він був завжди. Столиця Світу.

Для довідки. Під час останнього перепису населення в СРСР з'ясувалося, що в Ленінграді було близько 250 тисяч Перевертнів. Стільки ленінградців корінних заявили під час перепису населення, що їх сім'ї жили в Петрограді до 1916 року. Це були онуки і правнуки тих бандитів, і вже не знали про те, що в Петрограді тоді було вбито все населення.

Це була еліта Ленінграда, яка подавала себе як реальна влада і була частиною всієї радянської еліти. Ціла армія Перевертнів і тільки в одному Ленінграді. Скільки їх реально виявиться у всій захопленій радянською армією Росії? Не зможуть сказати ні міліція, ні Держкомстат. Зате це нам показало, і показує саме життя ...

«Обома руками тримаю себе, щоб не стати юдофобкою».

Зі щоденників Зінаїди Гіппіус. (Зинаида Гиппиус, «Дневники». Изд. Захаров. М. 2002)

«10 листопада 1917 року, п'ятниця. Кошмар триває. Усунув Ленін верховного головнокомандувача Духоніна. Призначив прапорщика Криленка (тов. Абрама)»

«24 січня 1918 року, середа. Погроми, вбивства грабежі, сьогодні особливо на Вознесенському, тривають без перерви. Убитих скидають в Мойку, в канал, або складають як у дровітні».

«26 лютого 1918 року, понеділок. Новина

Офіційно оголошена Петроградська комуна і Диктатура Троцького»

Чим стала Росія відразу після революції? Слухайте ще раз

«Офіційно оголошена Петроградська Комуна і Диктатура Троцького!»

— Троцького! Тобто держава, створена в результаті перевороту 7 листопада 1917 року мала назву «Петроградська Комуна і Диктатура Троцького».

«Радянська Росія» і, тим більше, «СРСР»  ̶  це назви, які прийдуть пізніше! А відразу була «Петербурзька Комуна», типу, російська «Паризька Комуна». Троцький був достатнім реалістом, щоб розуміти, що Петроград  ̶  ще не Росія; і розумів, що без допомоги тих, хто прислав його на пароплаві з Нью-Йорку, жити йому залишилося всього нічого. Страх за своє життя робив його неосудним і змушував максимально напружитися

Гіппіус: «17 березня 1918 року, субота. Вчора на хвилину кольнула звістка про звірячий розгром Михайлівського і Тригірського - маєтків Пушкіна. Але ж знищили і садибу Тургенєва. Осквернили могилу Льва Толстого.

А в Києві вбили 1200 офіцерів, у трупів відрубували ноги, стягуючи чоботи. У Ростові вбивали дітей, школярів кадетського корпусу, гадаючи, що це і є оголошені поза законом «кадети». У Росії не було історії. І те, що зараз відбувається — не історія.

Це забудеться, як невідомі звірства невідкритих племен на безлюдному острові. Зникне. Ми тут живемо самі по собі. Хто вцілів — випадково. На вулицях сморід. Всюди лежать неприбрані коні. Кожен день когось розстрілюють, «районними радами ...

«18 травня 1918 року, п'ятниця. Скажу коротко: тиснуть, душать, б'ють, розстрілюють, грабують, село посадили на палі, робочих закували в залізо. Трудову інтелігенцію позбавили хліба зовсім: кожен день курсистки, конторники, старі і молоді падають десятками на вулиці і помирають тут же, сама бачила ...

14 жовтня 1918 року, неділя. В Гороховій (ВЧК) «надзвичайці» орудують жінки (Стасова, Яковлева), а тому панує особлива, уперта і тупа жорстокість. Навіть Луначарський з нею бореться і марно: тільки плаче (буквально, сльозами!)

Характерний сучасний більшовицький лозунг: «краще розстріляти сто невинуватих, ніж випустити одного «винуватого»! Звідси і система заручників і все інше. Їжа закінчується. Масла немає і по 40 рублів фунт. Яловичина була вже 18 рублів. Їдять тільки червоноармійці. Газет не читаю, — там одні декрети»

«22 жовтня 1918 року, понеділок. Обома руками тримаю себе, щоб не стати юдофобкою. Стільки євреїв, що диктатори, звичайно, вони ... (вулиці) перейменували. То вулиця «Нахамкінсона», то вулиця «Слуцького», та інших невідомих більшовицьких жидів».

