У Трампа вважають країни Балтії небезпечно агресивними у відносинах із путіним
Небезпечні провокації кремля: чи готове НАТО захищати Естонію?
Наскільки рішуче НАТО готове захищати балтійські держави?
Про це йдеться у колонці британського журналіста Гідеона Рахмана для Financial Times.
Саме це питання опосередковано порушив володимир путін, коли минулого тижня російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії.
Офіційна позиція НАТО чітка: альянс із 32 країн захищатиме кожен дюйм своєї території. Цю відданість добре видно на військовій базі в Тапа, що в Естонії, неподалік кордону з росією. Тапа колись була радянською авіабазою. Сьогодні це головна база естонської армії та британського багатонаціонального батальйону НАТО.
Минулого тижня туди прибула рота Королівського танкового полку Великої Британії. Разом із невеликим французьким підрозділом вони мають вражаючий арсенал: танки Challenger 2, артилерійські системи Archer і броньовані машини Griffon. Британські, французькі та естонські війська діють за інтегрованою структурою командування і вступили б у бій разом у випадку російського вторгнення в Естонію.
Війська в Тапа готуються відбити повномасштабний російський напад. Але західні стратеги вважають більш імовірним, що росія спочатку діятиме поступово — запускатиме невеликі, нічим не спровоковані операції, щоб перевірити реакцію й єдність НАТО. Порушення естонського повітряного простору минулого тижня цілком вписується в цю схему, особливо з огляду на те, що йому передувала масована атака російських дронів на Польщу. Деякі з них збили літаки НАТО, після чого союзники перекинули на східний кордон додаткову авіацію.
Цього тижня НАТО обговорить, як реагувати на інцидент в Естонії. Деякі члени альянсу наполягають, що надалі слід збивати російські літаки, які порушують повітряний простір НАТО. Але інші, особливо у США, вважають це небезпечною ескалацією.
росія може поступово нарощувати провокації, щоб випробувати приховані розбіжності в НАТО. Один зі сценаріїв, що обговорюється роками, — введення російських сухопутних військ до однієї з балтійських держав під приводом «захисту російськомовного населення».
Якщо росіянам це вдасться, вони спробують бити по невеликих європейських державах одну за одною, не ризикуючи зустрітися з усією міццю альянсу.
Ключове для москви — невизначеність щодо реакції Вашингтона. США забезпечують близько 40% військового потенціалу НАТО в Європі та мають там найсучасніші можливості. Американські війська розміщені і в країнах Балтії. Нещодавно артилерійський підрозділ із системами Himars проводив навчання на базі в Тапа, а незабаром там очікують на прибуття роти американських танків.
Але якщо росія колись здійснить масштабне вторгнення в Естонію чи іншу країну НАТО, постане питання, як відреагує Дональд Трамп. Як зауважив минулого тижня колишній міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс:
Відчувається справжня напруга між адміністрацією Трампа та її балтійськими союзниками.
У Вашингтоні можна почути скарги на «естонізацію» європейської зовнішньої політики — натяк на те, що Кая Каллас, нинішня голова зовнішньополітичного відомства ЄС, раніше була прем’єр-міністром Естонії.
На нещодавній високорівневій нараді в Пентагоні представників Балтії навіть звинуватили в «ідеологічності» їхньої опозиції до росії.
Підозри між Балтією та США взаємні.
У коридорах МЗС Естонії минулого тижня, прямо біля кабінетів керівників, влаштували театралізовану реконструкцію голосування в ООН щодо України в лютому 2024 року, де США проголосували в унісон із росією. Послання було очевидним:
Найбільші європейські держави демонструють значно більшу послідовність, ніж адміністрація Трампа, у протидії російській агресії. Але і вони відчувають глибоку невпевненість щодо протистояння росії без підтримки США, що видно з їхньої неохоти створювати «силу безпеки» ЄС в Україні без «американської гарантії» за спиною.
Але водночас із невизначеністю в НАТО її відчуває й сама росія. Трамп настільки непередбачуваний, що ніхто не може спрогнозувати його реакцію на міжнародну кризу. Багато аналітиків вважали, що він не наважиться санкціонувати бомбардування Ірану. Але саме це він зробив на початку цього року.
Навіть якщо Америка залишиться осторонь у кризі в Балтії, британські, французькі, німецькі та канадські війська, розміщені там, зобов’язані воювати. Польща й Фінляндія, добре озброєні країни, чудово розуміють, що їхня безпека тісно пов’язана з долею Естонії, Латвії та Литви. Вони також, найімовірніше, стануть на захист балтійських держав.
Для путіна було б украй ризикованим випробовувати готовність країн НАТО обороняти східний кордон альянсу. На жаль, як світ переконався, коли російські війська рушили на Київ у 2022 році, путін цілком здатен робити найризикованіші ставки.
