Влада паразитує на смертях українських Героїв

Нескінченний мартиролог вільної Української Нації щодня поповнюється новими іменами. У Вирій відлітають найкращі, а гірші – на Банковій.

Ми фактично живемо в епосі. Тобто, вся ця історія колись переповідатиметься, як "Іліада", наприклад, ну, чи як красива казка.

З "Володарем перснів" любимо ж асоціації. Тільки от є один великий нюанс: фіналі нашої казки happy end буде без епічних героїв.

Уявіть фінал "Володаря перснів", однак у кінці перемогу і настання миру святкує щасливий натовп. Араґорна, Ґімлі, Леґоласа, Ґендальфа ж поряд нема, бо всі вони до перемоги не дожили.

От і у нашої казки буде точно такий самий фінал. Оскільки це – суто українська казка, з ефектом негативної селекції.

Можливо, ми вистоїмо, і свіжі механізовані бригади мобілізованих на "Abrams", "Leopard" і F-16 заженуть бридку москалоту на болота догнивати. І буде парад перемоги...

Але, як завжди, є одне "але". Адже на тому параді стоятиме у стороні каліка без ноги чи руки (і дожив же, бо став обмежено придатним) із тих, "кого туди не посилали" з 2014 року ще.

Він дивитиметься по сторонах, але ні з ким буде заговорити, залишившись на самоті... На самоті в обіймах байдужого суспільства і паразитуючої на іменах полеглих Героях влади.