Як вербували обвинуваченого у вбивстві Дем’яна Ганула
Нові деталі справи.
Пів року тому, 14 березня, в Одесі застрелили лідера місцевої націоналістичної організації «Вуличний фронт» Дем’яна Ганула. У той же день поліція затримала за підозрою у вбивстві 46-річного військового з Києва Сергія Шалаєва. Слідство поки не встановило, хто конкретно замовив йому злочин, але вважає, що ці люди «діяли в інтересах російських спецслужб». Адвокатка підозрюваного стверджує, що організатори використовували її підзахисного втемну: на нього вийшли люди, які представилися працівниками Служби безпеки України, і Шалаєв був упевнений, що вчиняє вбивство за завданням СБУ.
Цього тижня Шалаєва почав судити Приморський суд Одеси, де прокурор розповів, як саме підсудний готувався та скоїв злочин. Нові деталі справи — у матеріалі «Суспільного».
Як організатори вбивства вийшли на кілера
14 березня Дем’ян Ганул припаркував позашляховик Toyota Land Cruiser на проспекті Українських героїв у центрі Одеси та вийшов із машини. Як пізніше встановило слідство, у цей момент до нього наблизився чоловік із пістолетом Макарова, випустив у Ганула дві кулі, одна з яких влучила в тулуб та пройшла наскрізь. Одесит побіг від нападника, але невдовзі втратив рівновагу та впав на тротуарі. Камера відеоспостереження зафіксувала, як кілер спокійно підійшов до жертви впритул, зробив контрольний постріл у голову й пішов геть.
Загиблий був відомим в Одесі активістом націоналістичного руху, блогером та учасником радикальних акцій. Зокрема, Ганул боровся проти незаконної забудови, за демонтаж радянських пам’ятників, а також був постійним учасником конфліктів щодо мовного питання. Він реагував на випадки, коли в мережі з’являлися відео, де працівники одеської сфери послуг відмовлялися спілкуватися з клієнтами українською. Ганул знаходив цих людей і публікував відео з їхніми вибаченнями. Також він публічно карав одеситів, які грубіянили військовим.
Діяльність Ганула помічали й у росії. Прокремлівські медіа критикували його за участь у зіткненнях між проукраїнськими та проросійськими силами 2 травня 2014 року в Одесі та називали «організатором підпалу будинку профспілок», де загинули 42 учасники проросійського табору. У квітні 2024 року Басманний суд Москви заочно заарештував його за обвинуваченням у «пошкодженні військових поховань та пам’ятників». Ще через кілька місяців Ганул заявив, що росіяни почали на нього полювання та обіцяють від 5 до 10 тисяч доларів за напад. Через це він публічно попросив СБУ та поліцію надати йому державну охорону, але його прохання відхилили.
Через кілька годин після вбивства поліція за гарячими слідами знайшла ймовірного нападника. Ним виявився Сергій Шалаєв, 46-річний військовий із 28-ї бригади ім. Лицарів Зимового походу, яка базується в Одеській області. Там заявили, що він служив у них із липня 2024 року, був офіцером резерву запасної роти та до бойових завдань не долучався.
Після переведення до них підозрюваний здебільшого був на лікуванні, а в лютому 2025 року не повернувся з відпустки та самовільно залишив частину.
Після затримання суд його заарештував. У залі засідань Шалаєв мовчав та ігнорував питання журналістів. Слухання відбулися в закритому режимі. Як і чому підозрюваний міг піти на вбивство, залишилося загадкою.
До служби Шалаєв жив у Києві в одній квартирі з матір’ю-пенсіонеркою Галиною Бутусовою. Вона розповіла «Суспільному», що з 19 років син працював у охоронних фірмах персональним охоронцем. У 2015 році він пішов добровольцем в АТО, був інструктором на полігоні, а в 2019 році брав участь у бойових діях під Мар’їнкою. Після початку повномасштабного вторгнення Шалаєв потрапив у 101-шу бригаду Генштабу, у складі якої брав участь в обороні Майорська. Там він отримав осколкові поранення та контузії. Після цього він довго відновлювався у шпиталях, мав ментальні проблеми та був визнаний обмежено придатним до служби. У липні 2024-го його перевели до 28-ї бригади на Одещину — як стверджує мати Шалаєва, через конфлікти з ротним у попередній бригаді.
