Україні потрібен день власної самосвідомості як у Фінляндії

Опінії
09 березня, 10:00
Україні потрібен день власної самосвідомості як у Фінляндії
Фото: Google

Щороку 9-10 березня в Україні відзначають так звані Шевченківські дні.

Дослідник фінського націоналізму

Традиційні урочисті заходи на державному рівні, що присвячені річниці народження та смерті Великого Кобзаря — Тарасові Шевченку, — відбуваються всюди: від Берегова на Закарпатті до Маріуполя у Приазов'ї. І це не дивно, адже класик української літератури є провісником державної самостійності України.

Він — символ, що скріплює такі різні, але доволі схожі регіони єдиної країни.

В історії більшості європейських націй є постаті, подібні до велета Тараса Шевченка. Скажімо, сусіди-поляки, так само як ми, шанують свого Адама Міцкевича, грузини — Ілію Чавчавадзе, а ірландці — Томаса Мура. Перераховані особи складають щабель так званих будителів, покликаних полум'яним словом і власним прикладом демонструвати унікальність і бажання своєї нації, цитуючи Івана Франка, "жити відрубно".

Однак ніде так із пошаною не згадують внесок борців за волю, як от у Фінляндії.

У "країні тисячі озер" за часів самостійності затвердили навіть офіційне державне свято — День фінської самосвідомості (фін. Suomalaisuuden päivä). Його відзначають щорічно 12 травня у день народження видатного будителя фінської нації Югана-Вільгельма Снелльмана. Він, бувши філософом-романтиком і видавцем, прагнув вивести своїх земляків зразка ХІХ сторіччя з неписемного стану до рівня найкультурнішого народу європейського континенту.

Україні потрібен день власної самосвідомості як у Фінляндії_1

Звісно, що постаті Шевченка і Снелльмана не зіставні:

а) По-перше, їхня боротьба зі спільним поневолювачем своїх націй — Російською імперією, — суттєво відрізнялась: українець у віршованій формі закликав земляків до протидії царату, у той час як фін — лише до рівного відношення до підданих з боку самодержавства і надання фінській мові статусу офіційної (панівної) у тодішньому автономному Великому Князівстві Фінляндському.

б) По-друге, кожен із них на свій розсуд розумів тогочасну національну проблему: для Шевченка українство було приспаними та закріпаченими нащадками гордих і героїчних козаків, які нікому ніколи не корилися (звідси відверто соціальний характер його творчості); рівночасно для Снелльмана фіни — це мовно-етнічна спільнота, якій лише варто позбутися шведського впливу (культурного, економічного тощо), аби постати осібно на мапі Європи попри перебування у складі держави Романових.

Та попри наведене обидва будителі творили національний міф всупереч перепонам з боку відвертих противників українського і фінського проєктів з-поміж царських чиновників. Як Шевченко, так і Снелльман, окремо один від одного, штовхали земляків до самовизначення, розуміння власної національної ідентичності й водночас формували ідеальний образ того, що є Батьківщина (Україна – для українців, Фінляндія — для фінів): земля, населення якої має мовну спорідненість, тяглість історії, культури та традиції, щоб у майбутньому неодмінно претендувати на державну самостійність.

Відтак вже у ХХ сторіччі наші народи, що їх вели послідовники будителів, неодноразово зійдуться у двобої з окупантами. Фінам вдасться здобути омріяну незалежність попри значні територіальні втрати. А от українці, толерантні до ворога і байдужі до власної долі, зазнають репресій, Голодоморів, терору і депортацій...

День (національної) самосвідомості (або хоча б його аналог), який відзначають фіни у пам'ять про заслуги Снелльмана — це нагальна потреба для теперішніх українців, котрі забули настанови Шевченка.

«Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають...», — влучні слова Великого Кобзаря. Вона з точністю змальовують ситуацію, в якій нині перебуває наша Батьківщина. Тому маємо запозичити позитивний приклад Фінляндії, оскільки створення такого державного свята на честь Пророка нації стане достойною відповіддю будь-яким намаганням українофобам знову затягнути нас у лоно ворожих "союзів", де титульні нації насильно асимілюють з дикими вихідцями пустельних і тропічних країн.

Спеціально для «Останнього Бастіону»

Читайте також:
Ситуація з «9 травня» яскраво показує, що Україна досі програє в ідеологічній війні.
07 травня, 12:50
Центр досліджень визвольного руху оголосив старт конкурсу студентських наукових робіт.
15 березня, 07:48
В столиці має з’явитися пам’ятник українському державному і політичному діячеві Симону Петлюрі.
13 березня, 09:55
Пам’ять про чеченського лідера повинна допомогти українцям плекати власну гідність.
05 березня, 10:55
Для Російської Федерації 9 травня є символом того, що вони є «хазяями», а Європа їхній раб.
04 березня, 06:53
Для українця Жуков має бути картинкою в підручнику історії, і не більше.
02 березня, 08:49