Звинуваченого каналом 1+1 Багазія разом з сином німці розстріляли в Бабиному Яру 22 лютого 1942 року
Багазій має бути гідно вшанований як міський голова, який в умовах німецької окупації рятував українців його від холоду, голоду і руїн.
Антиукраїнська вакханалія, яку розв’язали окремі діячі і ЗМІ у зв’язку із відзначенням 80-х роковин трагедії Бабиного Яру торкнулася, зокрема, постаті Володимира Багазія, який очолював міську управу Києва під час німецької окупації у 1941-1942 років.
Канал Коломойського – 1+1 навіть присвятив йому програму «Право на владу», де так звані експерти на всю Україну поширювали московську пропаганду про ОУН та її діячів.
Зрозуміло, що опалення в багатьох будинках не подавали. А тому відновлювалися старі печі та налагоджувався їх протипожежний режим.
В. Багазій розв'язував проблеми перебоїв у постачанні населення хлібом за встановленими нормативами.
Зокрема Багазій звільнив із займаних посад усе керівництво Укрспоживспілки за те, що не роздали населенню спечений хліб.
Коло питань, які доводилося вирішувати В. Багазію, було досить різноманітним: інвентаризація будинків і помешкань, реєстрація працездатного населення на біржі праці, надання дозволів на діяльність споживчих товариств і кооперативів, заходи, спрямовані проти шкідників у садових та ягідних господарствах.
За наказом В. Багазія рідні видатних українців Михайла та Олександра Грушевських, Володимира Дурдуківського, Сергія Єфремова отримували матеріальну допомогу від міської влади.
Багазій вважав церковні справи важливим складником українського національного життя.
А тому коли окупаційна влада заборонила Церковну раду автокефалістів, міський голова створив при управі відділ із питань богослужб, який очолив І. Коровницький.
В. Багазій, намагаючись вплинути на розвиток церковно-релігійної ситуації, організував три поїздки для переговорів із митрополитом Діонісієм Велединським і архієпископом Іларіоном Огієнком щодо призначення митрополита для відновлення церковної структури на окупованих німцями територіях.
І вже 24 грудня 1941 року. митрополит Діонісій призначив архієпископа Полікарпа Сікорського тимчасовим адміністратором Православної автокефальної церкви в Києві з титулом архієпископ Луцький і Ковельський.
Не залишалися поза увагою міського голови питання культури, освіти та охорони здоров’я. 1 листопада 1941 року. у газеті «Українське Слово» повідомлялося про те, що В. Багазій затвердив положення про українське радіомовлення.
Окремою постановою він схвалив ініціативу групи працівників українського образотворчого мистецтва про створення Спілки українських митців образотворців.
Саме за головування В. Багазія в Києві було відновлено діяльність Оперного театру, який відкрив для киян 27 грудня 1941 р. новий сезон виставою «Наталка Полтавка».
Очевидно, що німецька окупаційна влада довго не могла терпіти проукраїнської діяльності міського голови.
Багазія звинуватили в тому, що він «поступово намагався витіснити німецький вплив, а українські вимоги довів до меж конфлікту», «оточив себе на важливих постах Міської управи особами, котрі, відчуваючи себе здійснювачами загальноукраїнських вимог, зайняли виразно шовіністичний курс та все більше і більше здійснювали ворожу і переповнену ненавистю політику проти всіх німецьких заходів.
З огляду на притаманну йому розсудливість не можна сумніватися в тому, що він усвідомлював наслідки своєї політики».
В. Багазія і його сина розстріляли в Бабиному Яру 22 лютого 1942 р. разом з Оленою Телігою та іншими членами ОУН.
Пам’ятник Олені Телізі
Автор: Голова проводу ОУН(б) Богдан Червак.
