Військова освіта під час війни
Що не так із підготовкою офіцерів?
«За час навчання я зустрічав курсантів, які навіть писати до пуття не навчилися, не кажучи вже про навички комунікації та взаємодії з людьми», — скаржиться на якість відбору до військових вишів Степан, курсант Національної академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного.
Запит на професійних офіцерів в умовах війни — очевидний. Але реальність така, що не всі випускники військових вишів готові до бойових умов, вважають опитані нами курсанти та військовослужбовці.
«На власному досвіді на війні я бачив, що деякі офіцери тилового забезпечення, коли потрапляли в бойові умови або в сам бій, не знали, куди себе подіти й показували свою розгубленість», — додає Артем, який за спиною має строкову службу та участь у бойових діях. Нині він завершує навчання у Військовій академії Одеси, упродовж семестру навчався в Литовській академії імені генерала Йонаса Жемайтіса.
Чому система підготовки офіцерів не завжди належна, як до військових вишів потрапляють невмотивовані та що варто змінювати — hromadske розбиралося разом із курсантсько-офіцерською спільнотою SLON FM.
Що не так із відбором?
До вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ) беруть практично всіх охочих, вважають опитані нами курсанти та бойові офіцери. Деякі випускники не знають елементарної шкільної грамоти.
«У мене випустився одногрупник, який не знав таблиці множення. Його питали, скільки буде 7 помножити на 3 та навпаки. Двічі він давав неправильну відповідь. Те, що таких людей не виганяють за чотири роки, — це біда. А причина — “держзамовлення”, яке потрібно виконати», — розповідає офіцер штабу Микита, випускник ВІТІ.
«Буває, що людина вступає на факультет десанту, але через недобір її переводять, наприклад, на автомобільний факультет. А потім викладачі дорікають: мовляв, як ти потрапив на інженерний напрям, якщо нічого в ньому не тямиш? Проте це не її вибір — це система так працює», — пояснює курсант Артем із Військової академії в Одесі.
Щоправда, ситуація залежить від спеціальності. Наприклад, на факультеті підготовки військової розвідки та Сил спеціальних операцій у Військовій академії Одеси може бути 15 місць, водночас попит на них вищий, ніж на інші спеціальності. Тому малоймовірно, що туди потраплять погано підготовлені люди, каже курсант факультету Сергій.
Головною причиною недобору якісних кадрів до українських ВВНЗ Сергій називає слабку профорієнтацію: «Коли ми проводили агітацію, доводилося пояснювати буквально на пальцях, що таке військовий заклад і хто такий курсант. Для багатьох це просто казарма і форма, а не реальна кар’єра. Вони не знають про спеціальності чи перспективи».
У Литві Артем бачив, як військова академія проводить масштабні кампанії: виставки з озброєнням, заходи для школярів, має підготовчі групи для абітурієнтів. Там на перший курс вступають з 18 років, тоді як в Україні — з 17 або навіть з 16, тож і бачення в таких кандидатів ще може бути несформованим.
Президент обіцяв, що з березня 2025-го курсанти отримають суттєве підвищення грошового забезпечення, те, що в цивільних вишах називають стипендією: 8000 грн на молодших курсах та 20 000 грн на старших. Щоправда, цього поки не сталось, бо Міноборони все ще готує постанову.
Якщо підвищення буде, то це має залучити більше кандидатів на вступ, але також може призвести до того, що частина з них прийде просто «пересидіти» навчання за гроші, вважає Артем.
hromadske звернулося по коментарі до Департаменту військової освіти та науки Міноборони, а також до низки вищих військових навчальних закладів. На момент публікації відповідь надійшла лише від Національної академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного.
Там відповіли, що нині немає сенсу збільшувати віковий ценз на вступ, бо це станеться автоматично. У 2027 році Україна перейде на 12-річну систему шкільної освіти, а отже, учні закінчуватимуть школу в 18, а то й у 19 років.
В академії також вважають, що жорсткіші вимоги під час вступу не потрібні, оскільки вже існує конкурсний відбір за балами НМТ, вступними іспитами та фізичною підготовкою.
«Кандидати з недостатнім рівнем просто не витримують конкуренції», — йдеться у відповіді на запит hromadske.
До слова, в Академії Сагайдачного кажуть, що співпрацюють з Українським католицьким університетом, який допомагає із соціологічними дослідженнями та розробкою профорієнтаційних матеріалів.
Пресслужба НАСВ також активно збільшує кількість іміджевих публікацій у соцмережах (Instagram, Facebook, YouTube), вважаючи ці заходи достатніми для інформування суспільства про вступ до закладу та навчання в ньому.
