Українська агроімперія — від сировинної колонії до самодостатньої держави
Минулого року обсяг українського експорту впав на 18,7%, склавши $35,9 мільярда. При цьому імпорт, навпаки, зріс на 12,5% до $62,2 мільярда.
Дефіцит торгівлі товарами, таким чином, склав $26,3 мільярда! При цьому, є один парадоксальний результат — фізичні обсяги експорту товарів склали майже 100 мільйонів тонн, що на 112 тисяч тонн більше, ніж у 2022 році.
Тобто, вся країна, залізниця, порти, напружувались, перевезли більше, але отримали у грошах на 18,7% менше... Це та сама проблема, про яку ми пишемо не один рік, а саме:
Під час війни логістика і транспорт зазнали катастрофічних збитків у першу чергу, тому сировинний експорт і суттєво постраждав. Саме тому, Україні необхідно переходити від експорту великих фізичних обсягів до експорту великих обсягів доданої вартості.
Необхідно розщепити фізичний обсяг сировини коштом перероблювання, постійно поглиблюючи її (хоча б на один виробничий переділ протягом п'ятиріччя). Скажімо, перероблення кукурудзи на біоетанол призводить до появи побічних продуктів; зокрема, шроту, який може бути використаний і як біопаливо, і як комбікорм для тваринництва.
У підсумку, чистий фізичний обсяг біопалива буде значно меншим за фізичний обсяг кукурудзи. Крім того, частину біопалива можна спожити всередині країни, покращивши національний енергетичний баланс.
Але, на жаль, наш уряд поки опікується саме пошуком нових логістичних маршрутів для експорту сировини, аніж створенням програм з перероблення сировини. Таким чином, уряд стає не розробником нового економічного «українського проєкту», а сервісною службою кількох сировинних ФПГ і ТНК; зокрема, зернотрейдерів та їхньою обслугою.
Що стосується доданої вартості на карб ставиться розвиток галузей економіки, які з одного боку важливі, але з іншого не можуть бути точками зростання для економіки в цілому, не можуть бути драйверами зростання. Наприклад, вітчизняне Міністерство економіки пише наступне:
«Попри загальний спад експорту українських товарів, позитивні тенденції спостерігаються на ринку меблів. Торік у порівнянні із 2022 роком обсяги зросли на 11%, а грошові надходження на 7%. Також минулого року Україна у 1,7 раза більше експортувала цукру».
На жаль, нічого не робиться для подолання сировинної хвороби економіки: «Наймасовіший за обсягом експортний товар — кукурудза при фізичному зростанні на 5% у грошах приніс на 16,8% менше, ніж роком раніше. Минулого року з України вивезли 26,2 мільйона тонн цієї зернової культури».
Що планує робити Мінекономіки? Лише шукати нові напрямки вивозу сировини з України: «Запустили альтернативний коридор у Чорному морі, розвиваємо річкові перевезення на Дунаї, тривають перемовини із польською стороною щодо розблокування кордону».
Саму проблему з експортом, в уряді сприймають як даність: «Надходження від експорту торік сягнули одного з найнижчих показників за останнє десятиліття. Це очікуваний та об'єктивний результат, який став наслідком проблем в логістиці».
