Як коронавірус змінює світ: огляд блогосфери
Думка, на якій сходяться автори, – світ не буде таким як раніше.
Наразі продовжують точитися дискусії про те, чим є епідемія COVID-19, якими є її справжні масштаби і, врешті-решт, яке походження має сам коронавірус.
Водночас поступово починають виникати дискусії про наслідки, які спричинить епідемія у тривалій часовій перспективі. На цю тему висловилося чимало філософів, істориків, політологів, блогерів, публічних інтелектуалів загалом.
Так, на думку історика Романа Пономаренка епідемія COVID-19 матиме надзвичайно далекосяжні наслідки.
«Випадкова (чи невипадкова) поява коронавірусу несподівано продемонструвала всю слабкість і химерність тих основ, на яких побудована сучасна Західна цивілізація. Всі засади, на яких вона тримається – права людини, вільний ринок, відкриті кордони, свобода пересування, переконання в тому, що ніхто нічого і нікому не винен – в одну мить стали фікцією. І ми, майже в прямому ефірі, спостерігаємо, як концепція "братнього Європейського союзу", яка і так тріщала по швах останні роки, фактично розвалилася, коли держави ЄС відгородилися одна від одної кордонами і тишком-нишком почали присвоювати гуманітарну допомогу, яка через їх територію прямувала в інші "братні" країни», – пише Пономаренко в колонці «Світ після короновірусу: на порозі нового Середньовіччя» для «Останнього Бастіону».
«І з часом на місці сьогоднішнього, звичного нам світу виникне щось нове, з чого вже можна буде сформувати нові цінності, виховати нову людину, створити нову суспільну систему, згладити наявні нестиковки в розвитку, і головне – позбутися всіх рудиментів теперішнього світового устрою. Завдяки цьому можна буде перезапустити проєкт "Західний світ", знову розпочавши спочатку. Тому зараз ми є на порозі нової ери, "нового Середньовіччя", тільки вже з інтернетом, генною інженерією і польотами в космос», – переконаний Пономаренко.
На думку філософа Андрія Баумейстра наразі зарано робити впевнені висновки щодо наслідків коронавірусу. Сумніви виникають уже на рівні сприйняття статистичних даних.
Своїми міркуваннями філософ поділився у форматі відеоконференції за участі гросмейстера Володимира Крамника та блогера Володимира Соловйова.
Під час чергової онлайн-бесіди Баумейстр, Крамник та Соловйов підняли питання ціннісної революції, яку може породити епідемія COVID-19.
На думку філософа, епідемія може мати й позитивні наслідки, стимулюючи концепцію органічних людських спільнот як альтернативи вразливому глобалізованому світу.
На думку філософа і політичного оглядача Ігоря Загребельного наразі зарано робити однозначні висновки щодо далекосяжних наслідків епідемії COVID-19.
Найбільш очевидними потрясіннями, спричиненими епідемією, на думку Загребельного є такі: 1) Розгортання економічної кризи через позаекономічний чинник. 2) Наддержавні структури продемонстрували меншу ефективність, ніж державні механізми, пафос, що обслуговував ці структури і сприяв побудові «ще тіснішого світу», був дискредитований прецедентами державного егоїзму. 3) Процес, реверсний відносно новітнього «кочівництва»: зупинка туристичних потоків, повернення трудових мігрантів. 4) Запровадження значного обмеження прав населення та організація спостереження за ним. 5) Підважування засади, згідно з якою місто/центр є кращими для життя, ніж село/периферія. 6) Науково-технічний розвиток виявився недостатнім, аби запропонувати оперативну відповідь на новий біологічний виклик.
«Все це – поточні потрясіння самі по собі. Які наслідки вони матимуть і наскільки доленосними будуть – це окремі питання», – наголошує Загребельний.
Пізніше Загребельний додав, що навіть у випадку однієї лише Європи епідемія може посприяти як розпаду Євросоюзу, так і його централізації. «Коротко кажучи, хоч противникам, хоч прихильникам глобалізму зарано тішитися або, навпаки, впадати у розпач. Поки що ми можемо спостерігати появу нових точок біфуркації, але аж ніяк не однієї-єдиної магістральної лінії», – наголосив оглядач.
Чимало уваги автори також приділили питанню посиленню контролю за заселенням.
Засновник видавництва «Астролябія» Олег Фешовець наголосив, що прихильниками суворих карантинних заходів передусім є носії ліберального світогляду.
«Є багато цікавих спостережень в умовах актуальної інформаційної інфекції. Ось чергове із них. – Люди, які ще вчора вдавали зі себе лібералів, безмовно погодилися на обмеження їхніх конституційних прав, ба навіть стали вимагати посилення втручання держави у раніше вільні від неї сфери, а ще – збереження бюджетних видатків на їхнє утримання», – зазначив інтелектуал.
На думку політичного аналітика Юрія Олійника, «закручування гайок» стає глобальним трендом незалежно від ідейної спрямованості політичних режимів.
«Багато урядів намагаються використати ситуацію для посилення контролю за громадянами: від урядів Африки і Азії до європейських держав – від надання особливих повноважень приймати рішення без парламенту лідеру Угорщини Орбану до введення надзвичайного санітарного стану і перенесення другого туру місцевих виборів у Франції зі введенням комендантської години, що вигідно Макрону для зупинки опозиційних рухів», – зазначив Олійник.