Сергій з Військової академії Одеси вважає правильною ідеєю націлюватися на соцмережі, щоб привертати увагу молоді. І наводить приклад Військо-юридичного інституту, де курсанти викладають відео у TikTok, розповідаючи про своє життя у виші. Їхні відео збирають десятки тисяч лайків.
Що таке держзамовлення і як його формують?
Щороку військові структури (ЗСУ, розвідка та інші) визначають, скільки нових офіцерів їм потрібно. Далі вони формують заявки, які потрапляють у Генштаб. Там їх аналізують і передають до Міністерства оборони, яке затверджує держзамовлення наказом.
Під час цього обрахунку враховують, зокрема:
- скільки вакантних місць буде через кілька років, коли нинішні курсанти закінчать навчання;
- які спеціальності та рівні підготовки потрібні;
- кількість призовників у різних регіонах.
Після випуску офіцери зазвичай мають відслужити 5 років, а от льотчики — 10 років.
Без урахування військових кафедр та післядипломних закладів освіти в Україні понад десять військових навчальних закладів. Через воєнний стан точну кількість курсантів у цих вишах не оприлюднюють.
У НАСВ порахували, що з початку великої війни курсантів побільшало щонайменше в півтора раза. 15% з них — дівчата. Загалом у вишах командування Сухопутних військ курсантів стало більше на третину після 2022 року.
Чи потрібне стажування в бойових бригадах?
Курсант Військової академії Одеси Артем зауважив, що на бойових факультетах більше уваги приділяють навичкам, які реально знадобляться на війні: стрільбі, медицині, тактичній підготовці. Водночас тилові факультети, як-от факультет матеріально-технічного забезпечення, не надають достатньої бойової підготовки.
Це призводить до того, що такі офіцери, потрапляючи в зону бойових дій, можуть бути розгубленими, свідком чого ставав Соломон. Військовий вважає, що всі курсанти мають отримувати комплексну підготовку, незалежно від спеціальності.
Курсант Академії Сагайдачного Степан вважає за потрібне запровадити стажування курсантів у бойових бригадах на другій або третій лінії фронту. Це дало б майбутнім офіцерам змогу зрозуміти реалії служби ще під час навчання.
Керівництво НАСВ теж підтримує цю ідею: «Ба більше, випускники вже зараз проходять стажування в частинах, залучених до бойових дій. Це, безперечно, підвищує їхню готовність до служби».
Командир групи спецпризначення Олег, випускник Військової академії Одеси, зазначає, що не для всіх спеціальностей можна значно збільшити бойову підготовку. Він вважає, що ідеальним було б спершу надати всім офіцерам базові навички, а потім поглиблено навчати їх у навчальних центрах відповідно до спеціальності.
Забезпечення та навчальні програми
Також в Академії Сагайдачного зазначають, що постійно оновлюють як методики, так і зміст навчання. Наприклад, у межах програми NATO DEEP академія підготувала сертифікованих інструкторів, які проводять майстер-класи для викладачів не лише НАСВ, а й інших військових навчальних закладів.
«Переважна більшість офіцерів, які викладають у НАСВ, мають реальний бойовий досвід», — наголошує заступник начальника академії Бондаренко.
І додає, що в академії ще працюють над посиленням вивчення англійської мови. Зокрема, викладачів направляють на мовні курси в Україні та за кордоном, а цього року запровадять експеримент — інтенсивний курс англійської одразу після базової підготовки курсантів першого курсу.
Курсант Степан відзначає, що матеріальна база академії загалом на достатньому рівні, проте практичних занять і стрільб бракує. На факультеті сил підтримки він стикався з тим, що стрільби в нього були двічі на рік, на які виділяли за раз по 15 набоїв на курсанта. На його думку, така кількість не дає можливості виробити стійкі навички.
Водночас керівництво НАСВ заперечило його слова. В академії кажуть, що вже під час базової загальновійськової підготовки на одного курсанта виділяють 450 набоїв для автоматичної стрілецької зброї.
«Кількість стрільб залежить від спеціальності, але всі випускники повинні володіти стрілецькою зброєю», — пояснює заступник начальника академії Сергій Бондаренко.
Опитані нами курсанти із НАСВ назвали значно менші цифри виділених набоїв під час проходження КМБ, наприклад, у 2022 та 2023 роках. Утім, вони наголосили, що в академії кілька місяців тому змінилося керівництво, тож сподіваються, що ситуація буде покращуватися.
У спільноті SLON FM наголосили, що за офіцерським корпусом — доля майбутнього українського війська, позаяк це буде напряму впливати на військові операції через десятки років та на загальний розвиток армії.
«Люди тягнуться туди, де краще. Якщо не працювати над покращенням системи ВВНЗ, то випускник після школи й не погляне в бік професійного військового», — вважають курсанти та офіцери.
