У центрі Києва презентували виставку «Воля України або смерть»

Виставку присвячено створенню Холодноярської Республіки та Медвинському повстанню, 100-річчя яких відзначається цього року.

У Києві до Дня захисника відкрилася виставка «Воля України або смерть», а також відбулася церемонія спецпогашення марок із серії «Збройні формації Української революції 1917-1921», що є спільним проєктом Укрпошти та Інституту нацпам'яті.

Ознайомитися із виставкою можна біля будівлі Головпоштамту на Хрещатику, передає Укрінформ.

Виставка «Воля України або смерть» – це 15 банерів, що розповідають про передумови антибільшовицьких селянських повстань у 1919-1920 роках.

Зокрема, тут йдеться про Медвинське повстання та створення Холодноярської Республіки, 100-річчя яких відзначається цього року.

Зазначається, що під час заходу офіційно ввели в обіг три поштові марки: «Козак 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького», «Козак 1-ї Української (Синьожупанної) дивізії», «Козак Окремого загону Січових Стрільців»

Як відомо, Холодно́ярська Респу́бліка (1919–1922) – самопроголошене державне утворення на землях Української Народної Республіки (УНР), у Чигиринському повіті Київської губернії (нині Чигиринському районі Черкаської області), в районі лісового урочища Холодний Яр, зі столицею в селі Мельники.

Козаки Холодного Яру з села Мельники.

У 1918–1922 роках православний Мотронинський монастир став осередком українського повстанського руху проти загарбників (російських «білих» і «червоних» інтервентів), який очолювали брати Чучупаки.

У 1919 році, загін перетворився на полк, а Василя Чучупака було обрано командиром полку (до цього він був прапорщиком Російської Імператорської армії, а ще раніше – сільським вчителем). Його брат Петро Чучупак став начальником штабу полку.

Під час окупації України денікінцями полк брав участь у їхньому вигнанні із Черкас. Полк увесь час поповнювався, його чисельність досягала 2000 осіб.

Згодом утворилася Холодноярська республіка, територія якої охоплювала понад 25 навколишніх сіл та мала близько 15-тисячну селянську повстанську армію, бійці якої називали себе козаками, а своїх командирів – отаманами (на згадку про військову традицію козаччини). Холодноярська республіка проіснувала аж до 1923 року.

Медвинське повстання – антибільшовицьке повстання українських селян Медвина на Богуславщині у 1919–1922 роках, лояльне до Української народної республіки. Спричинене окупаційною політикою «воєнного комунізму». Кульмінацією повстання було проголошення Медвинської республіки. Придушене окупаційним корпусом РСЧА та російськими спецслужбами.

Керував  Медвинським повстанням отаман Хома Лебідь (справжнє прізвище Хома Сидоренко). 

Керівники Медвинського повстання. Зліва направо сидять і стоять: Іван Плаксун, Тимофій Хижняк, Омелько Радчук, Хома Сидоренко, Микита Сидоренко, Микола Василенко, сотник Дніпровий (можливо, справжнє прізвище П. Гаєнко).

Майже щодня кількасот більшовиків з кулеметами наступали на село. Повстанська розвідка вчасно повідомляла про це, у церквах били в дзвони, селяни кидали роботу й бігли боронитися, переважно з косами й вилами.

Селяни героїчно захищали своє село від місцевих більшовицьких груп, лише кадрова дивізія зламала опір селян і опанувала село. 10 жовтня –13 жовтня 1920 року закінчилась операція оточення Медвинської республіки. Медвин був підпалений, згоріло близько 600 хат, захоплений повстанський прапор. Вцілілі загони повстанців відступили до лісу.

До кінця 1922 початку 1923 року силами ГПУ на Богуславщині невеликі повстанські загони були ліквідовані.

Після окупації міні-республіки більшовики ще два десятиліття вишукували та знищували в Медвині всіх, хто хоч якось був причетним до повстання. Загалом у Медвині російські окупанти знищили понад 6 тисяч осіб.

У 2019 році Наталією і Віктором Горянськими, за сценарієм Марини Гогулі було створено документальний фільм «Медвинське повстання».