Законопроєкт щодо гендерних квот може стати додатковим ударом по економіці

На офіційному сайті Верховної Ради України з’явився текст гендерного законопроєкту.

На офіційному сайті Верховної Ради України з’явився текст законопроєкту №3193 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків».

Авторами законопроєкту є група народних депутатів від різних фракцій. Їх неофіційно пов’язують із фондом «Відродження» Джорджа Сороса. Проєкт Закону розроблений з метою удосконалення чинного законодавства для створення сприятливих умов для забезпечення рівних прав та можливостей для представників обох статей у роботі наглядових рад та органах правління державних підприємств, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Обставини

У пояснювальній записці депутати апелюють до Конституції, яка декларує рівність.  Далі вказують, що рівне ставлення до чоловіків та жінок є фундаментальним аспектом демократії та основоположною цінністю Європейського Союзу. Після цього вказують, що в Україні жінки становлять більшу частину населення (53,7%), однак, на думку авторів, вони непропорційно представлені в керівних органах влади й бізнесу та, в середньому, отримують на 24% меншу заробітну плату, ніж чоловіки. 

Далі автори вказують на те, що у ЄС жінки в середньому займають 26,7% місць в керівних органах найбільших компаній. Ісландія (45%), Франція (44%) та Норвегія (40%) є лідерами за цим показником у Європі. Ще в 11 країнах відповідна частка становить не менше 25%.

Пишуть, що усі країни-лідери, за виключенням Латвії, запровадили заходи стимулювання гендерного балансу в керівних органах компаній. Найбільш релевантним для авторів є приклад Австрії, де запроваджено квоти для наглядових рад державних компаній. У 2018 році в Австрії гендерні квоти запровадили також для приватних компаній. 

Що хочуть депутати

Проєктом Закону передбачається внесення змін до законів України «Про управління об’єктами державної власності» та «Про банки і банківські діяльність» з метою запровадження норми про обов’язковість представництва професіоналів кожної статі на рівні 40 відсотків. 

Перехідні положення передбачають поступовість впровадження зазначених змін, виходячи з того, що деякі державні компанії та державні банки вже створили наглядові ради без врахування вимог представленості. Так, у наступні два роки з дня набрання Законом чинності допускається робота наглядових рад, в яких недопредставлено одну із статей – на рівні 20 % замість 40% від загального складу наглядової ради. 

Також законопроєктом пропонується внести зміни до Закону України «Про акціонерні товариства», яким передбачено що загальні збори акціонерних товариств встановлюють мінімальну кількість представників однієї статі, що обираються на посади членів наглядової ради товариства, а наглядова рада товариств за пропозицією Комітету з питань призначень встановлює мінімальну кількість представників однієї статі, що обираються на посади колегіальних органів управління такого підприємства.

Депутати зазначають, що впровадження запропонованих змін не призведе до додаткових витрат з державного бюджету, проте замовчують,  що робити з компаніями, якщо вони будуть збитковими. Адже Україна не настільки багата, аби неефективно управлятися коштом нагромаджених багатств минулого. 

Прогноз

Незаангажовані експерти скептично ставляться до ініціатив народних обранців. Зокрема викликає питання рівень професійних якостей тих, хто втрапить по квотам в наглядові ради. Зважаючи на те, що державні підприємства часто є об’єктом корупційних схем, може виникнути ситуація, коли у наглядові ради будуть просувати коханок можновладців.

Також квота дискримінує професіоналів, адже якщо з 10 членів наглядової ради професіоналами є виключно чоловіки чи жінки, то виникає питання, навіщо квотами зменшувати ефективність роботи таких підприємств.

Варто також відзначити, що в Україні вже створені наглядові ради, зокрема при «Укроборонпромі» та «Укрзалізниці»,  де  працюють виключно чоловіки та чимало іноземців, які взагалі можуть не володіти ні української, ні російською мовами. Очевидно дане рішення може призвести до того, що закордонні куратори пришлють на їх місця своїх активісток, які будуть популяризувати гендерні ідеї та роздавати інтерв’ю, а не займатися справами, а страждатимуть від цього професіонали та пересічні громадяни України.