«Український агрорайх»: від сировинної до переробної галузі
Фахівці давно дійшли висновку: без структурних і системних змін у сільському господарстві Україна приречена бути колонією. Як не РФ, то ЄС.
Перш за все слід збільшити частку переробної галузі, поступово відійшовши від сировинної, яка панує нині. На цьому наполягає віце-президент Національної академії аграрних наук України, досвідчений спеціаліст, академік Юрій Лупенко.
З його слів, станом на тепер частка нашої держави у світовому експорті соняшникової олії складає 40,3%, кукурудзи — 15%, ячменю —8,4%, пшениці — 7,9%, цукру — 1,1%. Прискорення подальшого розвитку перероблювання сільгосппродукції — одне із нагальних завдань у сфері розвитку агровиробництва, особливо на тлі війни.
«У глобальному вимірі воно зумовлене необхідністю забезпечення продовольством стрімко зростального населення нашої планети, чисельність якого нещодавно перевищила 8,2 мільярда осіб, а до середини 2080-х років, за оцінками ООН, досягне 10,3 мільярда. Водночас в умовах повномасштабного вторгнення РФ на територію України зростає потреба в усуненні наявних диспропорцій вітчизняного сільгоспвиробництва.
А ще ж маємо експорт, пов'язаний із домінуванням продукції рослинництва. Зокрема, у 2021 році частка рослинництва у структурі агровиробництві перевищила 80 %. Для експорту така структура є обтяжливою через значні обсяги транспортування продукції, в першу чергу зерна, а для внутрішнього ринку — внаслідок значної втрати робочих місць та доданої вартості», — наголосив Юрій Лупенко.
Розвиток переробної галузі — вагома можливість для нарощування присутності України на світовому продовольчому ринку. Перш за все, користуючись зі збільшення експорту продукції із високою доданою вартістю: глибокого перероблення, готових харчів та харчових компонентів.
«Це дозволить збільшити обсяги валютних надходжень до державного бюджету України, а також прибутки вітчизняних агротоваровиробників. На мій погляд, у рамках євроінтеграції України має відбуватися не лише гармонізація вітчизняного законодавства до норм ЄС, а й наближення до рівня економічного та соціального розвитку. Країнам ЄС характерне збалансоване співвідношення рослинництва (57%) і тваринництва (43%).
Як свідчить досвід минулих років, подальше нарощування експорту української сільгоспсировини не буде позитивно сприйматися європейськими фермерами. При цьому для готових продуктів харчування та переробки цілком можливі більш сприятливі сценарії. Я певен, що надзвичайно важливим стимулом розширення переробки агропродукції є необхідність якнайшвидшого подолання негативних наслідків повномасштабної агресії РФ», — додав Юрій Лупенко.
Доволі знаково, але раніше медіаагенція «Останній Бастіон» уже сповіщала читачів про те, що комуно-олігархічна система, яка склалася після 24.VIII.1991, нежиттєздатна й небезпечна. Нам варто від аграрної вертатися у промислову зону.