Соратники Ганула у його телеграм-каналі раніше писали, що організатори вбивства «завербували Шалаєва через матір, яка має борги». Галина Бутусова підтвердила «Суспільному», що на сина дійсно вийшли через неї, але справа не в боргах. За її словами, у листопаді їй подзвонив невідомий, представився працівником СБУ і сказав, що вона підозрюється у фінансуванні тероризму, оскільки купила ліки від болю в суглобах, вироблені на окупованих територіях. Щоб уникнути покарання, співрозмовник запропонував Бутусовій співпрацю, втерся їй у довіру і згодом попросив контакт сина. Інші деталі спілкування жінка повідомляти публічно відмовилася.
«Психологічний стан зробив його вразливим до маніпуляцій»
22 жовтня Приморський суд Одеси почав розглядати справу Шалаєва по суті. На підготовчому засіданні, за проханням адвокатки Шалаєва, судді перевели слухання в закритий режим. Але потерпіла сторона — дружина загиблого, його батько та їхня адвокатка — наполягли, що для закриття процесу немає підстав. Зрештою судді передумали й знову відкрили процес для публіки.
На першому засіданні прокурор оголосив обвинувальний акт — документ, де викладено, як, коли й чому, за версією слідства, стався злочин. Згідно з ним, у грудні Шалаєв почав спілкуватися у вайбері з невідомою людиною, яка «представилася співробітником центрального апарату СБУ Клименком, матеріали щодо якого виділені в окреме кримінальне провадження». Слідство вважає, що насправді «Клименко» діяв в інтересах спецслужб рф і «запропонував Шалаєву вчинити теракти за винагороду у вигляді працевлаштування в СБУ». «Клименко» наказав підсудному вбити Дем’яна Ганула і так підтвердити готовність працювати на нього. Він скинув Шалаєву фотографії машин, на яких пересувається активіст, та сказав зняти дві квартири в Одесі.
13 лютого Шалаєв, за завданням «Клименка», прийшов на заправку на перехресті вулиць Грушевського та Нестеренка. Там невідома жінка передала обвинуваченому пакунок, у якому був пістолет Макарова, 32 патрони та дві гранати РГД-5. Слідство поки не знає, хто це; її шукають.
13 березня «Клименко» повідомив Шалаєву, що Ганул приїхав у Приморський суд Одеси — той самий, де тепер розглядається справа. Підсудний пішов туди і побачив, як активіст сідає зі знайомою в автівку. Шалаєв вирішив, що це невдалий момент для нападу.
Наступного дня «Клименко» повідомив Шалаєву, що Ганул приїде на перехрестя проспекту Українських героїв та вулиці Караванського. Там, зрештою, підсудний вичекав жертву й застрелив її. Прокуратура обвинувачує Шалаєва у замовному вбивстві з корисливих мотивів, незаконному зберіганні зброї та самовільному залишенні військової частини.
Сам Шалаєв на засіданні був спокійним, мовчазним, на питання суддів відповідав односкладно. Він сказав, що розуміє обвинувачення та визнає себе винним.
Його захищає адвокатка з центру безоплатної правової допомоги Валерія Гайсіна. У вступній промові вона закликала суддів зважати на те, що замовники вбивства використали її підзахисного втемну.
«Сергій Шалаєв не є професійним злочинцем, він військовослужбовець. Але, на жаль, війна не проходить безслідно. Його психологічний стан, загострений війною і травмами, зробив його вразливим до маніпуляцій. І саме цією вразливістю скористалися люди, які є справжніми замовниками цього злочину, особи, які діють цинічно і професійно», — заявила адвокатка.
Захисниця наполягала: Шалаєв «перебував під впливом дезінформації», замовники «подали йому викривлену картину подій, нібито потерпілий є зрадником, особою, яка становить загрозу нашій державі». За словами адвокатки, наразі Шалаєв співпрацює зі слідчими, аби ті встановили всіх замовників та організаторів.
Захисниця також додала, що її клієнт звертався до потерпілих і пропонував «частково компенсувати шкоду». За словами Гайсіної, родичі Ганула відмовилися, але пропозиція підзахисного залишається в силі.
Через те, що Шалаєв визнає вину, справа буде розглядатися за скороченою процедурою. Суд не буде викликати свідків, а лише розгляне письмові докази та допитає самого обвинуваченого.
Водночас дружина загиблого Жанна Вознюк не вірить у те, що організатори використовували Шалаєва без його відома. На її думку, підсудний каже так, щоб виправдати себе.
«Він вчинив терористичний акт, вбивство не якогось пересічного громадянина України, а відомого на всю Одесу активіста. Всі знають, що Дем’ян саме тим і відомий, що він проукраїнський. І тому для мене версія з тим, що його використовували і ввели в оману, видається неправдоподібною. Тому що неможливо в сучасному світі, будучи людиною з доступом до інтернету, повірити в те, що спецслужби України можуть віддати наказ вбити Дем’яна», — сказала вона «Суспільному» й додала, що проситиме для Шалаєва довічне ув’язнення.
