Зеленський увів у дію санкції проти громадян України та росіян
У списку — Балашов, Королевська, Латиніна та Луганський.
Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про запровадження санкцій проти п’ятьох людей: двох росіян і трьох українців.
Серед них — українська ексдепутатка Наталія Королевська, російська опозиціонерка Юлія Латиніна та український блогер Андрій Серебрянський (Луганський).
Про це йдеться в указі Зеленського.
Крім того, до списку потрапили колишній народний депутат України Геннадій Балашов та російська пропагандистка Тетяна Аксьоненко.
Як пояснив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, причиною санкцій стала участь в інформаційних кампаніях, спрямованих на підрив обороноздатності України, просування антиукраїнських наративів та легітимізацію збройної агресії росії, цитує «Суспільне».
Санкції передбачають, зокрема, блокування активів, заборону користування майном, обмеження на економічну діяльність та обмеження доступу до їхнього контенту на території України.
Зауважимо, що введення санкцій проти громадян України суперечить Конституції та законам України.
За статтею 107 Конституції України, РНБО є координуючим органом при Президентові України з питань національної безпеки і оборони. РНБО не наділена судовими чи правоохоронними повноваженнями.
Розширення компетенції РНБО з метою накладення обмежень на права й свободи громадян України без належної судової процедури та ефективної можливості оскарження не відповідає статтям 6 та 19 Конституції України й підриває принципи правової визначеності та верховенства права.
Закон України «Про санкції» (далі – Закон) передбачає, що санкції можуть застосовуватися до громадян України лише в тому разі, якщо вони здійснюють терористичну діяльність.
Водночас міжнародна практика свідчить, що навіть у випадках застосування «адресних санкцій» проти власних громадян у демократичних державах передбачається прозорий порядок ухвалення рішень і реальний судовий контроль, аби уникнути зловживань і порушення основоположних прав. Однак в останні роки в Україні сформувалася практика, за якою санкції поширюють на громадян України й з інших підстав (наприклад, ймовірна колабораційна діяльність, загроза національній безпеці тощо).
Надмірна закритість доказової бази, на якій ґрунтуються рішення РНБО, може порушувати принцип рівності сторін та право на справедливий суд.
Рішення про застосування санкцій нерідко ухвалюються на підставі даних, які не розкривають громадськості й навіть самим особам, проти яких запровадили обмеження. При цьому оскарження таких рішень ускладнюється обмеженим доступом до повної доказової бази для адвокатів підсанкційної сторони.
Зазначені обставини ускладнюють реалізацію права на справедливий розгляд справи, що тягне за собою можливі порушення статей 6 і 13 ЄКПЛ.
Негативні рішення Європейського суду з прав людини не лише вплинуть на репутацію України на міжнародній арені, а й можуть спричинити фінансову та політичну відповідальність держави.
