Українське зерно стало поперек горла агропристосуванцям в ЄС
Польща з Угорщиною, а за ними Болгарія зі Словаччиною відмовили у дозволі на транзит українському хлібові. Хтось на Московії потирає руки.
Заборона аграрного імпорту з України країнами Європейського союзу – це не про нас, це, власне, про них. Але у цієї медалі два боки...
- Саме так виглядає протекціонізм.
Їхні власні фермери обурились і поскаржилися, що імпорт дешевшої української продукції нищить демпінгом їхні виробництва. Тож уряди негайно відреагували.
Бо власне забезпечення продуктами – це важливий складник нацбезпеки (тим більше в умовах погроз Третьою світовою війною від божевільних із РФ і КНР). Отже, успішні агровиробництва – важливий складник нацбезпеки.
І європейські урядовці (так, на відміну від наших, на жаль) це знають та мають політичну волю дотримуватися цього принципу. Вони оперативно реагують на будь-які виклики.
- В Європі теж є спекуляції.
Оскільки це їхні перекупники та власники торгових мереж зорієнтувалися, що недорога продукція з України може не тільки транзитом переправлятись до третіх країн. Отже, її можна напряму – і собі імпортувати, і мати свою вигоду.
Тобто, це по факту проблема їхніх фермерів і агровиробників. А також, їхніх же посередницьких і торгових бізнесів.
Вони ж-бо вирішили впіймати власну вигоду і не переймалися долею власних фермерів. І забороною імпорту країни ЄС розбиралися не з Україною і нашими виробниками, а з власними спекулянтами.
Підсумок однозначний: транзит вже відновлюється (але саме як транзит). А нам лишається хіба заздрити рівню відповідальності їхніх урядів і оперативності реагування.
