У Чернігові дослідили укріплення доби Руси поблизу Єлецького монастиря

Розкоп охопив частину «валу Третьяка» — однієї з оборонних ліній давнього міста, спорудженої наприкінці X — на початку XI століття.

Лівобережна експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом В’ячеслава Скорохода провела охоронні археологічні дослідження неподалік Єлецького монастиря у Чернігові.

У межах розкопу досліджено частину валу завширшки близько 11 метрів. Його основу становили дерево-земляні конструкції, серед яких археологи виявили три кліті. У двох із них збереглися залишки печей. Це свідчить, що кліті могли використовуватися як житлові або опалювані приміщення, а не лише як конструктивні елементи укріплень.

У другій половині XI століття оборонна лінія постраждала від масштабної пожежі. Під час подальшої перебудови старі кліті засипали ґрунтом і включили до основи оновленого валу як городні — дерев’яні конструкції з ґрунтовим заповненням. Нові кліті спорудили вже з внутрішнього боку оборонної лінії. У XII столітті перебудовані укріплення також були знищені пожежею.

Дослідження дозволили простежити й те, що відбувалося на цій території до появи валу. Під його конструкціями виявлено залишки садибної забудови першої половини X століття: господарські споруди, сліди огорож і ділянку давньої дороги. Вона проходила вздовж тераси у напрямку від посаду до спуску на Поділ.

Ще раніше ця ділянка використовувалася для землеробства. Про це свідчать сліди оранки, зафіксовані у материковому ґрунті. Таким чином, археологам вдалося простежити послідовне освоєння території: спочатку тут містилися сільськогосподарські угіддя, у першій половині X століття з’явилася садибна забудова, а наприкінці X — на початку XI століття ділянка увійшла до системи міських укріплень Чернігова.

Початковий етап функціонування валу припадає на час князювання у Чернігові Мстислава Хороброго у 1024–1036 роках. Укріплення продовжували існувати за Всеволода Ярославича та в період боротьби за місто Олега і Романа Святославичів.

Першу пожежу оборонної лінії дослідники попередньо пов’язують із подіями 1094 року, коли Олег Святославич за підтримки половців змусив Володимира Мономаха залишити Чернігів. Це одна з найкраще засвідчених літописом облог міста XI століття. Після руйнування укріплення відновили й перебудували.

Причини наступної пожежі поки залишаються нез’ясованими. За керамічними матеріалами вона могла статися в середині XII століття і бути пов’язаною з облогою Чернігова 1152 року. Проте така історична прив’язка наразі залишається робочою гіпотезою.

Результати досліджень дозволяють реконструювати не лише будову «валу Третьяка», а й розвиток цієї частини Чернігова впродовж кількох століть — від землеробського використання території та появи перших садиб до включення ділянки в систему міської оборони.