Україна має негайно повернути майно колишнього ДТСААФ

Це майно має використовуватися для підготовки військових підрозділів, а не для збагачення мародерів та злочинців

Два роки тому Інтернет-видання «Насправді.today» опублікувало в чотирьох частинах матеріал «Армія без майбутнього» про те, як впродовж 30 років у Незалежній розкрадалось державне майно колишньої радянської організації «Добровільне товариство сприяння армії, авіації та флоту», призначене для підготовки допризовників, мобілізаційного резерву та фахівців з військово-облікових спеціальностей і розвитку військово-прикладних видів спорту, - пише відомий журналіст, публіцист і блогер Володимир Бойко.

"Це майно захопили рейдери, які ще в 1991 році зареєстрували псевдо-громадську організацію «Товариство сприяння обороні України», оголосили себе «правонаступником Радянського Союзу» й записали на себе майно ДТСААФ всупереч Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» та двом постановам Верховної Ради. Завдяки корупційним зв’язкам з першими особами держави рейдери примудрялись не тільки безкарно продавати державну власність, але й тривалий час отримувати податкові пільги та фінансування з державного бюджету", - зазначає Бойко.

"Так, наприклад, попсуй-міністр Булатов влітку 2014 року на рахунки цих шахраїв, точніше – на рахунки фірм, що належали Віктору Тімченку (колишньому начальникові Донецького вищого військово-політичного училища й батькові генерального директора ахметовського ДТЕК Максима Тімченка) у вже окупованому на той час Донецьку та Луганську, переказав державні кошти, призначені для популяризації служби в десантно-штурмових військах і розвитку авіаційних видів спорту.

Окрім того, понад 200 тис. грн бюджетних коштів Булатов переказав на рахунок фіктивної фірми, яку відкрив заступник Тімченка-старшого Володимир Грибанов.

Наступні події – широкомасштабна російська агресія проти України, безглузді намагання створити Сили територіальної оборони без належної матеріальної бази та катастрофічний брак призовників, які б пройшли підготовку та опанували якусь обліково-військову спеціальність – засвідчили, що ті посадовці, які залишили без уваги викладені в статті факти, вчинили тяжкий злочин проти України.

Це насамперед глава держави Андрій Єрмак, генеральні прокурори Ірина Венедіктова та Андрій Костін, секретар РНБОУ Олексій Данілов, міністри оборони Андрій Таран та Олексій Рєзніков, голови Фонду державного майна України  Дмитро Сенниченко, Ольга Батова та Рустам Умеров.  Але найбільше до знищення армії долучились колишній перший заступник генерального прокурора Роман Говда й керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський, під патронатом яких розкрадалось державне майно колишнього ДТСААФ, що має стратегічне значення і вартість якого експерти оцінюють в суму понад 10 млрд. доларів США", - резюмую Володимир Бойко.

Загальна вартість майна колишньої радянської організації «Добровільне товариство сприяння армії, авіації та флоту», яке при розпаді СРСР мало бути передано на баланс Міністерства оборони України, але потрапило у власність спритних ділків, не відома, хоча експерти стверджують, що вона становить не менше 10 млрд. доларів США.

Окрім колосальної нерухомості (десятки полігонів і аеродромів, сотні тирів і автошкіл, мотодроми, бази підготовки моряків і підводників, Палац підводного спорту, десятки спортивно-технічних і авіаційно-спортивних клубів, навчальні заклади для підготовки інструкторів), на момент розпаду Радянського Союзу в закладах ДТСААФ на території України перебувало понад 1 тис. вантажних автомобілів КАМАЗ і біля 100 паливозаправників, які належали Міністерству оборону СРСР, бронетранспортери, стартові командні пункти, ескадрильї військово-транспортних гелікоптерів Мі-8, гелікоптерів Мі-2, навчальних реактивних літаків L-29, сотні літаків Ан-2, Як-18Т, Як-52 тощо.

Користуючись тим, що співробітники органів державної влади та управління не були обізнані, що громадська організація «Товариство сприяння обороні України» не має жодного відношення до майна СРСР, яке перебувало у віданні чи користуванні колишнього ДОСААФ, а місцеві громадські організації під назвою «авіаційно-спортивні клуби ТСОУ», «спортивно-технічні клуби ТСОУ» чи «автошколи ТСОУ» не мали жодного відношення ані до ТСОУ, ані до ДТСААФ, керівники ТСОУ розпочали розпродаж майна ДТСААФ і Міністерства оборони СРСР, що ними було протиправно захоплено, з привласненням виручених коштів.

Лише у 2015 році питання тіньової приватизації майна колишнього ДТСААФ з ініціативи народного депутата України VIII скликання Ігоря Луценка було внесено на розгляд Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації.