Наступне засідання призначене на 3 листопада. У цей день суд планує дослідити письмові докази.
«Зло має бути покаране»
Слідство вважає, що Ганула вбили з другої спроби. Перша сталася в жовтні 2024 року і з нею пов’язані інші люди. Тоді за підозрою в підготовці замаху на Ганула поліція затримала львів’янина Миколу Майоренка — громадянина України та «Ізраїля». Про нього відомо небагато: він зареєстрований як фізична особа-підприємець у галузі будівництва і є засновником «Благодійного фонду підтримки територіальної оборони “Воля і доля”», зареєстрованого в Бучі.
Ще один, доволі дивний факт про нього: у липні 2023 року народний депутат Ілля Кива, який після повномасштабного вторгнення втік у росію, написав, що Майоренко — це «лідер групи кілерів», який готує його вбивство на замовлення СБУ. Через пів року після цієї заяви Киву застрелили в Підмосков’ї. Сам Майоренко після затримання неохоче спілкується з журналістами та відмовився коментувати «Суспільному» заяву Киви.
У червні його справу почав розглядати Приморський суд. За версією слідства, Майоренко отримав у «невстановленої особи» завдання вбити Ганула у вересні 2024 року. Підсудний приїхав в Одесу, почав шукати кілера і вийшов на людину, яка в справі фігурує під вигаданим ім’ям «Віктор Прокопенко». Останній на словах пообіцяв Майоренку знайти кілера, а на ділі — співпрацював із правоохоронцями.
За версією слідства, згодом Майоренко вирішив, що вбивати Ганула — це занадто складно, бо той є надто відомою людиною. Для початку він вирішив організувати вбивство іншого одесита — підприємця Геннадія Бейбутяна, який очолює громадське формування, що допомагало ТЦК ловити ухилянтів на вулицях. Майоренко дав завдання «Прокопенку» його вбити. Той погодився, але замість цього інсценував убивство Бейбутяна разом з поліцією та СБУ, після чого скинув фотографії організатору злочину. У той же день Майоренка було затримано. У нього знайшли підроблений паспорт на ім’я Олександра Давидова та гранату Ф-1.
Спочатку Майоренко заперечував вину, але цього тижня несподівано змінив позицію. Він заявив, що повністю все визнає, але відмовляється від дачі показань. Оскільки обвинувачення більше ніхто не оскаржує, суд відразу виніс йому вирок. Прокуратура запросила максимальне покарання — 15 років, захист — мінімальне, 10. Зрештою судді призначили йому 14 років із конфіскацією майна.
Сам Майоренко спокійно відреагував на рішення суду. Після засідання він не захотів пояснювати, чому раптово змінив позицію щодо винуватості, та віджартовувався у відповідь на запитання журналістів. «Давайте краще про щось хороше поговоримо: про море, про рибу, про природу», — сказав він, посміхаючись.
Слідство досі не з’ясувало, хто міг йому замовити вбивство Ганула та Бейбутяна. Правоохоронці перевіряють причетність до цього Миколи Жигайлова — громадянина росії, який раніше жив в Одесі та в 2014 році брав участь у місцевому Антимайдані. У 2022 році Приморський суд заочно визнав його винним в іншому злочині — підготовці замаху на іншого одеського майданівця, Марка Гордієнка, який він зі спільниками планував у 2014 році. Наразі Жигайлов у розшуку. За даними видання «Мост», у 2023 році він був заступником голови окупаційної адміністрації Скадовська.
Після затримання Майоренка Ганул був потерпілим у його справі. Після його вбивства цей статус надали його вдові Жанні Возняк. Вона вважає, що Майоренко отримав замало.
«Я взагалі вважаю, що організація вбивства українських діячів та активістів має автоматично розглядатися як державна зрада. Це має каратися довічним ув’язненням. Для того, щоб інші люди, які можуть піддатися на вплив і бути використані, бачили, що це закінчується погано», — сказала вона «Суспільному».
Другим потерпілим був підприємець Геннадій Бейбутян, убивство якого інсценували для викриття підсудного. На суді він скаржився, що все це завдало йому сильної шкоди й було великим стресом для його родини. Інсценування вбивства відбулося на день народження його доньки, через шок вона потрапила до психіатричної лікарні. «Суспільне» запитало в Бейбутяна, чи задоволений він вердиктом.
«Так, я вважаю, що суд справедливо дав 14 років. Зло має бути покаране», — відповів він.
