Укриття в Полтаві: міфи та дійсність

Укриття під час війни: що не так із «захистом цивільного населення» у Полтаві.

Усього 897 захисних споруд необхідні громадам Полтавщини. Крім стаціонарних сховищ, громади мають облаштувати 49 мобільних укриттів, розрахованих майже на 1,8 тисячі людей. (Полтавська ОВА).

Загалом Полтавські громади потребують 897 укриттів:

•     Для Великобудищанської громади необхідно звести 25 укриттів типу П-6, здатних вмістити майже 6,5 тисяч людей.
•     У Гадяцькій громаді потребують 15 захисних споруд групи П-6 для майже 5,9 тисяч мешканців.
•     Гоголівській громаді потрібно 12 укриттів П-6, розрахованих на 2,1 тисячі людей.
•     Кременчуцька громада потребує 718 укриттів типів А-IV та П-1, розрахованих на 215,5 тисячі людей.
•     У Миргородській громаді потребують 45 укриттів П-6, які захистять 12,2 тисячі жителів.
•     Петрівсько-Роменська громада потребує одного укриття П-6, розрахованого на 45 людей.
•     Для Чутівської громади необхідно 32 укриття, які мають вмістити майже 3,8 тисячі людей.

Також чотири громади потребують 49 мобільних укриттів, загальною місткістю 1 тисяча 734 людини:

•     Великобудищанська громада — 1 укриття, яке вміщує 50 людей;
•     Гадяцька — 11 укриттів, які вміщують 700 людей;
•     Кременчуцька — 24 укриття, які вміщують 480 людей;
•     Миргородська — 10 укриттів, які вміщують 500 людей.

Це щодо області. Що стосується Полтави: понад 250 об’єктів, але дані на карті залишаються неактуальними.

У Полтаві нараховується близько трьох сотень найпростіших укриттів, які розташовані в освітніх і комунальних установах. Однак станом на червень 2025 року міська влада не оновлює інформацію про їхню фактичну наявність та готовність на інтерактивній карті захисних споруд, що створює плутанину для мешканців і гостей міста.

За офіційною відповіддю міського департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи, у Полтавській громаді функціонують 107 захисних споруд цивільного захисту, з яких 91 — це сховища. Окрім цього, є 16 (фактично 15) протирадіаційних укриттів, одна споруда подвійного призначення та 279 найпростіших укриттів у громадських та житлових будівлях. Загалом ці об’єкти можуть вмістити від кількох десятків до майже двох тисяч людей кожне.

Згідно з отриманою інформацією, лише 62 із 91 сховища є готовими до використання, а 29 залишаються не пристосованими, здебільшого через невиконання робіт приватними підприємствами. З 15 протирадіаційних укриттів десять не готові — зокрема на комунальних підприємствах у Гожулах, Абазівці та Супрунівці. У Супрунівському та Пальчиківському навчально-виховних комплексах укриття мають обмежену готовність.

Єдина споруда подвійного призначення, яку підготувало ГУ ДСНС у Полтавській області, розташована на вулиці Решетилівській, 26/1, та може вмістити до 240 осіб.

Департамент не надав інформації щодо стану готовності 279 найпростіших укриттів, а сам перелік містить неточності й не оновлювався: у ньому зустрічаються адреси закладів Києва, які хибно вказані як укриття у Полтаві. Наприклад, укриття Полтавського університету економіки і торгівлі зазначено за адресою «м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11», а гуртожиток Полтавського фахового коледжу Національного університету харчових технологій — за адресою «м. Київ, вул. Володимирська, 68».

«До переліку адрес найпростіших укриттів занесена полтавська школа № 23. Підвал цього навчального закладу перебуває в аварійному стані й саму школу планують тимчасово закрити на ремонт — скористатися укриттям на Європейській, 122 в місцевих мешканців не буде можливості».

Також на інтерактивній карті захисних споруд досі зазначені об’єкти, які більше не функціонують як укриття. Зокрема, інформація про наявність укриття у дитячому садку № 1 «Веселка» на вулиці Просвіти (Лідова), 8, не відповідає дійсності: заклад закритий через аварійний стан будівлі, а вихованців перевели до іншого садка. Аналогічна ситуація із підвалом школи № 23 на Європейській, 122.

Міська влада неодноразово заявляла про проведення рейдових перевірок стану захисних споруд. Однак, актуалізація інформації про доступність і стан укриттів залишається актуальною потребою для забезпечення безпеки мешканців Полтави.

До речі, і це важлива інформація для населення, впродовж робочого дня шкіл та садочків, які працюють офлайн, укриттями можуть користуватися виключно учасники освітнього процесу. Про це йдеться в постанові Кабінету міністрів про «Деякі питання ведення обліку об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту». Також українським законодавством передбачено, що укриття мають бути розташовані у швидкому доступі для громадян.

•     300 метрів – для багатоповерхової забудови, забудови підвищеної поверховості та висотної забудови, а також для суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;
•     500 метрів – для середньоповерхової та малоповерхової забудови.

Ще один важливий момент. Після публікації на ФБ Марталішвілі Лесею Анатоліївною, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів (питання діяльності і розвитку гуманітарної сфери), інтерактивної карти укриттів Полтави з супровідним текстом виникла природня зацікавленість, чи дійсно мешканці міста можуть самостійно облаштувати укриття в своєму підвалі багатоповерхівки. І ось що вдалося з’ясувати: споруди подвійного призначення і найпростіші укриття відрізняються від сховищ і протирадіаційних укриттів тим, що захист населення не є їхнім основним призначенням. Споруди подвійного призначення і найпростіші укриття – це додатковий ресурс, який залучається тоді, коли в ньому виникає потреба. Вони можуть перебувати в будь-чиїй власності. Це може бути і спільне майно багатоквартирного будинку, як-от підвальне приміщення.

