Десятки мільярдів повз касу

ЕКОНОМІКА
22.06.2023, 08:23
Десятки мільярдів повз касу

Кому та як держава роздає податкові пільги?

Демонструючи рішучість у вирішенні тих чи інших проблем бізнесу або просто підтримуючи лобістські інтереси підприємців, влада створила понад дві сотні податкових пільг. Що робити з ними тепер, коли грошей у бюджеті катастрофічно не вистачає?

Епоха військових податкових пільг в Україні підходить до завершення. Щоправда, станеться це із запізненням щонайменше на місяць. Ймовірно, з 1 серпня українці попрощаються з можливістю перебувати на спрощеній системі зі сплатою лише 2% доходу, пише ЕП .

Але це не означає, що пільгових податкових режимів в Україні не залишиться.

За роки Незалежності податкове законодавство обросло десятками пільг, запроваджених для різних галузей економіки, суб’єктів господарювання або постачання окремих видів товарів. Тому державний бюджет щороку недоотримує десятки мільярдів гривень.

Іноді податкові пільги стають відповіддю держави на деякі кризові ситуації, такі як пандемія чи війна, інколи ж за допомогою пільг влада намагається залучити додаткові інвестиції. Проте, деякі точкові фіскальні послаблення стають результатом роботи лобізму великого бізнесу.

Скільки податкових пільг продовжують діяти в Україні та скільки вони виправдані?

Кінець військових пільг.

Введення різноманітних податкових пільг — це, мабуть, найпоширеніша відповідь української влади як на екзистенційні виклики для економіки країни, так і на бажання «простимулювати» розвиток будь-яких галузей чи регіонів.

Останній великий пакет таких пільг український парламент ухвалив під час війни. У цих обставинах податкові вибачення були безпрецедентними за своїми масштабами: скасування акцизів на пальне та зниження ставки ПДВ для нього до 7%, скасування митних платежів (ПДВ та акцизів) для всього імпорту та введення спрощеної системи оподаткування зі сплатою лише 2% від доходу практично для всього бізнесу.

Крім того, Рада заборонила податкові перевірки та штрафи за невикористання РРО.

Більшість пільг довелося скасовувати ще 2022 року. І причина не лише у рекордному дефіциті бюджету, який довелося покривати за допомогою емісії Нацбанку.

Деякі пільги, зокрема звільнення імпорту від ПДВ та акцизів, ставили українських виробників у гірші конкурентні умови, ніж іноземні. Отже, пільга, яка мала підтримати бізнес, навпаки грала проти нього.

Для пільг війна скінчилася. Держава повертає бізнесу мирні правила оподаткування

Найжвавішою виявилася спрощена система зі сплатою 2%. Однак і її скасування було невідворотним. Тим більше, що на цьому наполягали іноземні партнери України.

Зокрема, у меморандумі з МВФ Україна зобов’язалася скасувати цей спрощений режим із початку другого півріччя 2023 року. Проте відповідний законопроект став заручником політичних ігор українських депутатів – до другого читання подали понад 1900 поправок.

Як повідомив співрозмовник ЕП у Податковому комітеті парламенту, більшу частину поправок депутати подавали навмисне для того, щоб затягнути остаточне голосування за закон.

"Оскільки цей закон потрібен владі, а також це ще й вимога МВФ, деякі депутати вирішили, що таким чином зможуть торгуватися, випрошуючи при владі ухвалення якихось інших законопроектів", - зазначає співрозмовник ЕП.

Швидше за все, закон про відміну пільг розглядатимуться за спрощеною процедурою і ухвалять пізніше на початку липня. В силу він набуде чинності з 1 серпня. Тоді військові податкові пільги стануть історією.

Не всі податкові пільги – пільги

Однак, зникнення військових пільг не позбавляє українську податкову систему пільгових режимів. За даними Державної податкової служби (ДПС), станом на 30 травня в Україні діяли 254 податкові пільги (без урахування митних).

Десятки мільярдів повз касу_1

Податкові пільги більше українцям не світять

Податкові пільги ДПС враховує у спеціальних довідниках. Вони можна знайти найрізноманітніші режими: від звільнення від сплати прибуток підприємств літакобудування до звільнення з оподаткування майна релігійних організацій.

Але попри вражаючу кількість пільг у довідниках можна знайти далеко не всі податкові послаблення.

Наприклад, там немає інформації про вже згадану вище пільгу щодо впровадження спрощеної системи оподаткування зі сплатою 2%. У парламенті пояснили це тим, що ця пільга насправді є зміною умов оподаткування на якийсь час, тому й не враховується у довідниках ДПС.

Хай там як, обсяги недоотриманих надходжень до бюджету від застосування навіть тих пільг, які все ж таки є в реєстрах ДПС, вимірюються десятками мільярдів гривень на рік.