Комісія звернулась в Генеральну прокуратуру України, Службу безпеки України, Міністерство оборони України, Фонд державного майна та Міністерство юстиції України з проханням пояснити, які заходи вживаються для того, щоби повернути державі стратегічне державне майно, необхідне для забезпечення обороноздатності країни в умовах російської агресії.

У відповідь надійшли відписки.

Наприклад СБУ повідомила, що розкрадання майна ДТСААФ вивчалось Головним слідчим управлінням СБУ у якійсь кримінальній справі №787, порушеній 16 липня 2012 року, справа направлена до суду.

Прокуратура м.Києва була більш багатослівною й повідомила, що за фактом розкрадання керівництвом Міністерства молоді та спорту й службовими особами ТСОУ коштів державного бюджету, які Мінмолодьспорт переказував на фіктивні фірми, відкриті керівниками ТСОУ, розслідується кримінальне провадження № 42014100000001273 від 20.10.2014. Втім, слово «розслідується» треба було взяти в лапки – йдеться про кримінальне провадження, зареєстроване за особистою вказівкою генерального прокурора України Віталія Яреми, якому автор цих рядків показав документи про кричущі зловживання попсуй-міністра молоді та спорту Булатова, голови ТСОУ Тімченка та заступника голови ТСОУ Грибанова.

Оскільки в прокуратурі столиці на той час постійно змінювалось керівництво, ніхто цю справу не розслідував, а Булатов, Тімченко й Грибанов не були навіть допитані.

Міністерство оборони України, розглянувши звернення Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації, підтвердило, що Указ Президії Верховної Ради України від 7 жовтня 1991 року, яким Міністерству оборони України підпорядковані військова техніка та майно Міністерства оборони СРСР, передані навчальним організаціям ДТСААФ, досі не виконаний. «Разом з тим, –зазначив у своєму листі міністр оборони Степан Полторак, – з метою ефективного використання вищезазначеного майна для потреб Збройних Сил України, створення належних умов для первинної допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання молоді Спеціальні контрольній комісії Верховної Ради України з питань приватизації запропоновано на засіданні за участю представників Генеральної прокуратури України, Міністерства оборони України, Фонду державного майна України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України розглянути можливість передачі до сфери управління Міністерства оборони України майна ТСОУ».

На засіданні 16 липня 2015 року Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації ухвалила рішення, в якому, напевно, вперше з 1991 року були розставлені всі юридичні крапки стосовно майна радянської державної організації «Добровільне товариство сприяння армії, авіації та флоту», що перебувало на території України на момент розпаду СРСР.

Комісія вирішила:

1. Звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією забезпечити негайне виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 лютого 2015 року, введеного в дію Указом Президента України від 12.03.2015 №140/2015 щодо:

• вжиття заходів з організації проведення інвентаризації майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу PCP, яке станом на 24 серпня 1991 року перебувало на території України, у разі необхідності – із залученням Фонду державного майна України, Міністерства оборони України та Державної фінансової інспекції України;
• за наслідками інвентаризації в разі встановлення фактів знищення, пошкодження або незаконного відчуження державного майна негайно поінформувати відповідні правоохоронні органи для кримінально-правового реагування.

2. Звернутися до Фонду державного майна України з пропозицією:

• невідкладно визначити кількісний, якісний і вартісний стан майна ДТСААФ (української республіканської організації ДТСААФ), яке перебувало на території України станом на 24 серпня 1991 року;
• негайного вжити заходи для виконання Постанов Верховної Ради України від 10.04.1992 №2268-XII та від 04.02.1994 №3943-XII щодо прийняття від ТСОУ та організацій/підприємств ТСОУ майна ДТСААФ (української республіканської організації ДТСААФ), яке перебувало на території України станом на 24 серпня 1991 року;
• провести належну процедуру з перереєстрації права власності на вказане майно.

3. Звернутись до Генерального прокурора України з пропозицією:

• забезпечити всебічне, повне й об’єктивне розслідування діяльності службових осіб ТСОУ у відповідних кримінальних провадженнях, у ході яких розглянути питання щодо вжиття заходів для забезпечення відшкодування шкоди, завданій державі;
• вжити заходи кримінально-правового реагування за фактами невиконання рішень Верховної Ради України та Президента України щодо вжиття заходів з повернення у державну власність майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу PCP та протиправного відчуження цього майна службовими особами ТСОУ, під час розслідування якого вирішити питання щодо проведення відповідних експертиз з метою встановлення місця знаходження, якісного та вартісного стану державного майна, яке незаконно перебуває в користуванні ТСОУ, а також розміру шкоди державі внаслідок протиправного його відчуження
• проінформувати Комісію про результати розслідування кримінальних проваджень.

