Вся «Прядкова» рать у БПП Полтавщини
Нагадуємо бекграунд частини активних партійців, враховуючи, що в партії взялися провести «апгрейд».
Не так давно ми розбиралися в чудних політичних метаморфозах на Полтавщині, що відбулися в провладній партії «Слуга народу» та опозиційній – «Батьківщина», які одночасно тепер контролює екс-регіонал з Кременчука Юрій Шаповалов – чинний нардеп, член депутатської групи «За майбутнє», близької до Ігоря Коломойського».
Шаповалов, який намагається впливати й на інші політичні сили, щоб створити таку собі політичну монополію. Існує інформація, що серед планів екс-соратника Януковича – своя людина на чолі осередку «Європейської солідарності».
Втім відразу зауважимо, що у Шаповалова в справі контролю над ЄС підросли «достойні» конкуренти.
Когорта ломів, авантюристів та політичних фріків, які, зокрема, потрапили в партію через кадрову неперебірливість нардепа Капліна, який свого часу контролював полтавський осередок.
Тож далеко не зайвим буде нагадати бекграунд частини з активних партійців, враховуючи, що в.о. голови осередку партії нардеп Южаніна взялася провести «апгрейд партії», що себе позиціонує як сучасна, патріотична, європейська сила.
Політичними ж помилками Капліна, як раз називають низку відомих і не дуже на Полтавщині діячів, які мають неоднозначну історію.
Зокрема, колишній соратник Капліна із «соціал-демократичної партії» – Валерій Прядко, фігурант низки кримінальних справ, небезпідставно підозрюється «органами» у відмиванні коштів комунального підприємства Полтавської обласної ради ПОКП «Полтавафарм», що призвело до втрати підприємством конкурентоспроможності на ринку медичних препаратів області.
Валерію Прядку є про що подумати
Нагадаємо, що за результатами аудиторської перевірки «Полтавафарму» стало відомо, що впродовж 2016-2017 років (часи коли на підприємстві головував Прядко) там майже у два рази зросла поточна дебіторська та кредиторська заборгованість, а обсяг кредиторської заборгованості на кожну звітну дату значно (у 2,2–2,6 рази) перевищує обсяг дебіторської.
Також і вартість лікарських засобів, що пропонувалася структурними підрозділами у кінці березня 2018 року була часом 68,0% вища, аніж у приватній мережі, що ставить під сумнів наявність покупців у аптечних закладах «Полтавафарму».
Ми писали, що одним з основних постачальників лікарських засобів впродовж 2016-2017 років було ТОВ «Фармпланета» (м. Київ). Зауважуючи, що обсяг закупівель товару ПОКП «Полтавафарм» в період керування ним Прядком збільшився в два рази.
В одному з журналістських розслідувань ми також інформували, що до призначення на керівну посаду ПОКП «Полтавафарм» Валерій Прядко був директором ТОВ «Фармпланета», і про очевидний наявний конфлікт інтересів неодноразово попереджали громадські активісти.
А медикаменти, які «Полтавафарм» закупляли за завищеними цінами дали додаткову можливість «вимивати» обігові коштів з обороту підприємства.
У ході аудиту також встановлено, що протягом 2016-2017 років «Полтавафарм» здійснював витрати на ремонт приміщення Аптеки № 50 на загальну суму 136,6 тис. грн.
В цей час перший поверх фасадної частини двоповерхового комунального будинку у самісінькому центрі Полтави упав до ока керівництву Полтавської обласної ради. Тоді ж «Полтавафарм» відремонтувало приміщення, а згодом від нього взагалі комунальники відмовились. Відмовились на користь місцевого контролера політичної партії «Наш Край» Нашого Краю – нардепа Сергія Шахова, котрий входив до політради політичної партії та є близьким другом і товаришем голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького.
Зауважимо також, що попри збитковість Полтавофарму, на підприємстві, «чомусь», нараховано та виплачено премій різних видів на загальну суму 378,9 тис. гривень.
Нагадуємо окремо, що у травні 2017 року Валерій Прядко був затриманий силовиками, про це неодноразово писали місцеві ЗМІ.
Прядко тепер «вибився в люди» й, певно, міркує, що почав самостійну гру в «підкидного дурня», завдяки коштам «здобутим непосильним трудом» на комунальному підприємстві. Це йому дає можливість заохочувати й деяких ласих до легких грошів однапартійців.
Вікторія Мірошниченко – кандидат від «Європейської солідарності» на минулих виборах до ВР – де-факто хоч і робить перші кроки у політиці, але вже скандально відома, зокрема, у волонтерському середовищі.
По інформації багатьох, підкреслимо, багатьох волонтерів, – Вікторія Мірошниченко, приписала до своєї біографії участь в обороні Донецького летовища, Дебальцевого, перемовини з російськими генералами про звільнення українських полонених, роботу на позиціях українських військ, які на той момент були позиціями військ ворожих та участь у війні в якості сапера та снайпера. Але як виявилось, в ЗСУ, вона…згідно зі штатною розкладкою була прибиральницею.
Волонтер Діана Макарова також згадує про те, як Мірошниченко була однієї з тих, що потоптався по горю матері, що втратила сина як раз в дебальцівських боях.
