Яка ціна газу "справедлива" для населення?
Міністерство енергетики оприлюднило свої розрахунки щодо того, чому ціна на газ для населення цієї зими не повинна зрости.
Ці розрахунки відомство мало зробити ще у липні. Але замість цього від урядовців лунали лише заяви, що підстав для підвищення ціни немає.
Суперечка щодо нової ціни на газ стала публічною лише коли МВФ зауважив, що такі підстави є. Вони зафіксовані не лише у Меморандумі про співпрацю, але й у власних рішеннях уряду.
Йдеться про Постанову №187, яку Кабмін ухвалив 22 березня цього року. Вона передбачала, що з 1 квітня 2017 ціна на газ, що постачається населенню і виробникам тепла, має становити 4942 гривні за тисячу кубів (без ПДВ).
Постанова також передбачала, що до 1 липня обчислять, а з 1 жовтня - застосують нову ціну. З урахуванням "імпортного паритету". Оскільки ціни на імпортний газ зросли, то, теоретично, мали б зрости і тарифи на його постачання населенню.
Але, як наголошують у міністерстві енергетики, вони намагалися зробити "об'єктивний розрахунок ціни природного газу" і уникнути "додаткового фінансового навантаження на споживачів та бюджет країни".
Тепер відомство пропонує переглянути постанову і внести до неї корективи. Планують розраховувати ціну на газ не один раз, а двічі на рік, оскільки літні і зимові ціни суттєво відрізняються.
Якщо влітку, коли ціни нижчі, закуповувати газ на зиму і зберігати його у сховищах, то й тарифи на опалювальний сезон можна не збільшувати. Так вважають у Міненерго.
"Відповідно до запропонованого Міненерговугілля розрахунку ціна газу на період з 01.10.2017 по 01.04.2018 складатиме 5223,06 грн. без ПДВ, що лише на 5,6% більше за поточну ціну, - йдеться у роз'ясненні відомства. - Оскільки розрахована ціна не перевищує 10% від поточної ціни, немає підстав для її перегляду".
"Не господарський підхід"
Заступник міністра енергетики Ігор Прокопів визнає, що уряд сам сформулював правило, за яким ціна на газ для населення прив'язувалася до імпортного паритету.
Так само урядовець визнає, що тепер "ми негарно виглядаємо перед МВФ". Але, каже заступник міністра, не можна вважати постанову №187 "Біблією". До неї можна вносити правки. Про це він заявив під час третього Газового форуму в Києві.
Водночас урядовець наголошує, що за умови, коли левова частка газу на потреби населення надходить із газу власного видобутку, прив'язувати тарифи до імпорту - "не господарський підхід".
"Будемо сподіватися, що МВФ нас зрозуміє", - каже пан Прокопів, додаючи, що у Києві сподіваються і на розуміння у Європейському енергетичному співтоваристві.
При цьому, за словами заступника міністра, не йдеться про відмову від реформи ринку газу. За його словами, це - лише про справедливу ціну, яка визначається на ринкових засадах.
Небезпеки "справедливої" ціни
У той таки час, як зауважує Марина Петров із Європейського банку реконструкції та розвитку, який бере участь у реформуванні українського газового сектору і "Нафтогазу", пошук "справедливої" ціни може обернутися тим, що Україна знову наступить на "граблі" мільярдних бюджетних витрат на субсидування нижчої ціни газу для населення, як це було у попередні 20 років.
Поки що для західних партнерів це виглядає як відхід від реформ у газовому секторі, які вважалися серед найбільш успішних з тих в Україні від 2014 року.
Голова Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк зауважує, що ця ситуація нагадує "суперечки посеред річки", коли треба або послідовно доводити до завершення те, що розпочали, або пропонувати принципово новий план.
Він нагадав, що хоча його відомство не визначає тарифів на газ (цю місію покладено на уряд), ціна газу на 70-80% визначає тарифи на тепло та гарячу воду, які регулює НКРЕКП.
І вже зараз можна уявити зростання потреби у субсидіях при тому, що вони так і не стали "адресними", а розподіляються на рівні взаємозарахувань між державою і компаніями, що постачають газ і тепло.
Раніше міністр фінансів Олександр Данилюк заявляв, що у бюджеті наступного року на комунальні субсидії буде виділено 55 млрд грн. Проте голова енергетичного комітету парламенту Олександр Домбровський каже, що ця сума може зрости до 60, а то й до 80 млрд грн.
Виглядає, що саме цим пояснюється те, що переговори щодо формули ціни на газ для населення із МВФ цього тижня у Вашингтоні провадить міністр фінансів.
Досвід попередників
22 листопада 2013 року прем'єр-міністр Микола Азаров, пояснюючи рішення уряду про призупинення підписання Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з Євросоюзом у Верховній Раді, заявив, що це було зумовлене критичною ситуацією в економіці та вимогою МВФ щодо підвищення тарифів на газ для населення, які, за його словами, стали "останньою краплею".
Послідовна відмова уряду Миколи Азарова від домовленостей з МВФ щодо підвищення тарифів для населення у 2012-2013 роках призвела до згортання програми кредитування.
Згодом президент Віктор Янукович був змушений звернутися по фінансову допомогу до Росії, яка у свою чергу вимагала відмови Києва від підписання Угоди про асоціацію із ЄС.
17 грудня 2013 року, коли в центрі Києва були акції проти рішення влади не підписувати Угоду про асоціацію з ЄС, президент Янукович підписав угоду про 15-мільярдну позику від Росії. 3-мільярдний кредит мав стати першим траншем із цієї позики.
Нині Україна і Росія сперечаються щодо цього боргу у міжнародних судах.