4. Звернутись до Голови Верховної Ради України з пропозицією заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України Генерального прокурора України з приводу заходів, які вживають органи прокуратури для повернення в державну власність майна ДТСААФ, а також майна Міністерства оборони СРСР, переданого навчальним організаціям ДТСААФ, що перебувало на території України станом на 24 серпня 1991 року.

5. Створити постійну робочу групу з питань повернення в державну власність майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу PCP у складі: народний депутат України Луценко І.В. – голова робочої групи, народні депутати України Корнацький А.О. та Войціцька В.М. – члени робочої групи, якій доручити здійснення поточного  контролю за виконанням рішення Комісії.

6. Доручити членам постійної робочої групи з питань повернення в державну власність майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу PCP підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу PCP».

7. Доручити постійній робочій групі з питань повернення в державну власність майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу PCP розробити пропозиції щодо залучення громадськості до пошуку майна ДТСААФ і Міністерства оборони СРСР, яке було протиправно відчужено Товариством сприяння обороні України.

8. Рішення Комісії надіслати Президентові України, Кабінету Міністрів України, Раді національної безпеки та оборони України, Генеральній прокуратурі України, Службі безпеки України, Міністерству оборони України, Фонду державного майна України.

Рішення Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації так і не було виконано. Як повідомив листом від 26.10.2015 Фонд державного майна України,

«З метою захисту державних інтересів, до остаточного врегулювання питання права власності на майно колишнього ДТСААФ СРСР, розташованого на території України, Фонд звертався до Товариства сприяння обороні України з проханням утриматись від дій, пов’язаних зі зміною форми власності зазначеного майна (лист від 21.05.2001 №10-16-6125). Одночасно, відповідно до рішення Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації від 16.07.2015, майно колишнього ДТСААФ (на сьогодні – ТСО України), розташоване на території України, необхідно повернути в державну власність.

У свою чергу, з метою виконання зазначеного рішення Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації, надісланого листом Комісії від 21.07.2015 №04-38/8-136 (184389), Фонд доручив регіональним відділенням Фонду провести роботу (спільно з обласними державними адміністраціями в разі їх згоди) щодо встановлення наявності зазначеного майна.

З метою визначення кількісного складу зазначеного майна органами приватизації, зокрема, було направлено звернення до обласних організацій ТСО України щодо надання відповідної інформації. Однак обласними організаціями в основному було відмовлено в наданні інформації про нерухоме майно».

У той час як Фонд державного майна безуспішно намагався скласти перелік майна ДТСААФ, яке захопив Тімченко-старший, список цього державного майна, складений у Москві ще в 2007 році, був у Пашинського, який розмічав, що саме він продасть, як тільки його представник очолить ТСОУ. Автор цих рядків зміг у 2015 році отримати цей документ від помічників Пашинського попри те, що улюблена соратниця Сергія Володимировича Тетяна Чорновол ще в травні 2014 року влаштувала телефоном мені істерику, вимагаючи, щоби я не збирав інформацію про розкрадання майна ДТСААФ і не перевіряв, з якою метою попсуй-міністр Булатов переказав на рахунки ТСОУ 1,7млн. грн. бюджетних коштів.

Наприкінці квітня 2014 року Володимир Бойко на запрошення пана міністра прибув у Мінмолодьспорт і продовж години розповідав Булатову про майно колишнього ДТСААФ, захоплене ділками з ТСОУ, про фіктивні фірми, відкриті заступником голови ТСОУ Грибановим, показував документи про розкрадання Тімченком і Грибановим бюджетних коштів, про знищення в Україні військово-прикладних видів спорту та розкрадену рейдерами матеріальну базу, призначену для підготовки допризовників і фахівців з військово-облікових спеціальностей.

Булатов та його перший заступник Андрій Вишняк уважно слухали, особливо їх обурили податкові пільги, надані Мінмолодьспорт ТСОУ по підроблених документах.

А за два місяці по тому Булатов переказав на рахунки ТСОУ 1,172 млн грн. бюджетних коштів. Платежі здійснювались без будь-якого обґрунтування та укладання договору між Міністерством і одержувачами грошей, а лише на клопотання заступника голови ТСОУ Грибанова, при цьому 209 тис. грн. були переказані на фіктивну фірму «Центральний аероклуб Товариства сприяння обороні України», код ЄДРПОУ 35772380, назва якої імітує назву «Центрального аероклубу Товариства сприяння обороні України ім. О.К.Антонова», код ЄДРПОУ 2725836.

