Ядерні об’єкти по всій Україні становлять загрозу радіаційної катастрофи

Кожен день війни несе ризик удару по об’єктах, здатних розсіяти радіоактивні матеріали.
За словами чиновників, одна з лабораторій біля фронту зазнала десятків влучань.
У лабораторії в Харкові зберігається експериментальний пристрій із невинною назвою — «Джерело нейтронів». Він містить кілька десятків фунтів збагаченого урану — достатньо, аби в разі розсіювання забруднити значну частину міста.
Про це йдеться у матеріалі New York Times.
Будівля лабораторії розташована лише за 14 миль від лінії фронту найбільшої війни в Європі за останні вісім десятиліть. За даними української влади, споруда вже 74 рази зазнавала пошкоджень від російських снарядів.
«Це страшно, але ми звикли», — каже Олександр Бихун, заступник головного інженера Харківського фізико-технічного інституту — провідного ядерного науково-дослідного центру України, де розміщене «Джерело нейтронів».
Більшість ядерних страхів, які породило російське вторгнення, зосереджені довкола Запорізької АЕС — найбільшої у Європі, яка перебуває під контролем російських військ від початку війни. Але Україна має довгий перелік вразливих ядерних об’єктів: реактори для досліджень чи енергогенерації, серед них і Чорнобиль, де сталася найстрашніша у світі ядерна аварія, а також сховища відпрацьованого палива.
Чим довше триває війна, тим вищий ризик удару, здатного розповсюдити радіоактивні речовини на великій території. Деякі об’єкти мають серйозні системи безпеки, але їх не будували з урахуванням прямого удару великою бомбою.
«Це дуже небезпечна ситуація, і нам пощастило, що досі не сталося ядерної аварії», — зазначив Бруно Шарейрон, науковий радник Французької комісії з незалежних досліджень та інформування з питань радіоактивності.


Радіаційні ризики виникли вже в перший день вторгнення 2022 року, коли російські війська увійшли в Чорнобильську зону, піднявши пил, насичений дрібними, але виявленими слідами плутонію, цезію та інших радіоактивних елементів, і піддаючи загрозі саму станцію.
У лютому 2025 року російський дрон пробив отвір у сталевій оболонці над радіоактивними руїнами 4-го реактора Чорнобильської АЕС. Радіації тоді не витекло, але герметичність захисної споруди була порушена.
Запорізька АЕС неодноразово зазнавала ударів, проте щоразу катастрофи вдавалося уникнути. У 2023 році вибух дамби осушив основне джерело охолоджувальної води для шести реакторів, і станцію довелося переводити на запасне охолоджувальне водоймище. Тепер об’єкт залежить від двох електроліній, одна з яких регулярно пошкоджується через бої.
У перехресний вогонь потрапляли й російські об’єкти. Наприкінці минулого місяця уламки українського дрона, збитого російською ППО, пошкодили трансформаторну підстанцію біля Курської АЕС, змусивши операторів знизити виробництво.
Українська влада звинувачує росію в навмисному створенні загроз ядерним об’єктам і нагнітанні примари катастрофи, яка може забруднити значну частину континенту. Удар дрона по Чорнобилю стався напередодні відкриття Мюнхенської конференції з безпеки — час, який деякі українські та західні чиновники сприйняли як сигнал від москви.


Харківський фізико-технічний інститут, який колись допомагав у створенні перших радянських атомних бомб, у 2010 році погодився припинити роботу зі збройовим ураном і відправив свої запаси до росії на заклик США в ім’я ядерного нерозповсюдження. Але інститут досі зберігає надзвичайно небезпечні матеріали, як-от уран у «Джерелі нейтронів», який має значно вищу радіоактивність, ніж паливо атомних електростанцій. Точні обсяги урану на об’єкті не розголошують.
Пристрій складається з двох елементів: ядра розміром приблизно зі шкільний автобус із металевим радіаційним захистом та приєднаного прискорювача частинок завдовжки близько 27 метрів. США частково профінансували його будівництво в обмін на відмову України від урану для ядерної зброї.
Будівля, де він розташований, була пошкоджена стількома атаками дронів, ракет та артилерії, що це навряд чи можна вважати випадковістю, кажуть українські чиновники. П’ятьох російських офіцерів звинуватили у навмисному обстрілі цього об’єкта. В обвинувальному акті йдеться, що пряме влучання могло б забруднити територію, де мешкає близько 640 тисяч людей. Українська прокуратура кваліфікує їхні дії як «екоцид» — спробу завдати шкоди довкіллю як інструмент війни.


Будівля не має захисту від атак. Щоденні вибухи ззовні струшують диспетчерську. Усередині від ударної хвилі вибуху зі стіни поблизу установки обсипалася штукатурка.
У 2022 році внаслідок удару по трансформаторній станції будівля залишилася без світла на кілька місяців. Науковцям довелося використовувати резервне опалення, щоб вода в системі охолодження не замерзла й не пошкодила алюмінієве покриття паливних стрижнів із ураном.
«Я просто не розумію, із чим ми маємо справу», — сказав головний інженер інституту Андрій Мициков. — «Вони роблять це без жодної логіки».
Після вторгнення 2022 року науковці зупинили експерименти й перевели «Джерело нейтронів» у режим тривалого відключення. Але уран залишився, так само як і небезпека його витоку.
В іншій частині інституту вчені продовжують досліди з термоядерної енергії з використанням радіоактивного водню, попри щоденні атаки на Харків. Вони вже зібрали достатньо даних для наукової статті, яку планують представити на конференції восени, повідомив виконуючий обов’язки директора інституту Микола Азарєнков.
«Вони б’ють по нас, — каже він, — а ми піднімаємося й знову беремося до роботи».

Ендрю Е. Крамер — керівник київського бюро The Times, який висвітлює війну в Україні з 2014 року.
Девід Ґуттенфельдер — візуальний журналіст The Times, що працює у Міннеаполісі.