Як "совєти" робили з нас манкуртів

ІСТОРІЯ
04 травня, 14:13
Як "совєти" робили з нас манкуртів

24 травня 1964 р., співробітниками КДБ СССР було здійснено підпал Державної публічної бібліотеки АН УРСР.

1964, 24 травня – вночі у Києві від підпалу загорілася Державна публічна бібліотека Академії наук УРСР (нині Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського). Полум’я знищило практично увесь відділ україніки та стародруки – від 500 до 600 тисяч книг та рукописів.

Підпал здійснив співробітник бібліотеки Віктор Погружальський. На суді він зізнався, що з вечора залишився на роботі, там поспав, а під ранок знищив свої документи й підпалив книги у декількох місцях.

Коли здійнялася пожежа, й свідки викликали пожежників, ті швидко загасити полум'я не змогли. Бо в усьому районі не було води через аварію на водопроводі. Ліквідували пожежу лише 25 травня, а за деякими свідченнями лише 26-го.

Зі 150 пожежників понад 10 отримали фосфорне отруєння. Це дало підстави припускати, що підпал був ретельно спланований радянською владою, а виконавець справи Погружальський використав не просто сірники, а фосфорні шашки.

Суд над палієм був відкритий, але зрежисований КДБ.

Погружальський мотивував свій вчинок «помстою директору» бібліотеки. На суді не порушувалося питання, чому Погружальський, який працював у російському відділі бібліотеки з метою помсти директору підпалив відділ україніки.

Усі учасники процесу дали підписку КДБ про нерозповсюдження інформації з процесу. Погружальский був засуджений до 10 (за іншими даними — до 15) років позбавлення волі, але, судячи з усього, не відсидів свій термін до кінця. Після звільнення оселився у Молдові і, за деякими відомостями, навіть працював в одній із бібліотек. Станом на 2006 рік проживав у столиці ПМР Тирасполі, залишившись громадянином України.

Євген Сверстюк того ж 1964-го року написав памфлет "З приводу процесу над Погружальським", в якому звинуватив у знищенні безцінних фондів бібліотеки тодішню "антиукраїнську владу". Так, за одну добу в полум'ї були знищені цінні джерела з історії України "домосковської доби, ціле наше середньовіччя пішло з димом", - писала Оксана Забужко.

Український дипломат та письменник Олександр Овсюк у своїх спогадах повідомляє, що мав розмову із Заступником Міністра закордонних справ УРСР Анатолієм Кисілем, який повідомив, що

«Який там у біса Підгурський. Нам подзвонили в ЦК, що бібліотека горить, і ми негайно кинулися туди. Вскочили в приміщення і там на всіх стелажах з українськими виданнями, особливо дореволюційними та емігрантськими висіли таблички з написами „К сожжению“. КДБ все це зробив. Правда, частину видань нам таки вдалося врятувати».

Саме так совєти нищили українську ідентичність, українську культуру, щоб вільно виховувати манкуртів, які вважають, що культура - це неважливо (важлива лише економіка), чи що російська культура більш давня та розвинена у порівнянні з українською.

Читайте також:
Лисенко сформував і розвинув майже всі присутні в українській музичній творчості жанри.
22 березня, 17:59
Раніше кремлівські дипломати стверджували, що український письменник Гоголь і фінляндський маршал Маннергейм — "славні сини Росії".
08 березня, 13:13
Пісня та поезія продовжують рятувати українців від асиміляції.
07 березня, 12:44
Рідна мова — ніби душа народу, яка зберігає і передає усю його пам’ять, здобутки, історію, традиції, а тому її слід плекати.
24 лютого, 09:33
Могила владики Нестора (Шараївського) на території Національного заповідника "Софія Київська" потребує негайного відновлення.
31.10.2020, 21:41
У Фінляндії підприємливі ділки зазіхнули на ліс, яким подорожував укладач народного епосу Еліяс Льоннрот.
28.09.2020, 09:18