Окрім переказу бюджетних коштів на рахунок фіктивної фірми, Булатов влітку 2014 року ще й переказав 214,2 тис. грн. на окуповані території – колишнім Луганському та Донецькому авіаційно-спортивним клубам ДТСААФ, які також були розграбовані рейдерами з ТСОУ й на момент отримання грошей від Мінмолдьспорт вже були оголошені «аеродромами авіації Новоросії».

Річ у тім, що в червні 2014 року колонна Нацгвардії, йдучи від Алчевська на Розкішне, розстріляла базу колишнього Луганського авіаспортклубу ДТСААФ у селі Весела Тарасівка, знищивши ангар і кілька легкомоторних літаків (Ан-2 і Як-18Т), які використовувалися терористами для завезення стрілецької зброї з-під Ростова, а також старенький навчальний реактивний літак L-29, що був оголошений «флагманом військово-повітряних сил ЛНР». Зрозуміло, що така прикра подія не змогла пройти повз увагу заступниці Булатова Олени Підгрушної, яка після зустрічі з Грибановим внесла Булатову подання про фінансування за рахунок коштів державного бюджету осідку терористів для відновлення пошкодженого майна. Булатов зрадів пропозиції й переказав 107,8 тис. грн. Луганському авіаспортклубу ТСОУ (попри військові дії, єдина банківська система України ще працювала). На цьому пан міністр не заспокоївся й ще 106,4 тис. грн. переказав на рахунок колишнього Донецького авіаспортклубу ДТСААФ, що також був захоплений рейдерами з ТСОУ й базувався в селищі Моспине під Донецьком.

Судячи з наступних повідомлень у ЗМІ, не всі гроші пішли на «відкат» у Мінмолодьспорт – більша частина таки дісталася терористам, які змогли відремонтувати в Луганську L-29 й катали цей релікт чеського виробництва по рульожних доріжках, обіцяючи ось-ось підняти літак у небо. Утім, коптити атмосферу музейному експонату довго не довелося: наприкінці січня 2015 року «злі укропи» знищили весь повітряний флот молодої, але гордої республіки, відремонтований завдяки Булатову коштом українських платників податків.

Заодно Булатов своїм наказом заборонив на території України заходи з підготовки молоді до служби в десантно-штурмових військах і змагання з парашутного багатоборства. Навіть викреслив з Єдиної спортивної класифікації України цю дисципліну, яка з 1971 року була основою військово-патріотичного виховання молоді.

Довідавшись про те, що коїть Булатов, Володимир Бойко цих рядків попрямував до тодішнього генерального прокурора України Віталія Яреми. Ознайомившись з документами про переказ Булатовим бюджетних коштів рейдерам з ТСОУ та про надання податкових пільг по сплаті земельного податку за підробленими документами, Віталій Григорович наказав негайно зареєструвати кримінальне провадження, яке було направлено для досудового розслідування в прокуратуру м. Києва.

Одначе столична прокуратура розслідувати кричущі факти розкрадання коштів державного бюджету не поспішала. 3 грудня 2014 року в кабінет міністра молоді та спорту в’їхав Ігор Жданов, але й після цього слідство не наважувалось викликати на допит Булатова та Підгрушну (Олена Михайлівна залишилась у спадок новому міністру й продовжувала знищувати військово-прикладні види спорту). Але як тільки в травні 2015 року кримінальне провадження з прокуратури м.Києва забрала для проведення досудового розслідування Генеральна прокуратура України, Булатов раптово зник у зоні АТО й усі подальші спроби його розшукати та викликати на допит були безрезультатними.

Починаючи з квітня 2014 року зусиллями двох президентів, Петра Порошенка та Володимира Зеленського, і одного виконувача обов’язків президента, Олександра Турчинова, Україна повністю позбулась матеріальної бази для підготовки підрозділів територіальної оборони, резервістів, допризовників і спортсменів з військово-прикладних видів спорту.

У травні 2014 року наказом міністра молоді та спорту Булатова в Україні була заборонена офіційна підготовка молоді до служби в десанто-штурмових військах і ліквідовано парашутне багатоборство (стрибки з парашутом на точність приземлення, біг, плавання, стрільба з малокаліберної гвинтівки).

Натомість в Україні безперешкодно функціонують усілякі «парашутні школи імені Цесаревича Алєксєя» Російської православної церкви, а державні полігони, тири та спортивні аеродроми привласнені кількома шахраями й здаються в оренду під розміщення складів або продаються під житлову забудову.

