Український світ на руїнах Ялтинського миру
98-річний дипломат-пацифіст часів Холодної війни вважає непристойною поведінку України. Мова про путінферштеєра Генрі Кіссінджера.
Колишній державний секретар США і радник президента Річарда Ніксона з національної безпеки днями завітав у швейцарський Давос, де пропагував "фінляндизувати" Україну. З виступом Кіссінджера можна ознайомитися на шпальтах видання "Business Insider".
Так от, людину похилого віку, яка мала б лежати у ліку і чекати на зустріч зі Всевишнім, на вимогу старого американського істеблішменту та продажних євробюрократів притягли в альпійське містечко для озвучення тез кремлівської пропаганди. Ексдержсек висловився за повернення до архітектури Ялтинської системи, тобто світопорядку після 1945 року.
На думку Кіссінджера, гаряча фаза російсько-української війни затягнулася, людські жертви та втрати від санкцій впливають на глобальну економіку. відтак саме Київ, але чомусь не Москва, мусить першим піти на перемовини й принагідно погодитися на вимоги кремлівського бункерного щура.
В уяві таких авторитетів, чия зірка давно згасла, Україна досі – "друга Фінляндія". Тобто, умовний міст між Сходом (росією) та Заходом (Європою), який використовують усі для власних потреб.
У зв'язку з вищевикладеною позицією, американський дипломат-пацифіст переконаний, українці, як колись фіни, повинні поступитися своїми землями (у першу чергу Кримом, Луганщиною і Донеччиною – прим. ред.) заради глобального миру та, ймовірно, певних дивідендів від заробітку на посередництві між російським і західним блоками. Але Кіссінджер, як і європейські путінферштеєри (Еммануель Макрон, Олаф Шольц, Сильвіо Берлусконі та інші – прим. ред.) відверто лукавить.
Немає соціалістичного блоку, немає СССР, немає розділених навпіл Німеччини та В'єтнаму, немає навіть Китаю як молодшого партнера США, який виріс на звіриній ненависті до Совєцького Союзу. Пригадаймо хоча б війну за прикордонний острів Даманський на Уссурі у 1969 році.
Сам Кіссінджер, можливо на старості літ, певно забув, що для того, аби Фінляндія відмовилася від Війпурі та всього Карельського перешийка, а також полярного регіону Петсамо, її попередньо довелося примусити на полі бою. За підсумками Другої світової війни переможці дали всього 2 виходи для переможеної північноєвропейської країни: цілковита капітуляція за німецьким зразком і входження до складу СССР як нової совєцької республіки чи все ж збереження національного суверенітету, але під зовнішнім управлінням із Кремля; фіни обрали останнє.
Україна, станом на кінець травня 2022 року виглядає в явно кращому положенні, ніж Фінляндія влітку 1944 року. За нашими спинами – величезна військово-фінансова і гуманітарна підтримка багатьох країн колективного Заходу, перш за все Польщі, Великої Британії та США.
А ще, ми не здалися і за жодних обставин не будемо здаватися на поталу одвічному здичавілому ворогу зі Сходу чи на потребу окремих зацікавлених осіб із-поміж американського та європейського глумливого істеблішменту, радих торгувати на крові й смертях тисяч українців. Бо наша війна з росією має екзистенційний характер!
Вона приречена на перемогу тільки однієї зі сторін. Оскільки окупанти заперечують саме існування українців як нації, а України – як окремої самостійної держави, тож і вибір у такій ситуації очевидний: або загинути, або здолати навалу і запропонувати світу нову (аж ніяк не Ялтинську) систему безпеки на умовах Києва.
А проте, "Останній Бастіон" радить згадати, що західні ліваки та ліберали вимагають від своїх урядів примусити волелюбну українську націю капітулювати перед московитськими нелюдами. Проте вони мають іти вслід крейсеру "Москва".