Десятки мільярдів повз касу_3

Більшість втрат державного бюджету приносять пільги з податку додану вартість (ПДВ). А місцеві бюджети більше коштів не отримують від податку на майно.

Окремий вид послаблень, яких немає у довідниках ДПС, — це пільги на ввезення товарів до України. Їх відстежує Державна митна служба.

Суми недонадходжень від митних пільг набагато вищі, ніж від пільг з податку на прибуток чи внутрішнього ПДВ. Це і не дивно, адже лише протягом 2022 року влада неодноразово звільняла від платежів то весь імпорт, то пальне, то ввезене енергетичне обладнання під час обстрілу енергоінфраструктури, то товари, необхідні для потреб оборони тощо.

Десятки мільярдів повз касу_5

Торік державний бюджет більше недоотримав митних платежів із пального. Навіть після часткового повернення акцизів у жовтні, бюджет продовжував недоотримувати кошти через знижену ставку ПДВ (7% замість стандартних 20%) і нижчі ставки акцизів.

За перші 5 місяців 2023 р. різні пільги на ввезення товарів в Україну вже призвели до того, що бюджет не дорахувався 66,3 млрд грн.

Податкові пільги. Ефективність сумнівна

Інформацію про податкові та митні послаблення та їхню ціну для бюджету дуже складно знайти. А дані, які все ж таки публікують митниця і податкова, не включають усі введені пільгові режими. Тому державі дуже складно оцінити ефективність окремих податкових послаблень.

Зробити це складно ще й тому, що коли парламент запроваджує якісь послаблення, то не прописує чіткої мети, яку таким чином намагається досягти. Як правило, у пояснювальних записках таких законів депутати використовують лише загальні фрази.

Наприклад, «стимулювати розвиток галузі» чи «збільшити кількість робочих місць», йдеться у дослідженні Київської школи економіки (КШЕ).

Не дивно, що без чітких показників ефективності дію деяких податкових пільг продовжують рік у рік. Немає мети — немає й розуміння того, чи її досягли завдяки пільзі. Наприклад, звільнення від ПДВ українських фільмів, яке депутати продовжували вже чотири рази.

«Не можу назвати жодного прикладу, коли після запровадження якихось податкових пільг для окремої галузі вона починала якось шалено розвиватися. Можна лише навести анти приклади: навіть незважаючи на запровадження податкових пільг, у нас фактично загнулася автомобільна галузь», — зазначає координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман.

Схеми на 140 мільярдів: як бізнес ухиляється від податків із зарплат

На його думку, більшість українських податкових пільг – це результат роботи лобістів у парламенті. Яскравий приклад — спеціальний режим із ПДВ для сільгоспвиробників, який існував до 2017 року. Тоді найбільшими вигодоодержувачами пільги стали великі агрохолдинги.

Цей режим дозволяв компаніям не платити ПДВ, а акумулювати його на спецрахунках, щоб потім використовувати для придбання необхідних для господарювання товарів.

Хоча спецрежим було запроваджено ще 1998 року, продовження термінів його дії перетворювалося на справжні політичні баталії. Найчастіше із залученням акцій протесту під стінами парламенту.

«В Україні часто податкові пільги є результатом втиску в законодавство певних правок чи змін, які приносять вигоду окремим платникам податків або сприяють зниженню рівня оподаткування для цілих галузей (наприклад, 2% податку для високомаржинального грального бізнесу, або знижено ставку ПДВ 14% для аграріїв) », - зазначають у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ.

Вони додають, що 75% законів, які запроваджують ті чи інші податкові пільги, парламент ухвалював в останні місяці року — під час підготовки та голосування бюджету. І уряду, щоб зібрати голоси за кошторис країни наступного року, доводилося йти на поступки лобістам та погоджуватися на підтримку таких ідей.

Тобто податкові пільги стали «валютою у переговорах» між урядом та парламентом.

Така практика роботи Ради завдає більше шкоди економіці, ніж приносить користь.

По-перше, вона робить податкове законодавство непередбачуваним, тому що бізнесу доводиться адаптуватися до нових правил за кілька місяців до набрання чинності. Хоча якісь податкові зміни не можуть прийматися раніше, ніж за пів року до дати, з якої вони почнуть працювати.

«Вони перетворили роботу з ПДВ для бізнесу на гру в рулетку».

Нардеп про роботу Податкової та нової концепції «10-10-10»

По-друге, можливість деяких компаній пролобіювати для себе податкові привілеї може демотивувати інший бізнес, який таких привілеїв не отримає, тому стає менш конкурентним.

«Західні компанії намагаються працювати в Україні легально та за всіма правилами. Однак, коли вони бачать, що українські компанії отримують якісь преференції, то у них виникають справедливі питання, чому так відбувається», — зазначає науковий редактор «Вокс Україна» Ілона Сологуб.

