Здобувай, змагаючи – змагай, здобувши!
Українці, звісно, переможуть агресора зі здичавілого Сходу і цього разу. Все тому, що колесо історії не зупинити.
(До уваги читачів! Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).
Україні тимчасово пощастило, що з російського боку проти неї борються самі хами та подонки. Часом наша національна боротьба перетворюється взагалі на якусь боротьбу за загальнолюдські ідеали, які зневажили середині Росії.
Боротьба за власну гідність і примордіальне розуміння "це своє" усвідомлюється не усіма. Втім усі з задоволенням борються тому, "що там нема свободи", "що там тиранія".
Все ніби співмірне часу, але не дай Бог колись з'являться дійсно привабливі люди з проросійськими поглядами – не хами та істєрічки у вигляді Шарія і Затуліних. З'являться люди з манерами високих еліт, і ті на кого наші люди дійсно можуть дивитися знизу вгору – й усій національній культурі та державності може настати крах!
Бо наше національне "Я" зараз заперечує Росію не тому що вона інша, а тому, що вона гірша. І шкала "добре-погано" руйнує наші шанси жити нормально, коли вони підтягуються по ній вгору.
Шкала має бути лише "наше-чуже". Бо колись на Росії може статися раптове щастя тріумфу лібералізму і культу споживацтва, і тоді незримий центр свободи переміститься для багатьох нестійких людей до Москви.
Але на щастя, Росія ніколи не надсилала нам у якості колонізатора і свого голосу високоморальних і освічених людей. На Росії їх зараз все менше, і ті кілька десятків що залишилися в РФ вирішили тримати під боком аби дивитися на них як у цирку.
Росії вдавалася колонізація лише у часи, коли нічого власне російського із неї не насувалося. Російська імперія й увесь її колонізаторський успіх – результат того що німці колонізували спершу самих росіян.
Гетьманщина була дуже феодальною, через що імперія переросла її культурно-адміністративно. "Русская русскость", яку культивують сучасні неоімперці як основу нової імперії – це "розширення у бік звуження", бо фактично сенс існування імперії, полікультурність втрачається.
І Росія перестала бути здатною колонізувати Україну остаточно тоді, коли російські німці з еліт стали остаточно росіянами або зникли безвісти. Російська імперія ставала все менш успішною, що більше російські аборигени у ній витісняли німецьких колонізаторів і починали власну колонізацію інших народів.
Тим часом, навіть пруські шоломи з піками були запозичені німцями у гвардії російського імператора Ніколая І. А це були такі часи, що німці ще шукали себе і навряд чи стали б запозичувати щось дуже не-своє.
По мірі того, як відрубані Пєтром I бороди відростали й міністерські штатґальтери перетворювалися на гражданскихъ столоначальниковъ, Російська імперія втрачала свій геополітичний сенс. Втрачала роль як імперія-ретранслятор універсальної культури (у німецькому баченні).
Росія-Московія втратила на користь національної держави росіян в якій фінам, полякам, а потім і решті слов'ян було вже робити нічого. Тому, звісно, ми переможемо і цього разу, адже колесо історії не зупинити.
