А тепер здеріть це самі!
Перед виборами навіть двері не врятуються...
Ще донедавна мешканці багатоповерхівок звикли, що двері під’їзду — це така собі «зона ризику»: то якийсь майстер-універсал залишить номер телефону, то чергова знижка на вікна чи кондиціонери. Це вже стало звичним тлом — візуальним безладом, який знецінює простір.
Бо коли хтось обклеює двері під’їзду, він, по суті, каже:
І коли до цієї практики долучаються не випадкові рекламісти, а депутати — це вже інший рівень нахабства.
А тепер до них приєднався і Поліщук.
Без початку виборчої кампанії. Без агітаційного дозволу. Але з повним переконанням, що так — нормально.
Вони приходять не з програмами, не з діалогом, а з папірцями. І лишають після себе візуальне сміття. Це не інформація — це вторгнення. Не комунікація — а нав’язування. Не повага до мешканців — а зневага до їхнього простору.
Бо якщо ти справді хочеш працювати з людьми — ти не лізеш у двері. Ти спершу стукаєш. А не клеїш.
Фото з інших джерел.