«Певну неадекватність людини, що прогресує, помітять лише ті, хто в темі, а таких меншість. Читач, який прочитає про міни МУНки (замість МОНки), «подвійне дно у човнах такої гуми, яку не бере навіть СВД», про порятунок поранених і сивіючу за ніч голову, – буде аплодувати. Але ж всі інші волонтери в тому числі відомі на загальноукраїнському рівні у випадку Мірошниченко говорять про гігантську містифікацію, і гіперболізацію її заслуг, намальовану, очевидно, з ціллю вдалого політичного старту. До якого Вікторію підводять вправною і досвідченою рукою», – вважає Макарова.
Приблизно про це ж стаття добровольця Лілі Сови (Lili Kravchenko) на Цензорі, яка серед іншого згадує, як Мірошниченко збирала кошти на лікування онкозахворювання, але яке потім раптово «розсмокталося».
Дійсно, волонтери сильні своїми горизонтальними зв’язками. Тож будь-яка інформація, будь-який запит до волонтерської спільноти миттю розповсюджується і стає відомим усьому волонтерству, а потім і активній громаді, майже без виключення.
«Я б і не влазив в це все» – говорить легендарний доброволець Володимир Регеша, більш відомий як Санта» – ...«Але мені дуже шкода довіри людей. Знаєте, я колись в Пісках розпаковував волонтерку і надибав пакетик з кількома картоплинами та цибулинами і там записка від бабусі: «все, що маю»... Ридав над тим клаптиком паперу. А пізніше побачив відповідь Рудої на коментарі якоїсь жінки, що запитує у «шановної Вікторії», чи не може та перевірити надходження перерахованих коштів. Довго вони щось з‘ясовували, аж поки Руда не відписала слова, які поставили її за межі людяності: «через якісь вонючі 100 гривень ледь картку не заблокували. А у мене БРки»...Далі самі думайте».
Вікторія Мірошниченко трималася ближче і до кухні, і до начальства
Не обійдемо увагою і відомого на Полтавщині священика, лома ЄС Олекандра Дедюхіна.
Дедюхін відомий передусім тим, що просив парафіян скинутися на погашення боргу за куплений автомобіль.
Та декількома автомобільними аваріями, зокрема на Тернопольщині, в якій серйозно постраждали троє підлітків.
У поліції тоді підтвердили, що священик був напідпитку. «В його крові виявили 2,58 проміле алкоголю. Але, щоправда, він з місця події не тікав, намагався допомогти», – кажуть у поліції. – «Там люди позбігались, почали його «шарпати»…
Нещодавно Дедюхін вчергове «відзначився». На цей раз участю в ефірі провокаційної програми з еротичною назвою «Тройнічок», де був в гостях у ведучих Журавля та його колеги-журналістки, які пропонують своїм гостям відверто аморальні теми для розмов, часом повністю відповідні до назви передачі.
Знаєте, на кшталт: ви або хрест зніміть, або труси одіньте. Це все, безумовно, нівелює вплив Дедюхіна як лома, наявний у нього в окремих спільнотах...
До слова, Член ЄС Олександр Шамота, секретар міської ради Полтави і ймовірний кандидат в мери теж полюбляє провокувати та поворкувати в трьох.
Чого він тут тільки не наговорив
Громадський діяч Олена Гальченко публічно відома як автор петицій на різну патріотичну тематику, зокрема, створення музею ветеранів АТО. До неї, нібито, не має особливих питань.
Зауважимо лише, що такі люди, як Гальченко, потрібні..., особливо для нечистих на руку ділків. Бо створюють потрібний ділкам галас та, відповідно, необхідне патріотичне прикриття, що часом дезорієнтує народ.
Тому ця діяльність лояльно й сприймається і навіть підтримується людьми на кшталт Прядка».
«Камо грядеши» Петра Порошенка
Ось така ситуація не перший рік вимальовується в партії Петра Порошенка на Полтавщині.
Досвідчені партійці іронізують. Говорять, що для остаточного зведення партії на маргінес, залишилося придбати кількох професійних патріотів або, що там вже жартувати, запросити до себе чи не найбільш епатажну в країні суддю – полтавку Ларису Гольник.
Як раніше сказала волонтер Макарова, одна із тих самих справжніх: нам, мабуть, не варто лаяти Президента Порошенко (вже екс-Президента-ред) за те, що він почувається комфортно саме серед шахраїв, аферистів... або, додамо, просто далеких від щоденної політики добродіїв. «Бо нікуди дітись, це наш лідер. Мабуть, саме таким він нас і влаштовує, га?», – пише волонтер – «Якщо ми дійсно той піпл, який хаває. Якщо ми дійсно той піпл, якому пофіг»...
Наостанок підведемо пряму риску під статтею: керівництву партії ЄС та, не станемо лукавити, й самому Петру Олексійовичу необхідно визначатися у власному виборі, яку партію і разом з ким вони будують – патріотичну, проєвропейську силу разом з самодостатніми прагматиками-патріотами? Чи, можливо, вони разом з політичними фріками й далі беруть участь у чужому, погано зрежисованому шоу.