Хто розікрав майно ДТСААФ

Вже після того, як Верховна Рада України ухвалила постанову від 10 жовтня 1991 року про передачу Міністерству оборони України майна Міноборони СРСР, яке перебувало в ДТСААФ на території України, кілька відставник генералів і співробітників ДТСААФ, користуючись хаосом, що панував на руїнах Радянського Союзу (СРСР формально існував і навіть мав свого президента, але союзні республіки вже оголосили себе незалежними державами) зареєстрували громадську організацію «Товариство сприяння обороні України», яку самочинно проголосили «правонаступником ДТСААФ», і стали захоплювати державну нерухомість, транспортні засоби й авіаційну техніку. Таким чином приватні особи оформили на свою псевдо-громадську організацію, наприклад, будинок ДТСААФ в Києві по проспекту Перемогу, 52/2.

У закладах ДТСААФ в регіонах йшли аналогічні процеси привласнення державного майна: на тлі правової невизначеності в умовах розпаду СРСР працівники авіаційно-спортивних клубів та автошкіл ДТСААФ виступали засновниками місцевих самоврядних громадських організацій, які проголошували себе «правонаступниками» майна Радянського Союзу. Ці місцеві громадські організації за домовленістю з київськими крадіями називали себе закладами  щойно зареєстрованого «Товариства сприяння обороні України», хоча жодного відношення до ТСОУ не мали – ані юридичного, ані фактичного.

Таким чином були створені, наприклад, місцеві громадські організації «Чернігівський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ», «Рівненський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ», «Донецький авіаційно-спортивний клуб ТСОУ», «Луганський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ», «Вінницький авіаційно-спортивний клуб ТСОУ», «Севастопольський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ», «Сімферопольський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ», «Одеський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ», «Львівський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ» та сотні інших. На початку 2000-х років керівництву ТСОУ вдалось знайти спільну мову з керівниками усіх місцевих громадських організацій, що називали себе «клубами ТСОУ», та організувати злочинну групу з розпродажу майна колишнього ДОСААФ, внаслідок чого переважна більшість клубів колишнього ДОСААФ на території України на сьогодні взагалі припинили свою діяльність, аеродроми та авіаційна техніка давно продані. Наразі функціонують: Центральний аероклуб, Харківський аероклуб, Чернігівський АСК, Вінницький АСК, Львівський АСК, Рівненський АСК, які оголосили себе «дропзонами» – тобто комерційними закладами, які отримують прибуток від проведення розважальних стрибків з парашутом.

Використовуючи авіаційну та парашутну техніку, об’єкти нерухомості й аеродроми, що належали СРСР і які були протиправно відчужені в 1991-1992рр., вказані авіаційно-спортивні клуби ТСОУ займаються виключно нелегальним бізнесом з проведення розважальних парашутних стрибків і екскурсійних польотів на літаках, не сплачуючи при цьому податків. Цю діяльність клуби ТСОУ здійснюють з брутальним порушенням правил експлуатації повітряного простору, що систематично призводить до загибелі людей.

Найбільш скандальний приклад – це авіаційна катастрофа, яка трапилась 8 червня 2013 року на аеродром «Чайка», що був захоплений рейдерами й використовується для розміщення складів і нелегальних стрибків з парашутом. Того дня на «Чайку» прибув заступник голови Державної міграційної служби Віктор Шейбут, який замовив заступнику голови ТСОУ Володимиру Грибанову розважальний політ на легкомоторному літаку. Отримавши гроші, Грибанов розпорядився покатати Шейбута на двомісному літаку Як-52, який рейдери вкрали в ДТСААФ і який через це не був зареєстрований у Реєстрі цивільних повітряних суден України та здійснював польоти без дозволу Державної авіаційної служби. Літак такого типу призначений для навчання льотчиків і містить дві кабіни – передню курсантську й задню інструкторську. З тим, щоби Шейбут не перелякався в передній кабіні під час виконання фігур пілотажу, він був розміщений у задній кабіні, яка призначена для інструктора й прилади керування якої мають пріоритет перед аналогічними приладами, розміщеними в передній кабіні. При наборі висоти Шейбут випадково вимкнув двигун, літак впав, льотчик загинув, Шуйбут отримав тяжкі травми.

Подібних випадків, які призвели до загибелі людей, можна навести десятки.

Наприклад, через систематичне порушення правил виконання польотів і стрибків з парашутом в одному лише Чернігівському АСК ТСОУ за 5 років загинуло 4 особи, у тому числі один неповнолітній.

Але авіаційні події на аеродромах колишнього ДТСААФ не розслідуються взагалі – точніше, Державна авіаційна служба ще в 2006 році доручила розслідувати загибель людей на доки ще не проданих аеродромах ДТСААФ псевдо-громадській організації «Товариство сприяння обороні України», яка протиправно захопила ці об’єкти. Здається, це перший випадок в історії людства, коли злочинцю доручено розслідувати власну злочинну діяльність.