Але це не означає, що ваш підвал за визначенням є найпростішим укриттям. Такого правового статусу він набуває у випадку включення до фонду захисних споруд цивільного захисту – у разі постановки на облік. Облік споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, що знаходяться на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, ведуть районні  державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування.

Найпростіші укриття ставляться на облік на підставі акта оцінки об'єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття, складеного за результатами обстеження об’єкта. Таке обстеження проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування разом із власником відповідного об’єкта.

Що це означає для ОСББ на практиці?

Для того, щоб ваш підвал офіційно міг використовуватися як найпростіше укриття, він спершу має бути обстежений. Має бути складений відповідний акт оцінки. Хтось може сказати: у теперішніх умовах нам не до «паперової роботи», є підвал – ховаємося у підвал. Але одна річ, коли ви вирішуєте лише за себе особисто, а інша – коли даєте запевнення/надію іншим людям, своїм сусідам. Що якщо ваш підвал насправді непридатний для того, щоб бути укриттям? Чи готові ви без висновку фахівців взяти на себе відповідальність (щонайменше моральну) за чужі життя?

З іншого боку, якщо ви несподівано виявили, що ваш підвал обліковується як «найпростіше укриття», а в обстеженні і складанні акта представники ОСББ участі не брали, поцікавтеся, чи існує такий акт взагалі та на підставі чого тоді здійснюється такий облік. Адже «заочна» постановка на облік непридатних «найпростіших укриттів» лише заради доброї статистики також є неприпустимою.

Наостанок про те, хто ж все-таки повинен фінансувати утримання об’єктів цивільного захисту. Звертаємо увагу, що вимога закону про утримання власником за свій рахунок стосується захисних споруд цивільного захисту – тобто, сховищ і протирадіаційних укриттів. Враховуючи законодавчі обмеження, дуже малоймовірно (фактично – неможливо), щоб якесь з них перебувало у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку.

Поточне утримання спільного майна, звісно, забезпечують співвласники багатоквартирного будинку. Але в разі визнання, наприклад, підвалу найпростішим укриттям співвласники (ОСББ) не зобов’язані повністю за свій рахунок проводити відповідне переоблаштування. Можуть, але не зобов’язані. Досвід останніх місяців вкотре свідчить, що і у питанні укриттів успішними є ті міста, в яких енергія, бажання і кошти громадян поєднуються з фаховими знаннями та ресурсами місцевої влади.

Звісно, кожен сам вирішує, як забезпечити власну безпеку. Ми впевнені, що жодне правління ОСББ і жоден співвласник при здоровому глузді не відмовиться від того, щоб вкласти кошти та/або сили у приведення до ладу «свого» найпростішого укриття чи навіть «чужого» протирадіаційного укриття, якщо там можна буде захистити себе і свою родину. Ми лише звертаємо увагу, що в цьому процесі є також роль і відповідальність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, і слід вимагати від них виконання своїх обов’язків. Також варто проявляти здорову обізнаність і обережність, особливо коли вам здається, що сховище облаштоване лише «на папері».

Наприклад, підвал звичайної «хрущовки» не є укриттям, хоча часто такі підвали позначені як укриття. Про це розповів експерт з питань житлово-комунального господарства і благоустрою Олег Попенко, пише УНН.

«У хрущовках, старих будинках, у яких звичайний підвал і не бетонований – це не може вважатись взагалі сховищем, бо людей там просто засипле.», - пояснив експерт. За словами Попенка, краще підходять підвали деяких сучасних будинків, але вони не розраховані на тривале перебування людей, адже є проблеми з вентиляцією, немає води. «Там термін знаходження людей добу – півтори. А далі чисто фізично неможливо там буде перебувати, там не буде повітря», - зазначив експерт. Він пояснив, що до бомбосховищ та укриттів є ціла низка вимог. Зокрема, у бомбосховищах має бути 2 виходи, система вентиляції, система резервуару з водою, має бути прописано, на який період та скільки людей може прийняти сховище, на скільки часу повинно вистачити у сховищі води та кисню.Ще одна проблема як у панельних багатоповерхівках, так і в хрущовках – що може прорвати труби з водою та каналізацією та залити приміщення, які служать укриттями.

Цегляні радянські будинки 50-80 років та панельні будинки 70-80 років є, на думку експерта, найненадійнішою конструкцією через лавиноподібний тип їх обвалення.  Тому у разі тривоги потрібно негайно спустися на середні поверхи таких будинків, а також стежити, щоб між місцем вашого перебування та місцем ймовірного влучення було щонайменше дві стіни (правило двох стін), одна з яких зможе прийняти на себе удар, а друга – «зловить» уламки від першої. Ідеальним місцем є сходова клітка. Підвал – відносно безпечне місце в будинку під час обстрілів, але тільки не в панельних будинках. «Хрущовки» та «брежнівки» вкрай незахищені від обвалів, тому підвали таких будинків можуть виявитися справжньою пасткою для мешканців, що в них ховаються.

Висновок один: для влади Полтави війни по суті немає.