За найближчі 5-10 років РФ відновить свою армію
Росія вийде слабшою з війни проти України, але у разі збереження satus quo ante 2014 країна-агресор рішуче повертатиме колишню міць.
Про це на шпальтах видання "War on the Rocks" пишуть авторитетні військові аналітики Мінна Оландер і Вільям Альберке, розмірковуючи про цьогорічне розширення НАТО на північних рубежах.
Вони стверджують, якщо досі московія могла вільно різними методами залякувати та провокувати сусідів, особливо країни Балтії, Скандинавії та Балкан, то після 24.II.2022 її можливості для маневру будуть суттєво обмежені.
«До повномасштабного вторгнення РФ зберігала грізний бойовий порядок у всьому східноєвропейському регіоні, який наразі зруйнований. Вторгнення в Україну і 10 місяців війни показали нездатність і слабку боєздатність збройних сил росії, котрі на сьогодні сточилися й не становлять загроз для НАТО. Проте вже у найближчі 5-10 років РФ, у тому стані, в якому вона існує як державне утворення на сьогодні, спробує відновити свою армію», – йдеться в аналітичному матеріалі.
На думку Мінни Оландер і Вільяма Альберке, путінський режим законсервується всередині країни-агресорки, а відтак застосує уроки, зроблені з останньої війни проти України.
«Росія за будь-що намагатиметься після завданої їй поразки на полі бою відновити втрачені можливості, як це було у 1990-х роках по катастрофічній Чеченській війні. Тож готуватися до нового нападу треба зі 100%-вою ймовірністю, і не тільки українцям, а й фінам, естонцям, латвійцям та литовцям із поляками. Можливості Москви, що залишилися на сьогодні у тому ж таки Балтійському регіоні включають крилаті ракети великої дальності, що завдають точних ударів. А ще ж є безліч крилатих ракет наземного і морського базування, значний резерв балістичних ракет класу "повітря-земля" і штурмовиків», – зазначають авторитетні військові аналітики.
Крім того, РФ поглибив відносини не тільки з маріонетковою Білоруссю, яка має скромні сухопутні та військово-повітряні сили, але і з Іраном, задля створення загроз і проблем Північноатлантичному альянсу.
«Цілком імовірно, що найближчим часом росія буде змушена змінити щільність військ уздовж своїх західних кордонів. Москві доведеться стежити за 1343 кілометрами нового кордону НАТО з Фінляндією, який відвертає увагу від країн Балтії та створює для РФ своєрідну "бездонну яму". На південно-західному кордоні РФ стикається з найбільш досвідченими та ворожими силами Європи – армією України. З точки зору Москви найважливішою зміною буде той факт, що замість наступальних операцій військовим планувальникам доведеться витрачати більше часу на планування оборони.
Але зі вступом Фінляндії та Швеції до НАТО баланс рішуче змінюється на користь Північноатлантичного альянсу. Гельсинкі та Стокгольм привнесуть до Альянсу не лише значний потенціал, а й наявні інтегровані спільні оборонні структури. Країни вже встановили глибоке і всебічне двостороннє співробітництво у галузі оборони, включаючи спільні військово-морські підрозділи, такі як шведсько-фінляндська військово-морська оперативна група та шведсько-фінляндська амфібійна оперативна група. Таким чином, вже зараз формуються сили стримування НАТО у Північнобалтійському регіоні задля недопущення російського нападу», – підсумовують Мінна Оландер і Вільям Альберке.
Між тим, як раніше повідомляв "Останній Бастіон", Північноатлантичний альянс ніколи не погрожував ресурсній федерації московії і, на превеликий жаль, не робить цього зараз.