«28 жовтня, неділя. Та адже ми усі — помираємо з голоду, багато опухли — страшні до невпізнання. Точно голод в Індії. Не тільки ми, інтелігенція, — у такому становищі й робочі: адже не можна з сім'єю жити на 450 рублів на місяць, коли шматок м'яса (якщо здобудеш) коштує 200 рублів.
Я це пишу і знаю, що мені потім не повірять. Але я чесним словом запевняю — ми помираємо з голоду. Помирають всі (крім комісарів, їх прибічників і шахраїв)»

«2 грудня 1918 року, неділя. У минулому році у нас було масло, молоко — взагалі щось було (магазини, крамниці і т. п.). Тепер чорна мука — 800 р., кожне яйце — 5-6 р., чай – 100 р., (все, якщо випадково дістанеш) ... Наше «сьогодні» — це жодним чином не революція. Це звичайнісінький цвинтар».

«15 грудня, субота». На Садовій — вивіска: «Собаче м'ясо, 2 р. 50 к. фунт». Під вивіскою довгий хвіст. Миша коштує 2 р.».

#Великийжовтень #срср

«Але ось Росію виборов гурт, купка людей. Ці люди негайно ввели в країні жорстокий окупаційний режим, якого ніколи не знала історія людства. Цей режим вони ввели, щоб утриматися при владі. Придушувати все без винятку і утриматися при владі. Вони бачили, що практично все населення проти них, окрім вузького прошарку «передових» робочих, тобто декількох десятих населення Росії, і все ж тиснули, різали, стріляли, морили голодом, ґвалтували як могли, щоб утримати цю країну в своїх руках ...»

«... Можливо і можна згодом відновити храми і палаци, виростити ліси, очистити річки, можна не пошкодувати навіть щодо спустошених виїдених надр, але неможливо відновити знищений генетичний фонд народу, який ще тільки зрушився, тільки починав розкривати свої резерви, тільки ще розквітав. Ніхто і ніколи не поверне народу його знищеного генетичного фонду, який був кинутий до поспішно виритих ровів з нечистотами, куди поклали десятки мільйонів кращих, за генетичним відбором росіян. Чим далі, тим більше буде позначатися на вітчизняній культурі зяючий  пролом, це перерубане національне коріння, тим сильніше буде заростати і захаращуватися вітчизняна нива чужими рослинами, мізерною шушваллю замість піднебесних гігантів, можливе зростання і характер яких ми тепер не можемо й уявити, тому що вони не проростуть і не виростуть ніколи, вони загублені навіть не в зародках, а в поколіннях, які ще тільки їм передували. Та от не будуть передувати, бо вбиті, розстріляні, заморені голодом, закопані в землю».

«Гени йдуть в землю, і через два-три десятиліття не народжуються і не формуються нові Толсті, Мусоргські, Пушкіни, Гоголі, Тургенєви, Аксакови ...»

«... Геноцид, особливо такий тотальний, який здійснювався протягом цілих десятиліть в Росії, позбавляє народ цвітіння, повнокровного життя і духовного зростання в майбутньому, а особливо у віддаленому. Генетичні втрати не відшкодувати, і це є найсумнішим наслідком того явища, яке ми, захлинаючись від захвату, називаємо Великою Жовтневою Соціалістичної революцією».

Володимир Солоухін

«... Геноцид, особливо такий тотальний, який здійснювався протягом цілих століть в Україні, позбавляє народ цвітіння, повнокровного життя і духовного зростання в майбутньому, а особливо у віддаленому. Генетичні втрати не відшкодувати, і це є найсумнішим наслідком того явища, яке ми, захлинаючись від захвату, називаємо Великою Жовтневою Соціалістичної революцією».

Читайте також:
Кримінал
Найгірша ситуація склалася у чотирьох найбільших містах: Маріуполі, Бердянську, Мелітополі, Токмаку. Українців виганяються з власних осель.
14 березня, 14:57
Війна
Справжня мета Тель-Авіва – великомасштабна регіональна війна.
27 лютого, 16:13
Війна
Позов пройшов стадію юрисдикції та переходить на стадію розгляду по суті.
02 лютого, 18:20
Війна
Суд вимагає від Ізраїлю вжити заходів, «щоб уникнути будь-яких дій, які були б рівнозначні геноциду»
26 січня, 17:05
Війна
Слухання по справі у суді почнуться наступного тижня.
06 січня, 08:36
Політика
Туреччина вітатиме академіків і вчених, які зазнають переслідувань за свої погляди на війну в Газі
27.12.2023, 17:55