Чому одні люди бідні й щасливі, а інші – злі багатії?
Відповідь на поставлене питання вас здивує. Адже справа не у грошах і нерухомості, ні, справа у нас самих...
Зажди й усюди існуватимуть люди, які ніколи не житимуть у достатку, скільки б вони не заробляли. Бо так влаштований світ.
Проте є люди, в яких зрештою обов'язково буде достаток, хоч би як їх не грабували. Від кількості грошей тут нічого не залежить, лише від ставлення до них.
Очевидно, "профукати" можна все. Скажімо, поставити все на кін у рулетці, і вийти в одному спідньому з казино у Лас-Веґасі...
Є люди, які все одно не зроблять дорученої роботи, хоч би скільки їм заплатили. Проте є люди, які все одно виконають свою роботу, навіть, якщо їм зовсім не заплатять і це для них певний тягар.
І знову справа не в грошах, а у ставленні до праці. Щоби нічого не зробити, відмовку можна вигадати завжди.
Є люди, які все життя ниють про те, що вони погано живуть. І вони дійсно живуть погано навіть тоді, коли у них є все для хорошого життя.
А є люди, які завжди живуть добре, навіть тоді, коли вони не мають нічого. Жебраки жебраками, але радіють від того, що просто мають змогу насолоджуватися світанками...
