10 тез про страх
Урок від найвідомішого тибетського йога середньовіччя Джецуни Міларепи. Він — один із засновників школи Каг'ю...
Коли Міларепа був відсутній, в його печеру завітали демони: спочатку намагався вигнати їх у різний спосіб, але демони не зникали. Тоді Міларепа вирішив змінити свій підхід — почав медитувати на любов і доброту, приймаючи демонів такими, якими вони є, пропонуючи їм свою присутність і усвідомленість без опору та страху.
З часом усі демони, крім одного, згинули. Демон, що залишився, був особливо жахливим, але Міларепа підійшов ще ближче і поклав голову в рот демону, повністю прийнявши його; у цей момент демон зник...
У народі говорять, страх — це в'язниця розуму. Демонів у своїй голові не так легко виявити, страхи чудово маскуються, і розпізнати їх нелегко, вони ж можуть ховатися за переїданням, нещирими стосунками, надмірним захопленням сексом чи підтримкою уявних ідеалів.
Страхи, які відчувають люди, різноманітні та залежать від індивідуальних життєвих обставин, виховання. Вони охоплюють широкий спектр переживань, починаючи від глибоко укоріненого страху смерті, який викликає занепокоєння перед кінцівкою існування, до страху втрати, що включає страх втрати близьких, здоров'я, роботи, матеріальних благ або статусу.
Соціальні страхи, такі як страх самотності, підкреслюють тривогу із приводу можливості бути знехтуваним суспільством або коханими людьми. Тоді як страх фіаско та критики відображає побоювання не відповідати очікуванням, утримує від спроб пробувати щось нове і призводить до втрачених можливостей.
Страх перед змінами наголошує на небажанні стикатися із невизначеністю, А фізичні страхи, такі як страх болю, висоти або замкнутих просторів, — свідчать про глибоку потребу в безпеці.
Східні практики зосереджені не стільки на «лікуванні» страху у сенсі, як це можна розуміти у західної медичної чи психотерапевтичної традиції, скільки на перетворенні способу сприйняття і ставлення до страху. Тут немає місця придушення чи уникнення страху.
Важливо зрозуміти джерела страху та трансформувати його у життєвий ресурс через розвиток внутрішньої гармонії, усвідомленості та співчуття. Кореневими ж причинами страхів на Сході (в азійських країнах) вважаються невігластво і прихильність.
Ба навіть відсутність розуміння істинної природи реальності. Власне все, що необхідно знати про страх, подано у наступних пунктах:
- Страх — спотворення волі. Це активна вібрація, що обмежує волю. Коли людина відчуває страх, її здатність до дії, рішучості та творчості придушується чи спотворюється, відхиляючи її від початкових намірів чи бажань.
- Легкий страх породжує замішання; великий страх руйнує творчість; величезний страх при придушенні призводить до ненависті чи відторгнення.
- Страх — гальмо еволюції. Менше страхів — ближче до Бога.
- Відсутність страху миттєво породжує корисну діяльність.
- Страх притягує нещасні випадки та насильство. Чим сильніша особистість, тим вища ймовірність.
- Любов не може увійти туди, де живе і панує страх.
- Страх шукає володіння та вбиває свободу. Страх змушує людину чіплятися за речі.
- Одна людина в організації, яка відчуває страх, може перешкодити процвітанню організації, оскільки страх — це руйнівна вібрація, яка знищує творчість.
- Між двома охопленими страхом людьми стосунки будуть руйнівними, а щастя буде нульовим. Спосіб взаємовідносин буде або через чіпляння один за одного, або через сильну недовіру та напругу.
- Наявність страху є страховкою від зростання. Щоби стати людиною, потрібно подолати психічні, нервові та фізичні страхи.
Східна філософія розглядає страх у контексті загального розуміння людської природи та Всесвіту. Страх сприймається за частину життєвого досвіду, який необхідно зрозуміти, прийняти та трансформувати через духовні та медитативні практики.
Боротьба тибетського йога Міларепи із демонами полягає у тому, щоби зустріти страх віч-на-віч, не намагаючись його уникнути або подолати силою, а скоріше дивитися на нього зі співчуттям і розумінням. Подолання страху відбувається через знання, прийняття, усвідомленість та відкрите серце.
Цієї ідеї дотримується і письменник Джефф Томпсон — засновник Британської асоціації бойових мистецтв, послідовник індійського філософа Шрі Ауробіндо. Саме накопичення духовного досвіду сер Томпсон вважає основним досягненням у протистоянні зі страхами.
Британець вважає, що на світ слід дивитися філософськи, тобто із досить великою часткою відстороненості як на фільм у кінотеатрі. Ти є звичайним глядачем і просто спостерігаєш за тим, що відбувається на екрані.
Це дозволяє людині досягти стану внутрішнього спокою та умиротворення, бачити ситуації об'єктивніше і без зайвих емоційних реакцій. А на першому етапі роботи із власними страхами Джефф Томпсон рекомендує ізолювати себе від усього, що культивує насильство:
Також Томпсон вважає за важливе вести невпинну роботу із розпізнавання справжніх причин страхів та їх витоків. Слідом за Міларепою він пропонує здійснювати це через практики активного спостереження, рефлексію та медитації.
Сприймайте страх як маяк, що вказує на майбутні пригоди душі! Думайте про нього як дорогоцінний подарунок, який допомагає вам рости, вивчати та досягати висот, про які ви раніше тільки мріяли.
Адже за межами вашої зони комфорту починається вся магія. І хто знає, можливо, саме там, серед тіней страху, ви знайдете світло, яке завжди шукали.
Водночас «Останній Бастіон» нагадує своїм читачам про те, як японські воїни були досвідченими стратегами, добрими філософами та безстрашними у бою. Кілька століть поспіль вони становили елітну верству населення острівної країни висхідного сонця.
