Українцям протипоказаний популізм

Хвацькі на руку блазні використали механізм досягнення й утримання влади. Для «зелених» кон'юнктурників він є безчасовим явищем.

Vox populi... Сьогоднішній популізм є свого роду маркером того, що суспільство прагне змін і його треба розглядати не як загрозу, а можливість.

Загрозу суспільному розвитку якраз несе панівна верхівка. Sine ira! Так у чому ж проявляється сьогодні популізм? А ось:

1. Він грає не за встановленими правилами.
2. Він зневажає класичні політологічні схеми та не дотримується жодних ідеологічних напрямних.
3. Він кардинально змінює політичну структуру суспільства, яка склалася ще з часів французької революції, та заснована на протистоянні «правих» і «лівих».
4. Замість цього він вводить двоподіл — «периферія» проти «центру», «простолюд» проти «істеблішменту».
5. Він направлений проти владущого класу, який сприймається як олігархія, що живе лише власними інтересами.
6. Тому його можна розглядати, як відповідь народу політичним елітам, які повністю втратили зв'язок із суспільством.
7. Популізм, в усьому цьому, спирається на те, чого хочуть прості люди.

До речі, в англійськомовній літературі цей термін переважно використовується як відповідник українського поняття «народництво». І англійською мовою «народництво» переважно перекладається як «populism», тож далеко не завжди має негативні конотації.