Україна пропонує гроші та пільги поколінню Z за службу в армії
Попри мільйон гривень і TikTok-кампанію: на новий військовий контракт «18–24» зголосилися лише 500 осіб.
Як зазначає The Wall Street Journal, попри широкомасштабну інформаційну кампанію, до середини травня на контракт записалося лише близько 500 людей.
Україна пропонує гроші та пільги поколінню Z за службу в армії
ЗАРІЧНЕ, Україна — Улітку 2023 року Кирило Горбенко мав лише 16 років, коли разом із двома десятками своїх друзів прийшов до військкомату на сході України і заявив, що хоче воювати з російськими військами на передовій.
Чиновники посміялися і сказали їм повертатися, коли стануть повнолітніми. Інші згодом втратили інтерес або виїхали за кордон, каже Горбенко. Але він записався в армію відразу після того, як йому виповнилося 18 у березні.
«Хто, як не ми, має воювати?» — запитав худорлявий підліток, готуючись до вступного курсу на навчальній базі на сході України минулого місяця.
Що відрізняє Горбенка від тисяч досвідчених солдатів, з якими він скоро служитиме, — це те, що під час підписання контракту він отримав іпотеку без відсотків, рідкісну можливість відпочити за кордоном та перший транш бонусу за підписання контракту — загалом 1 мільйон гривень (приблизно $24 000), що перевищує річну зарплату багатьох досвідчених військових.
Цей новобранець — один із сотень, які приєдналися до армії з лютого в межах щедрої нової державної програми, спрямованої на залучення наймолодших дорослих українців до виснажених збройних сил країни.
Кількість охочих поки що невелика.
Але українські лідери сподіваються, що з часом програма під назвою «Контракт 18-24» допоможе охопити демографічну групу, яку раніше намагалися вберегти від передової.
Факт її впровадження свідчить про серйозний дефіцит живої сили, що послаблює обороноздатність України перед нещадним російським наступом на сході країни. Більшість охочих служити вже давно пішли в армію, і щороку набирати нових усе складніше. Багато чоловіків віком від 18 до 60 років, яким заборонено виїжджати з країни, переховуються або заплатили хабарі, щоб втекти за кордон і уникнути мобілізації.
Київ шукає різні способи поповнити лави армії після майже 3,5 років повномасштабної війни. Влада проводила рейди по нічних клубах, дозволила дострокове звільнення засуджених і розмістила по всій країні білборди з написом: «Усі підуть воювати». Торік вік обов’язкової військової служби було знижено з 27 до 25 років, що дало лише тимчасовий приріст.
Західні союзники давно закликають Київ знизити вік призову ще більше, але Володимир Зеленський відмовляється, стверджуючи, що Україні потрібна молодь для відбудови після війни. «Для мене дуже важливо зберегти життя наших людей, нашої молоді», — сказав він у грудні в інтерв’ю французькій газеті.
Тим часом українці віком 18–24 роки здебільшого продовжують своє звичне життя, хоча військові командири вважають, що їхня енергія та запал посилили б виснажену й старіючу армію.
Саме тут на сцену виходить «Контракт 18-24». У обмін на рік служби програма пропонує різні пільги: мільйон гривень бонусу, щомісячну зарплату майже $3000 (у шість разів вищу за середню в Україні), безкоштовне навчання у виші та знижки на стоматологічні послуги.
Рекламна кампанія програми включає TikTok-відео, вірусні пости в соцмережах і яскраві білборди на центральних вулицях великих міст — усе з урахуванням стилю покоління Z.
Одне з відео в акаунті Міноборони України в TikTok у березні запитувало: скільки чизбургерів з McDonald’s можна купити за 1 мільйон гривень? (Відповідь — 15 625).
Спроба України залучити новобранців високими зарплатами та іпотечними пільгами нагадує подібні дії росії, яка залучила десятки тисяч людей до армії щедрими бонусами, що значно перевищують середню зарплату в більшості регіонів країни.
Минулого року росія оголосила про збільшення чисельності своєї армії на 180 000 осіб — до 1,5 мільйона.
Зеленський у січні заявив, що в Україні близько мільйона людей під зброєю, а чиновники кажуть, що армія щомісяця поповнюється на 30 000 осіб.
