Європейські війська в Гренландії готуються відбити агресію США

Переговори щодо Гренландії провалилися — ЗМІ та експерти коментують останній драматичний поворот у трансатлантичних відносинах.

Аналізуємо зростаючі розбіжності між США та їхніми європейськими союзниками по НАТО й розбирає ключові аспекти конфлікту, його історичний контекст і можливі наслідки для глобальної безпеки.

Тло подій: відродження американського інтересу до Гренландії

Ідея придбання Гренландії Сполученими Штатами не нова. Ще у 2019 році Дональд Трамп, перебуваючи на посаді президента, публічно висловлював зацікавлення купівлею острова в Данії, мотивуючи це стратегічним значенням Арктики для національної безпеки США.

Гренландія — найбільший острів світу з величезними запасами корисних копалин (рідкоземельні метали, нафта, газ), а також ключовим положенням для контролю над арктичними маршрутами — є ласим шматком в епоху кліматичних змін і танення льодів.

Тоді пропозицію Трампа у Копенгагені зустріли з насмішкою, однак у 2026 році тема набула нової актуальності.

Заяви адміністрації Трампа про можливі претензії на Гренландію спровокували негайну реакцію Європи. Переговори у Вашингтоні між міністрами закордонних справ Данії та Гренландії, з одного боку, і віцепрезидентом США Дж. Д. Венсом та державним секретарем Марко Рубіо — з іншого, завершилися провалом.

Компромісу не досягли, що посилило побоювання європейських столиць щодо односторонніх дій Вашингтона.

Деталі військової реакції Європи

Кілька країн НАТО вирішили направити війська на острів для «розвідки та підтримки безпеки» — крок, скоординований Данією без погодження зі США.

Хоча кількість солдатів, відправлених на острів, має символічний характер, сам факт такого рішення у відповідь на погрози Трампа захопити Гренландію свідчить про серйозний розкол у західному альянсі.

• Німеччина: направляє 13 солдатів. Це розвідувальні підрозділи для місії з 15 по 17 січня, спрямованої на моніторинг морської безпеки. Представник уряду ФРН підтвердив це агентству Reuters 14 січня.

• Швеція: кілька офіцерів, як оголосив прем’єр-міністр Ульф Крістерссон.

• Норвегія: два солдати, за заявою міністра оборони.

• Франція: 15 військовослужбовців, перші з яких уже в дорозі, як зазначив президент Емманюель Макрон у соціальних мережах.

• Велика Британія: один солдат.

• Фінляндія: два солдати.

Загальний масштаб операції мізерний, однак, як підкреслюють коментатори, кроки Європи вказують на ескалацію.

Трамп, коментуючи ситуацію (вперше не беручи участі в переговорах особисто), обрав примирливий тон: він визнав інтереси Данії, але не виключив «будь-яких сценаріїв», наголосивши на перевазі США над потенційними загрозами з боку росії або Китаю.

Ця заява, на думку аналітиків, маскує позицію Вашингтона, який подає Гренландію як певний бар’єр проти зростаючого впливу Москви та Пекіна в Арктиці, але насправді прагне заволодіти стратегічним активом.

Аналіз: розлад у НАТО та арктична геополітика

Цей інцидент — не просто дипломатичний казус, а симптом глибоких тріщин у трансатлантичному альянсі. НАТО, створене для колективної оборони, нині стикається з внутрішніми суперечностями: європейські члени, які традиційно покладалися на американську «парасольку безпеки», змушені діяти самостійно, щоб захистити інтереси Данії (члена альянсу).

Відправка військ, хай і в невеликій кількості, сигналізує про недовіру до політики Трампа.

З геополітичного погляду Арктика — це новий фронтир. Танення льодовиків відкриває морські шляхи (Північний морський шлях, значною мірою контрольований росією) і доступ до ресурсів, що оцінюються у трильйони доларів.

росія вже посилює свою присутність: будує бази, мілітаризує регіон. Китай через «Полярний шовковий шлях» інвестує в інфраструктуру Гренландії.

США поклали око на ресурси Гренландії, використовуючи фактор загроз з боку росії та Китаю, але європейці побоюються, що американські претензії спровокують конфлікт, а не стабілізують регіон.

Економічний аспект також важливий: Гренландія прагне більшої автономії від Данії, залучаючи інвестиції. Провал переговорів може підштовхнути Нуук (столицю Гренландії) до альтернативних партнерів, зокрема того ж Китаю, що лише посилить напруженість.

Можливі наслідки та перспективи

Якщо події розвиватимуться в бік ескалації, можна очікувати:

• Дестабілізацію НАТО: подальші розбіжності можуть послабити альянс, особливо на тлі триваючої війни в Україні.

• Дипломатичне маневрування: Європа може ініціювати нові переговори під егідою ЄС або ООН, щоб уникнути мілітаризації.

• Глобальні ризики: залучення росії або Китаю здатне перетворити Гренландію на «гарячу точку», подібну до Південно-Китайського моря.

Дії Трампа зміцнюють факт краху всієї системи повоєнного світопорядку, ухваленого після 1945 року. «Холодна війна» в арктичному варіанті стане черговим цвяхом у труну міжнародного порядку, що почив у бозі, заснованого на домінуванні так званої «західної цивілізації».