Україна має повністю переключитися на війну
Мобілізація — найбільш хвилююче питання зараз. Маємо розуміти, що це не є панацеєю чи якимось головним фактором перемоги.
За великим рахунком байдуже, мобілізуємо ми 500 тисяч людей чи мільйон. Як і байдуже, дадуть нам у наступному році 20 «Абрамсів» чи все ж таки 30, час безжально упущено.
Для перемоги нам перш за все потрібно змінювати систему. В усьому: управління військами, організація сил оборони, економіка, дипломатія, абсолютно всі аспекти внутрішньої політики тощо.
Необхідність цього очевидна хоча б тому, що, як вже всі побачили, наявні системні підходи не ведуть до перемоги. Вони просто відстрочують поразку.
Залишки нашої економіки, міста, села та територіальні громади — все має працювати на перемогу. Почати перебудовувати суспільство, щоби позбутися шкідливої практики, коли одні воюють, а інші ізольовані від війни.
Паралельно із цим змінювати дипломатичні вектори, пропонувати, ініціювати, зацікавлювати. Не вишиванками та піснями, як зазвичай, а реальними проектами та працюючими зразками.
У нас є рік до приходу (поврення у Білий дім — прим. ред.) Дональда Трампа, це більш аніж достатній час, для наведення мостів. До того ж, у кінці другого року війни ми опинились в ситуації, коли у нас практично немає ефективних союзників.
Ба більше: ситуація така, що майже всі наші західні сусіди до нас налаштовані вороже. Коли приватні організації тижнями блокують український кордон, а їхня влада нічого не робить для його розблокування, то це більш ніж красномовний сигнал, що потрібно щось міняти в нашій дипломатії.
Проте, якщо ніяких системних змін не станеться, а все знову обмежиться розмусолюванням про кількість мобілізованих, мантрами про магію західної зброї та новий весняний чи літній контрнаступ, то кінцевий результат більш ніж очевидний. Тож, думай-те!