Втім, небагато молодих українців поки що спокусилися на «Контракт 18-24». За словами уряду, з моменту запуску програми в лютому до неї приєдналося лише близько 500 осіб.
Бюрократичні перепони часто затягують процес оформлення, а багато хто відмовляється або стикається з тиском з боку батьків, зазначають українські чиновники, додаючи, що оцінювати успіх програми ще зарано.
За глянцевою рекламною кампанією ховається жорсткий вибір, що стоїть перед українською молоддю.
Оскільки мирного врегулювання не видно, незважаючи на тривалі дипломатичні зусилля, українські підлітки часто кажуть, що стоять перед вибором: або йти в армію, або пробувати будувати кар’єру, яку все одно може перервати мобілізація після 25 років. Багато хто натомість обирає еміграцію.
Тимур Ушак, 16-річний хлопець зі сходу України, спостерігав, як однокласники один за одним виїжджають за кордон — переважно до Польщі чи Німеччини. Він зараз вивчає словацьку мову та планує наступного року вступити до університету в Братиславі.
«Якщо я поїду, то, напевно, назавжди», — каже високий, спортивний підліток, який втратив віру в Україну після 10 років війни, що дедалі ближче підбирається до його рідного Кам’янського. «Я не вірю, що війна закінчиться».
Серед старших військових є певне роздратування щодо пільг для новобранців за контрактом 18-24. Щедрий бонус у мільйон гривень надихнув на глузливе прізвисько — «мільйонери».
Майор Євгеній Громадський, 24-річний солдат, який отримав у 2022 році звання Героя України, каже, що отримував лише 12 000 гривень на місяць, коли обороняв Харків на початку війни — у бою, в якому загинув його батько.
Громадський, який сам приєднався до армії у 18 років, каже, що є непомітна розмежувальна лінія між його поколінням, яке формувалося після анексії Криму та вторгнення Росії у 2014 році, і тими, хто нині підліток.
Більшість молоді втратили відчуття небезпеки війни в період затишшя між 2018 і 2021 роками, каже він. Ці роки відносного миру, на його думку, породили байдужість і знизили готовність воювати.
На його думку, найкращий спосіб підтримувати чисельність армії — це запровадити дворічну обов’язкову службу у віці 18–20 років, після чого держава оплачуватиме навчання в університеті.
Горбенко — новобранець за програмою «Контракт 18-24» — розуміє, що його ентузіазм щодо армії нетиповий. Він роками готувався, вивчав зброю, підрозділи ЗСУ, слідкував за пересуваннями військ на фронті.
Після школи, ще неповнолітнім, він працював у поштовому відділенні. Допомагаючи відправляти гуманітарну допомогу військовим, він думав: «Чому я сиджу тут, ховаючись?»
У день підписання контракту в березні він заїхав до мами на роботу, щоб повідомити новину, а тоді поїхав на навчальну базу. Вона сказала: «Я знала, що цей день настане».
«Саме тому, що інші ховаються від військкомів, 18-річні, як я, підписують контракти», — сказав Горбенко.
Олександр Багач, інший новобранець, чекав кілька місяців після свого 18-річчя, коли зареєструвався у військкоматі. Нещодавно він побачив рекламу програми в інтернеті, подав заявку й швидко отримав схвалення.
«Я зібрав би всіх чоловіків у країні та відправив би їх на фронт», — каже 19-річний юнак. «Гірка правда в тому, що ми програємо цю війну». Його надихнули бої за Бахмут, Авдіївку та інші важливі місця.
Нині двоє новобранців готуються присягнути та пройти базову військову підготовку у складі 25-ї десантної бригади. Через півтора місяця вони зможуть обрати спеціальність. Після ще 4,5 місяців підготовки вони пів року служитимуть на передовій.
Вечорами на навчальній базі вони дивляться відео бойових дій української армії, щоб психологічно підготуватися до реальних окопів, або знайомляться зі спорядженням — раціями та бронею. Горбенко боїться, що надто емоційний і запальний, тому намагається підготувати себе до майбутнього.
«Я готуюся до найгіршого, щоб, коли це станеться, зберігати спокій і впоратися», — каже він.
