Безвідповідальна монетарна політика НБУ як частина публічної корупції

6 березня Національний банк України заявив, що підвищує свою ставку до 15,5%. У зв'язку із цим вносяться зміни у дизайн монетарної політики.

Як стверджує колишній член Ради НБУ Віталія Шапран, для широкої публіки такі рішення були «обґрунтовані». Зокрема, зростанням інфляції у січні до 12,9% у річному вимірі (у лютому до 13,4%), а також необхідністю приведення споживчої інфляції до цільового значення 5% та підтримки стійкості валютного ринку. 

Керівництво НБУ знову сподівається на те, що зміна ставки вплине на привабливість гривневих депозитів. Від 7 березня при обліковій ставці у 15,5% депозитні сертифікати овернайт будуть приносити банкам 15,5%, депозитні сертифікати на 3 місяці — 18%, а кредити овернайт коштуватимуть 18,5%.

Від 4 квітня ці ставки для банків складуть 15,5%, 19% та 19,5% відповідно. Хоча НБУ і закладає певну стимуляцію для банків залучати депозити населення строком більше, ніж на 3 місяці, проте ми маємо знову справу з неадекватною до ситуації поведінкою монетарної влади в Україні, а тому ухвалене НБУ рішення знову призведе до:

• Погіршання умов кредитування, особливо це відчують на собі позичальники prime-сегменту.
• Більш жорстких умов нових запозичень Мінфіну через ОВДП.
• Зростання видатків Мінфіну по ОВДП, дохідність яких прив'язана до облікової ставки.
• Зменшення прибутку НБУ.
• Зменшення податкових надходжень через зниження ділової активності, що відбувається під тиском зростання кредитних ставок.

Пояснення НБУ, що підняття ставки до 15,5% та зміни у дизайні монетарної політики спрямовані на те, щоби зробити ставки по депозитах у банках більш привабливими для населення та бізнесу, є просто нікчемними. Вони розраховані на непідготовлену аудиторію.

Річ у тім, що рівень конкуренції на ринку банківських послуг в Україні залишається доволі низьким. На 1 січня 2025 в Україні діяв 61 банк, з яких добрий десяток банків не працювали з населенням взагалі.

Також відомо, що на початок року 7 державних банків контролювали 53,63% коштів клієнтів, та 63,48% коштів фізичних осіб. З переходом одного з невеликих державних банків під контроль підприємтсва «Укрпошта» частка державних банків на ринку депозитів для населення зросте до 65-70%.

5 з 7 державних банків мають дуже великі мережі відділень, які покривають всю Україну, що дозволяє їм відгравати вирішальну роль на ринку послуг для населення. Викликає глибоке розчарування той факт, що НБУ намагається пояснити громадськості, що зростання облікової ставки потрібне для підвищення привабливості депозитів у гривнях, але натомість замовчує, що привабливість депозитів у гривнях можна було б підняти елементарною співбесідою з керівниками 5 державних банків за згодою Мінфіну.

Натомість держава і далі продовжує робити вигляд, що в Україні ніякої фінансової групи державних банків не існує, хоча для приватних банків з одним акціонером об'єднання в єдину фінансову групу є обов'язковим. Станом на сьогодні державні банки залучали депозити населення на 12 місяців під такі номінальні ставки (з них ще потрібно вирахувати податок на депозити):

• «Ощадбанк» — 11,50-12%.
• «Приватбанк» — 10%.
• «Укрексімбанк» — 11,75%-11,90%.
• «Укргазбанк» — 11,25%-12,75%.
• «СЕНС-банк» — 7,0%-12,50%.

Зміна ставки НБУ та анонси щодо підвищення ставки за ДС НБУ майже не вплинули на рішення державних банків по депозитним ставкам для населення. Тож підняття ставки НБУ та ставок за ДС НБУ робиться для того, щоби «подоїти Уряд воюючої країни» через Мінфін і одночасно більше коштів відправити в приватний сегмент банківської системи України.

Пояснення НБУ, що підняття ставки та дохідності ДС НБУ потрібні для стабілізації валютного ринку, також виглядають нікчемними на фоні режиму плаваючого курсу. Мовляв, до нього не потрібно було поспішати переходити, і значних обсягів міжнародних резервів НБУ.

Замість жорсткості на валютному ринку та укріплення довіри населення та бізнесу до курсової політики НБУ за рахунок інтервенцій, НБУ свідомо йшов на курсові коливання, послаблення регуляції та безглузді офіційні курсові прогнози. Тепер після серії власних помилок у регулюванні валютного ринку НБУ пропонує українцям заплатити за свої помилки підвищенням видатків на обслуговування державного боргу, більш дорогими кредитами та втратами бюджетних доходів (наприклад, за рахунок зменшення прибутку НБУ за 2025 рік).

Уся ця двічі нікчемна політика НБУ відбувається на фоні космічного зростання операцій з регулювання ліквідності банків. Станом на 7 березня 2025 року обсяг мобілізованих НБУ коштів банків складав 519 млрд грн.

Це «свято ліквідності» за рахунок платників податків продовжувалось з початку року, і це при систематичних скаргах від військових про нестачу на фронті дронів та боєприпасів. Звісно, зростання ставки НБУ і ставок за ДС НБУ призведе до подальшого збільшення мобілізованої НБУ банківської ліквідності, але ще не факт, що помітно вплине на інфляцію.

В економіці України і без геополітичних ризиків ситуація не дуже добра. Грошовий потік, який українці спрямовують з-за кордону додому, щороку зменшується, у 2024-му він зменшився до мінімуму за 8 років.

Причина того — остаточна асиміляція наших вимушених мігрантів у Європі (посилання у першому коментарі). Час зараз не працює на Україну, і нам не так важливо, якою буде інфляція: 5-10 чи 15%, але нам важливо, щоб національна економіка відповідала оборонним потребам і гарантувала рух до перемоги.

Просто катастрофою виглядає факт участі голови НБУ Андрія Пишного та його дружини в організації «благодійних аукціонів» з продажу картин, де покупцями виступали банки, які знаходяться під наглядом НБУ (посилання у другому коментарі). Відчувається прямий і публічний конфлікт інтересів.

Пан Пишний із дружиною продає своїм піднаглядним банкірам картини, а вже 6 березня анонсує збільшення виплат банкам фактично за рахунок майбутніх доходів державного бюджету через ДС НБУ. У цьому кейсі залишається ще 2 актуальних питання:

1. Чи не вплине вартість куплених картин на результати перевірок банків з боку НБУ?
2. Як може співіснувати ділова активність дружини Андрія Пишного в сфері торгівлі витворами мистецтва з посадою голови НБУ?

Загальновідомо, що ринок витворів мистецтва є найбільшим реципієнтом треку з відмивання брудних грошей. Україна тут не виключення, згадайте ласих до цього ринку ділків, які обслуговували Міноборони за часів минулого міністра.

Офісу Президента, депутатам Верховної Ради, всім, хто ще не втратив совість та гідність, а також відповідним правоохоронним органам слід негайно посилити контроль за роботою НБУ. Політика НБУ продовжує вбивати здатність української економіки відповідати оборонним потребам країни у важкий час.

Якщо ми й надалі будемо ігнорувати цей саботажно-корупційний нарив в НБУ, тоді нам і не слід ображатись на наших міжнародних партнерів, які під час дискусій називають нас корумпованою країною. Очевидно, ми такими і є а щоби перемогти — потрібно змінюватися.