Ядерна гонка сьогодні
Росія розбудовує ядерну базу у Калінінграді — SVT
Шведський мовник SVT отримав супутникові знімки, за якими можна відстежити зміни на п’яти близьких до Європи ядерних об’єктах рф за останні роки.
Про це повідомляє SVT у новині від 16 червня.
Журналісти отримали знімки від компанії Planet Labs за травень 2025 року, які свідчать, що російська база у Калінінграді, де може зберігатися ядерна зброя, за останні роки розвивалася й модернізувалася.
На території з’явилися нові будівлі, потрійна огорожа та нове комунікаційне обладнання. У Польщі раніше оцінювали, що там може зберігатися близько сотні тактичних ядерних боєголовок.
На базі «Осиповичі» у Білорусі радянське сховище для ядерної зброї також оновлюють: там з’явилася нова навантажувальна платформа для залізничного транспорту й систем ППО.
Багато нових будівель помітили на базі на Новій Землі, яку в експертних колах називають ключовим майданчиком для ядерних випробувань рф.
На Кольському півострові, що межує з Фінляндією та Норвегією, спорудили близько 50 сховищ‑бункерів для балістичних ракет, що запускаються із субмарин. Також з’явився спеціальний причал для завантаження ракет на підводні човни.
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон у коментарях із цього приводу зазначив, що Стокгольм пильно стежить за спроможностями рф у цій сфері.
Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) у своїй річній доповіді заявив про відновлення гонки озброєнь між ядерними державами.
Як так сталося, що ціла російська область опинилася відділеною від решти рф, ба більше – посеред країн НАТО? Історія Калінінграда та Калінінградської області сягає ще епохи Середньовіччя. Сучасну область тоді населяли племена пруссів, які заснували поселення Твангсте десь на рубежі X–XI століть. У XIII столітті Тевтонський орден отримав від папи Григорія IX дозвіл на загарбання прусських територій та їх хрещення. Тевтонці здійснили кілька походів і зрештою підкорили місцеві племена, заклавши на місці зруйнованого Твангсте замок Кенігсберг. Орден панував у регіоні майже 200 років, але в XV столітті визнав себе васалом польського короля. Поляки назвали Кенігсберг Крулевцем і перетворили його на центр польського друкарства; там же з’явився один із перших університетів у Польщі. Формально ж Крулевец належав німецьким васалам Польщі. У XVI столітті великий магістр ордена Альбрехт перетворив теократичну державу тевтонців на світське Прусське герцогство, підвладне Польщі, столицею якого став Кенігсберг. Пізніше, після об’єднання з Бранденбургом, герцогство перетворилося на Королівство Пруссія.
Перша російська спроба захопити Кенігсберг сталася під час Семирічної війни у XVIII столітті. Тоді війська Російської імперії увійшли до міста, але всього через чотири роки Петро III повернув Пруссії всі захоплені землі за Петербурзьким мирним договором. Під час наполеонівських війн російська армія зазнала нищівної поразки від французів у битві під Фрідландом (нині Правдинськ) 1807 року, втративши до половини свого війська.
На початку Першої світової війни росіяни знову спробували захопити Кенігсберг, що тоді був частиною Німецької імперії, але зазнали поразки. Після війни Пруссія опинилася відрізаною від Німеччини «польським коридором», що 1939 року стало однією з причин нападу Адольфа Гітлера на Польщу.
За результатами Другої світової війни Кенігсберг разом із північчю Східної Пруссії відійшли до СРСР. Після війни радянська влада провела «радянізацію», унаслідок якої місто стало Калінінградом, а регіон отримав назву Калінінградська область. Після розпаду СРСР та утворення незалежних балтійських республік область опинилася відрізаною від основної території Росії.
росія перетворила область і сам Калінінград на воєнну базу. У Балтійську (колишній Піллау) розташована найбільша база Балтійського флоту рф. Під час правління Путіна в області розмістили комплекси «Іскандер» і винищувачі‑носії «Кинджалів» МіГ‑31К, здатні запускати ядерні ракети, що викликає занепокоєння країн НАТО.
Невідомо, на чому саме ґрунтується згаданий вище сценарій конфлікту між НАТО та рф. Можливо, це лише припущення авторів The Telegraph, але про загрозу конфлікту в Сувальському коридорі говорять давно. Улітку 2022 року видання Politico назвало цей коридор «найнебезпечнішим місцем на планеті», адже саме там може початися війна НАТО з рф.
За словами Олександра Мусієнка – військового та політичного експерта, політичного й юридичного радника, керівника Центру військово‑правових досліджень – можна розглянути кілька сценаріїв конфлікту між НАТО та рф. Перший – уже згаданий «кримський сценарій».
«Наприклад, за місяць-два в Латвії, де є російськомовна громада, починаються заворушення; тоді прилітають гелікоптери з Білорусі, висаджуючи «зелених чоловічків», які підтримують протест. НАТО муситиме вирішити, чи це напад росії, чи дії терористів», – пояснив він.
Ще один сценарій, за Мусієнком, – спроба російського десанту на Готланд (найбільший шведський острів у Балтійському морі), використавши Балтійськ як базу. Або російські кораблі можуть заблокувати вихід Данії до Балтійського моря, аби перевірити, як реагуватиме НАТО – обстріляє кораблі чи змусить їх повернутися до Балтійська.
Російська агресія можлива й проти Польщі, додає експерт; традиційно її розглядають із двох напрямків – Білорусі та Калінінграда. «Ну і, відповідно, цей Сувальський коридор – найбільш загрозливий напрямок», – уточнює він.
Усі ці сценарії мають спільну мету – спровокувати розкол у НАТО. Якщо Росія і почне конфлікт, то такий, що викличе дискусії та невизначеність щодо відповіді Альянсу.
«росія зацікавлена, щоб у НАТО були розбіжності. Її не цікавить окупація територій Альянсу, їй потрібні розкол та розхитування єдності, аби спричинити серйозну кризу. Путіну потрібно показати нездатність НАТО вирішувати такі ситуації», – сказав аналітик у розмові з РБК‑Україна.
А заяви на зразок недавніх слів Дональда Трампа про те, що США не допоможуть європейським союзникам у разі агресії рф, лиш зайвий раз підкріплюють упевненість путіна у правильності такої стратегії.