Аналогічним чином було привласнено майно мотодромів, технічно-спортивних клубів, Палацу підводного спорту в м.Києві та п’ятьох сотень автошкіл, які були обладнані за часи СРСР державним коштом і готували як автолюбителів, так і водіїв для потреб збройних сил. Колишні установи ДТСААФ новими «власниками» або продані під житлову забудову, або продовжують експлуатуватись на комерційних засадах з привласненням прибутку керівниками ТСОУ.

До речі, аналогічна ситуація до 2009 року була й у сусідній Росії – майно колишнього ДТСААФ там захопила псевдо-громадська організація РОСТО («Российская оборонная спортивно-техническая организация»), керівники якої, як і їх колеги з України, використовувала це майно для набивання власних кишень.

Після російсько-грузинської війни 2008 року тодішній прем’єр-міністр путін, побачивши стан своїх збройних сил, вирішив навести лад з підготовкою допризовників і мобілізаційного резерву. Уряд рф домігся ліквідації РОСТО та прийняв незаконно захоплене майно, натомість була створена громадсько-державна організація, якій повернули колишню сталінську назву ДТСААФ. На чолі – правління, до складу якого входять представники Міністерства оборони, Міністерства освіти, Міністерства молоді та спорту, федерацій зі спортивно-технічних і військово-прикладних видів спорту. російський Уряд вніс у новостворену організацію майно радянського ДТСААФ та дає їй державне замовлення на підготовку військово-облікових спеціальностей й роботу з допризовниками.

Як би ми не ставились до росії та путіна, це було грамотне управлінське рішення, яке дозволило в найкоротший термін відновити в рф підготовку допризовників і мобілізаційного резерву та розвиток військово-прикладних видів спорту.

Наслідки цього рішення ми всі побачили в 2014 році, коли російським «добровольцям» Україна змогла протиставити, хіба, активістів Майдану та людей, що бачили військову техніку лише в художніх фільмах про Другу світову війну.

Аналогічну роботу з молоддю московія розгорнула й на окупованих територіях Донецької та Луганської областей – окупаційна влада відібрала в рейдерів захоплене ними майно й на базі колишніх спортивно-технічних клубів ДТСААФ готує те, що генерал-майор Кривонос називає «підрозділами територіальної оборони» та «мобілізаційним резервом». Щоправда, на відміну від "ДНР" і "ЛНР", на підконтрольній Україні нема де готувати молодь до служби в Збройних Силах.

За даними ТСОУ станом на 2014 рік, до цієї організації належало:

• майже 7,5 тисячі штатних працівників,
• 5078 будівель та споруд,
• 874 гаражів та пунктів технічного обслуговування автотранспорту,
• 56 складів паливно-мастильних матеріалів,
• 53 заправні пункти,
• 168 складів,
• 8 казарм,
• 12 полігонів,
• 160 автодромів,
• 9 аеродромів,
• 98 мото- та автотрас,
• 77 військових смуг перешкод,
• 12 майданчиків службового собаківництва,
• 10 полів мотоболу,
• 15 картодромів,
• 3 мототреки,
• 3 водні станції,
• 99 колективних радіостанцій,
• палац водного спорту,
• спортивно-технічний комплекс “Чайка”,
• 524 оборонно-спортивні клуби,
• 146 шкіл ТСО України,
• 56 центрів оборонно-технічної роботи,
• 29 авіаційно-технічних спортклубів,
• 144 стрілецьких та 361 пневматичний тир,
• 367 кімнат зберігання зброї,
• стрілецький комплекс “Снайпер”.

Станом на 01.01.2014 автомобільної та спеціальної техніки, яка перебувала у власності ТСО України в робочому стані, налічувалося 6111 одиниць (із них легкові авто – 2793, вантажні – 798, самоскиди – 140, автобуси пасажирські – 332, спеціальна техніка – 78, трактори – 26, причепи – 530, спортивна техніка – 378, мотоцикли – 708, мопеди , скутери, моторолери – 318).

У 2016 році голова ТСОУ Віктор Тімченко, підписав наказ, яким… повністю ліквідував управління військово-патріотичної роботи та сприяння територіальній обороні Товариства і скоротити посаду його начальника.

На третьому році війни Тімченко знищує, фактично, єдиний структурний підрозділ, який і назвою, і своєю діяльністю виконував функцію сприяння обороні в громадській організації.

Ніяка спортивна чи військово-патріотична робота в клубах ТСОУ взагалі не проводиться, а ті спортивні аеродрому, які ще функціонують, використовуються виключно для проведення платних розважальних заходів та для розташування складських чи офісних приміщень приватних фірм.

У 2019 році було опубліковано: Звіт ТСК ВРУ для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в ЗСУ та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки.

