Ущерть усе наповнить смислом ти зумій! Якщо...
20 років тому Британська телерадіомовна корпорація за результатами опитування оприлюднила антологію. Її назва — «Улюблені вірші нації».
У цій книзі був вірш Редьярда Кіплінґа «Якщо» (мовою оригіналу «If») — саме його назвала найулюбленішою поезією більшість мешканців Туманного Альбіону. Його було надруковано у жовтневому номері «American magazine» за 1910 рік і відразу набув величезної популярності.
Крім поетичних чеснот тексту, далася взнаки слава автора, а Нобелівська премія тільки наголошувала на його високому літературному авторитеті. Цей віршований шедевр містить у собі таке різноманіття смислових відтінків, які виявляються лише із кожним новим вдумливим прочитанням
Без перебільшення, — це дуже глибокий вірш, що радше нагадує заповіт. Стати й залишитися людиною по життю — це велика праця, а кожен рядок Кіплінґа наче гасло, про що свідчить не менш шедевральний переклад Василя Стуса:
Якщо ти стійко зносиш глум нещирих,
Що, павши духом, шлють тобі докір,
Якщо у собі певен між зневіри,
Та з сумнівів урок береш таки.
Якщо в чеканні ти не знаєш втоми,
Не ходиш пішаком в облудній грі,
Цноту не ставиш на показ нікому,
На душу не береш зневиди гріх.
Якщо ти не живеш у сніннях і не
Стаєш безплідних дум своїх рабом,
А як Біду чи Успіх раптом стрінеш,
Не схилишся під їх важким горбом
І стерпиш, як слова твої покривить
Негідник. Як з усіх натужних жил
Відроджуєш свій світ, коли у прірву
Летить усе, чим ти боровся й жив.
Як зможеш все віддати без остатку,
Без жалю все поставити на стіл, —
Програвшися ж, почати бій спочатку,
В мовчанні гордім втрату цю знести.
Як змусиш свої Серце, Нерви, Жили
Служить тобі, хоч силу відбере
Життя в бою важкім, й дарує крила
Лиш владний поклик Долі: «Уперед!»
Як будеш за свого усюди: чи то
З народом простим ти, чи з королем.
Якщо в твоїй душі не зна зродити
Ні ворог, ані друг образи щем...
Хай час біжить! Невтомний біг хвилини
Ущерть наповнить смислом ти зумій!
Тоді я зможу мовить: ти — Людина,
Твоя — Земля і все, що є на ній.
