Єврокомісія готова відтермінувати СВАМ для України
Але уряд ніяк не надішле офіційний запит.
Усім зрозуміло, що для української економіки зараз дуже важкі часи через війну. Але біда не ходить одна: з’явилася ще одна економічна загроза — механізм вуглецевого коригування на кордоні ЄС (CBAM), який має набути чинності наступного року. Якщо його дія пошириться на Україну, втрати для української економіки будуть дуже значними. Однак, як стало відомо, Єврокомісія готова відтермінувати CBAM для України — але тільки якщо уряд надішле офіційний запит, якого досі немає.
Про це пише німецьке видання Tagesspiegel.
CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism), або СВАМ, — це механізм регулювання викидів вуглецю на кордоні Європейського Союзу. Його запроваджують із метою зниження викидів парникових газів та запобігання «вуглецевому витіканню», коли виробництво переноситься в країни з менш суворими екологічними нормами. CBAM передбачає, що імпортери товарів до ЄС повинні будуть сплачувати збори, що відповідають вартості викидів вуглецю, пов’язаних із виробництвом цих товарів. Це стосується товарів, що виробляються в країнах із менш суворим кліматичним регулюванням, ніж у ЄС. CBAM має на меті зрівняти умови для європейських виробників, які вже платять за викиди вуглецю, та імпортерів, які цього не роблять. Механізм не є митом у класичному розумінні, а скоріше інструментом екологічної політики, спрямованим на стимулювання декарбонізації світової економіки. CBAM охоплює певні галузі, такі як цемент, електроенергія, добрива, алюміній та сталь.
Наразі триває перехідний період, під час якого імпортери повинні звітувати про викиди, пов’язані з їхньою продукцією, але платити збори ще не потрібно. Повна фаза CBAM почнеться 1 січня 2026 року.
Отже, CBAM — це складний механізм, який вплине на міжнародну торгівлю, стимулюючи екологічно чистіше виробництво та вирівнюючи умови для конкуренції на ринку ЄС.
«CBAM має на меті зрівняти умови гри між європейськими виробниками та імпортерами з інших країн. Він може стати значним додатковим тягарем для й без того сильно ослабленої економіки України», — вказує видання.
За його оцінками, найбільше від запровадження CBAM постраждає українська металургія, виробництво добрив, енергетика та хімічна промисловість, тоді як цементній промисловості взагалі загрожує фактичний колапс.
«Через відсутність ефективної системи уловлювання викидів українські виробники змушені купувати сертифікати CBAM, що значно збільшує виробничі витрати та знижує їхню конкурентоспроможність на європейському ринку. Перспективи для добрив, особливо з аміачної групи, також похмурі», — вказує Tagesspiegel.
З огляду на дуже складне становище української важкої промисловості, Український союз промисловців і підприємців (УСПП) нещодавно закликав європейські інституції створити перехідний режим або надати Україні спеціальний статус через воєнний стан та брак ресурсів — CBAM не повинен стати додатковою перешкодою для торгівлі, вказує видання.
«Україна захищає не лише себе, а й безпеку всієї Європи. Підтримка має бути всебічною — політичною, економічною та безпековою», — заявив президент УСПП Анатолій Кінах. Водночас українські експерти закликали надати українським компаніям такий самий доступ до фінансування декарбонізації ЄС, як і європейським компаніям.
«Європейська комісія, схоже, визнає це. За даними Carbon Pulse, вона готова відкласти повне впровадження CBAM для України до 1 лютого 2027 року. Ця процедура вимагає офіційного запиту від України на підставі статті 30.7 Регламенту CBAM, яка дозволяє винятки у випадках форс-мажору. Однак такого запиту ще не було подано. Водночас торговий представник України Тарас Качка на початку червня підтвердив, що Кабінет Міністрів готує відповідний запит на відтермінування до Європейської комісії — коли його буде подано, поки що невідомо», — резюмує видання.
У Євросоюзі не розуміють, що у команди Зеленського є набагато «важливіші справи», ніж підтримка економіки воюючої країни.