 Додатком № 8 до звіту була: Інформація
щодо можливих фактів незаконного привласнення військової техніки і майна Міністерства оборони СРСР, переданих безоплатно навчальним організаціям Товариства сприяння обороні України, а також іншого державного майна, що було закріплене за Добровільним товариством сприяння армії, авіації і флоту:

Восени 1951 року після декількох реорганізацій різних організацій, метою діяльності яких було сприяння армії і флоту, авіаційному будівництву, тощо, було створено Добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту (ДТСААФ), як загальносоюзну громадську організацію колишнього Союзу РСР.

Відповідно були створені і функціонували такі товариства у кожній республіці колишнього СРСР, у т.ч. УРСР. Такі організації були наділені земельними ділянками, майном, а також фінансувалися за кошти державних бюджетів республік колишнього СРСР за різними програмами, зокрема за державним замовленням.

З дня проголошення незалежності України, Верховною Радою України було прийнято декілька рішень щодо належності майна колишнього ДТСААФ, зокрема:

1) Указом Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року № 1452-XII «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави» було встановлено, що підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України;

2) Указом Президії Верховної Ради України від 7 жовтня 1991 року № 1608-XII «Про підпорядкування Україні дислокованих на її території військових частин і підрозділів залізничних військ СРСР, військ урядового зв'язку КДБ СРСР і Цивільної оборони СРСР та військової техніки і майна Міністерства оборони СРСР, переданих безоплатно навчальним організаціям Товариства сприяння обороні України», було вирішено підпорядкувати та перевести у відання МОУ майно, яке було передане безоплатно навчальним організаціям Товариства сприяння обороні України;

3) Законом України від 10 вересня 1991 року № 1540-ХІІ «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», було визначено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України;

4) постановою Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року N 2268-XII «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» було встановлено, що до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передати тимчасово Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій. Також було зобов’язано Фонд державного майна України прийняти майно цих підприємств, установ та об'єктів до 1 травня 1992 року.

5) постановою Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року № 3943-XII «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» було визначено, що до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

На думку Комісії, всі перелічені вище нормативно-правові акти свідчать про приналежність майна колишнього союзного ДТСААФ – державі Україна, але, за отриманою інформацією, всупереч прийнятим протягом 1991-1994 рр. Верховною Радою України рішенням про передачу такого майна Міністерству оборони України та Фонду державного майна, у 1991 році була створена громадська організація – Товариство сприяння обороні (далі –ТСО), у статутних документах якої її засновники визначили, що ТСО є правонаступником колишнього республіканського ДТСААФ, відповідно і правонаступником усього майна, яке протягом 1991-2019 рр. використовувало з підстав, законність яких досить сумнівні.

Позиція засновників Товариства сприяння обороні ґрунтувалася на тому, що Верховна Рада Україна визначаючи статус майна громадських організацій колишнього СРСР визначила, що саме майно загальносоюзних організацій є державною власністю, а оскільки ТСО є правонаступником колишнього республіканського ДТСААФ (тобто, організації республіканського значення), відповідно дія названих актів не застосовується при визначенні статусу майна ТСО.

Однак, на думку Комісії, що підтверджується статутними документами організації, колишній ДТСААФ був побудований за територіальним принципом – загальносоюзного рівня, республіканського, обласного, районного та міського рівня, що свідчив про те, що республіканська організація ДТСААФ на території України входила до складу союзного ДТСААФ, а відповідно акти Верховної Ради України цілком поширювались на майно колишнього республіканського ДТСААФ.

За отриманою інформацією, на момент розпаду СРСР в закладах ДТСААФ на території України (організація була представлена в кожному районі України) перебувало багато об’єктів нерухомого майна, земельних ділянок, понад тисячі вантажних автомобілів типу «Камаз» та інші, понад 100 паливозаправників, які належали Міністерству оборони СРСР; а також бронетранспортери, стартові командні пункти, ескадрильї військово-транспортних вертольотів МІ-8, учбово-реактивних літаків L-29, сотні інших літаків Ан-2, Як-18Т, Як-52, вертольотів Мі-2.

Разом з цим, за отриманою інформацією, за час своєї діяльності ТСО втратила більшість об’єктів нерухомості, а також інше майно, яке мало статус державного майна, і використовувалося для початкової підготовки призовників, а також інших категорій громадян до військової справи.

Це може свідчити про те, що службові особи цього товариства незаконно вчиняли дії, спрямовані на привласнення, реалізацію або допустили втрату майна саме державної форми власності, а не власності громадської організації, як це намагаються видавати особи, які причетні до ймовірно незаконної діяльності цієї організації.

