Угода ЄС — США підписана. Що це означає для нас?

Ця угода ховає пропозиції Дмітрієва і відкриває шлях до переговорів США-Китай.

Тепер спробую коротко пояснити все це людською мовою

1. США (Трамп) довго вагалися щодо того, як працювати з росіянами. На столі було дві протилежні концепції: одна передбачала максимальне витіснення росії з енергетичних ринків світу і, перш за все, ЄС. Інша (пропозиція Дмітрієва) — передбачала, що Штати стануть посередником у торгівлі російськими енергоносіями на підсанкційних ринках.

   Угода з ЄС показала, що США прийняли рішення відкинути пропозицію Дмітрієва (принаймні на цьому етапі) і йдуть шляхом поступового звуження російського енергетичного впливу. Обіцянка купувати американські енергоносії на 600 млрд означає відмову європейців від російського газу та нафти. І це тільки початок.

2. Зараз для нас, як я вже неодноразово писав і говорив, ключовим фактором має стати ситуація в Індії. США, за логікою, мають натиснути на Делі, яке має замістити російську нафту близькосхідною. Якщо це станеться, російські нафтові доходи впадуть приблизно на чверть, а це, у свою чергу, означатиме, що путін стоятиме перед дилемою: різко скорочувати інфраструктурні та деякі соціальні проєкти, щоб збільшити воєнні витрати, чи навпаки — заморозити воєнні витрати щонайменше на рівні 2025 року.

3. Після завершення переговорів із ЄС Трамп входить у переговори з Китаєм, де ЄС уже гарантовано йтиме в фарватері США. Це ключові для нас переговори, бо саме вони визначатимуть не лише те, як буде влаштований торгівельний світ наступного десятиліття, а й те, чи закінчиться війна в Україні.

4. росія потрібна і Вашингтону, і Пекіну як слабка держава з прогнозованим і зрозумілим керівництвом. Вочевидь, США вже розуміють, що відірвати росію від Китаю на цьому етапі неможливо. Їх може влаштувати максимально ослаблена росія, орієнтована перш за все на Пекін, який виступає покупцем останньої надії, але не дає нових технологій і не будує сучасних виробництв у рф.

5. Можу висунути гіпотезу, що політичне майбутнє путіна багато в чому залежатиме від його договороздатності в українському питанні. Проте під час переговорів США-Китай Україні будуть висунуті досить жорсткі умови «компромісу».

6. Часові рамки переговорів США — Китай — як мінімум наступні 6–7 місяців.

7. Головне питання, на яке поки немає відповіді, — що буде, якщо путін відмовиться йти на компроміси й оголосить мобілізацію (орієнтовно на 300 тисяч людей). Ця опція є в кишені путіна. Глобально — це стане причиною його великої поразки в геополітичній грі. Але це може різко змінити ситуацію на фронті.