Комісія не володіє інформацією щодо кількості майна Міноборони, яке на 1991 рік було передано ДТСААФ (ТСО), кількості об’єктів нерухомості та земельних ділянок закріплених за цією організацією, як і не володіє інформацією про рух цього майна. Комісії відомо, що деяка техніка у 2014 році була відкріплена і передана для потреб оборони, однак це не дозволяє зробити повного висновку щодо підтвердження або спростування фактів розкрадань державного майна.

Таким чином, з огляду на ймовірно великі обсяги привласненого державного майна, його розтрату або реалізацію, Комісія вважає та наголошує на вжиття заходів, спрямованих на проведення Міністерством оборони України інвентаризації майна Товариства сприяння обороні.

Крім цього, керуючись Указом Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року № 1452-XII «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Указом Президії Верховної Ради України від 7 жовтня 1991 року N 1608-XII «Про підпорядкування Україні дислокованих на її території військових частин і підрозділів залізничних військ СРСР, військ урядового зв'язку КДБ СРСР і Цивільної оборони СРСР та військової техніки і майна Міністерства оборони СРСР, переданих безоплатно навчальним організаціям Товариства сприяння обороні України», Законом України від 10 вересня 1991 року № 1540-ХІІ «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», постановою Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року № 2268-XII «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України», є підстави для вжиття заходів щодо повернення у державну власність майна, яке використовується ТСО, у т.ч. яке ймовірно вибуло із власності держави за нікчемними правочинами. У разі, якщо повернення майна з об’єктивних причин неможливе, це вимагає вжиття заходів щодо стягнення з винних осіб справедливої компенсації за нього та його використання. Також, у разі підтвердження зазначеної інформації, дії осіб, які причетні до незаконних дій стосовно зазначеного державного майна, підлягають правовій оцінці.

Звіт ТСК Верховної Ради України знову було проігноровано. Інвентаризація майна ТСОУ та передача його державі не відбулися.

Офіс Генерального Прокурора, СБУ, ДБР та інші правоохоронні органи мають вжити невідкладних заходів для повернення майна ДТСААФ та майна, переданого Міністерством оборони СРСР навчальним організаціям ДТСААФ на території України. Це можна зробити через суд, в рамках кримінального провадження, шляхом обернення стягнення на це майно та відшкодування збитків, завданих державі службовими особами ТСОУ та закладів ТСОУ.

Крім того, хочемо нагадати представникам влади, що в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Питання примусового відчуження або вилучення майна в умовах воєнного стану регулюється, ст. 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 353 ЦК України, ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» та ст. 3, 4, 9 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Відповідно до статті 41 Конституції України примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму військового чи надзвичайного стану за умови попереднього, чи наступного повного відшкодування його вартості.

Таким чином, можуть бути вилучені лише індивідуально визначені активи, такі як транспорт, обладнання, нерухомість.

У держави Україна, починаючи з 24 лютого 2022 року є повне право вилучити у ТСОУ все їхнє майно і для цього потрібна лише воля військово-політичного керівництва України.

Але на десятому році після повномасштабного вторгнення московії в Україну майно, яке було незаконно отримано ТСОУ, досі не перейшло у власність держави.

9 років Україна воює з агресором, але за цей час не було здійснено жодних кроків для повернення майна колишнього ДТСААФ у власність держави.

Влада України показала свою повну неспроможність, не зумівши організувати підготовку України до повномасштабного вторгнення московії.

Напередодні повномасштабного вторгнення росії в Україну, у нас була майже повністю провалена підготовка підрозділів територіальної оборони, і лише завдяки ентузіазму добровольців та патріотів проводилися навчання територіальної оборони в областях. Завдячуючи цьому Україна вистояла та змогла дати гідну відсіч ворогу.

На десятому році війни ми вимагаємо від влади нарешті відібрати майно колишнього ДТСААФ у регіоналів та п'ятої колони які, замість сприяння обороні України, підривали її обороноздатність, та понад 30 років знищували систему військово-патріотичного виховання.

Полігони, казарми, аеродроми, склади, спортивні клуби та спортивні комплекси мають використовуватися для підготовки військових частин та спортивно-патріотичного виховання молоді.

Майно ДТСААФ має бути передано підрозділам, які зможуть ним правильно розпорядитися. ДУК "Правий Сектор", ССО, "Азов", "Карпатська Січ" продемонстрували якісну підготовку військовослужбовців на рівні країн НАТО. За короткий час вони змогли створити боєздатні військові підрозділи, які захищають Українську землю та успішно виконують бойові завдання у найгарячіших точках фронту та у ворожому тилу.

Саме вони стануть основою нової української армії, в якій не залишиться спадку радянщини.

Вони мають отримати майно колишнього ДТСААФ та забезпечити на його базі підготовку бойових підрозділів та спортивно-патріотичне навчання молоді.