Ще один негативний наслідок таких пільг полягає в тому, що вони ускладнюють і так складну податкову систему і звітність. Не дивно, що державі доводиться вигадувати для іноземних компаній спеціальних «інвестиційних нянь», які б спростити розуміння правил гри в Україні.

Складність податкового законодавства має ще один побічний ефект: розвиток корупції. Коли рішення про те, чи надавати пільгу якомусь підприємству залежить від чиновника, то у нього виникає шанс спробувати таку можливість скористатися для отримання неправомірної вигоди.

Що далі?

Сотні різноманітних пільг призводять до того, що з деяких податків до державного та місцевих бюджетів недонадходження до 40-50% усіх можливих доходів. Наприклад, якби 2022 року не діяли пільги на податок на майно, то місцеві бюджети отримали б на 15,8 млрд грн (або на 43%) більше надходжень з цього податку.
 

Десятки мільярдів повз касу_7

За даними Держмитслужби, внаслідок минулорічних пільг надходження до бюджету від митних платежів були на третину меншими, ніж могли б бути. Звичайно, ці розрахунки є приблизними, адже застосування деяких пільг могло спровокувати великі обсяги споживання імпортних товарів. Це зокрема стосується звільнення від оподаткування автомобілів.

Влада майже ніколи не проводить розрахунки потенційних втрат, які можуть зазнати бюджету через запровадження тих чи інших податкових пільг.

Проте історія з пільгами воєнного часу має точно стати цінним уроком більше так не робити.

В умовах великої війни кожна зібрана всередині країни гривня вирушала на фінансування армії, тому навмисне зменшення податкових надходжень не зіграло на користь оборони держави.

Щоб цього більше не повторювалося, у Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД) рекомендують нормувати сам процес надання податкових пільг. Зокрема, щоб кожне рішення завжди підтверджувалось розрахунками потенційних втрат бюджету, а також мало чітко сформовану мету.

Наприклад, запроваджуючи пільги для літакобудування чи агросектору, уряд міг би прописати чіткі показники, яких хоче досягти (створення певної кількості робочих місць, збільшення частки галузі ВВП до конкретного відсотка тощо).

«Також необхідно збільшити обсяги регулярної інформації та покращити звітність про податкові пільги. Наприклад, у довідниках ДПС надавати інформацію про податкові пільги за повним переліком податків, за видами економічної діяльності та регіонами, на які вони поширюються», — рекомендує старша наукова співробітниця Центру економічних та соціальних досліджень НІСД Юлія Касперович.

Податок на готівку та гарантія відшкодування ПДВ: реформа «10-10-10» знову на порядку денному. Що там нового?

Підвищити прозорість системи податкових пільг могла б публікація інформації про їхніх отримувачів, вважають у КШЕ.

«Розкриття інформації про одержувачів пільг дозволить відстежувати ефективність наданих податкових пільг та не допускати зловживань. Потрібно регулярно здійснювати та оприлюднювати дослідження впливу податкових пільг на розвиток галузей, яким ці пільги були надані. Наявність такої інформації дозволить коригувати державну політику», - зазначають там.

Вже наявні в законі податкові пільги експерти також закликають переглянути, щоб визначити, наскільки вони ефективні та актуальні.

Зрештою, держава вводить ослаблення для того, щоб за їх допомогою точково покращити інвестиційний клімат хоча б для певних галузей економіки. Замість того, щоб покращувати загальну податкову систему, робити її простіше та зручніше для всіх, держава робить це для невеликої групи обраних.

Не дивно, що в Україні дедалі голосніше лунають заклики повністю відмовитися від усіх пільг, запровадивши максимально просту податкову систему. Такі ідеї висуває заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма, який також є автором ідеї податкової реформи (10-10-10).

Модель податкової реформи передбачає, що зі зниженням податкових ставок одночасно відбудеться ліквідація практично всіх пільг. Наша мета – створити рівні умови ведення бізнесу для всіх секторів економіки, для локальних та міжнародних компаній, для середнього та великого бізнесу, – зазначив Шурма.

Звичайно, спрощення законодавства та зменшення податкового навантаження на бізнес, найімовірніше, відбудеться вже після закінчення війни. І поки рано говорити, до якого саме заходу влада зможе знизити ставки окремих податків, адже це багато в чому залежатиме від умов завершення війни.

Проте проводити оцінку податкових пільг влада може вже зараз. Тим більше, що додаткові надходження податків від скасування таких пільг сьогодні можуть стати суттєвою інвестицією у Перемогу.


Джерело : skelet.info

Автор : Ярослав Винокуров
вибір редакції
Читайте також:
Політика
Відповідь на питання вас здивує. Однак спершу слід пройтися по матчастині, а саме — підходах системно-рефлексивного управління.
25 лютого, 08:42
Опінії
Таке враження, що США повернулися у світ Білла Клінтона з єльцинською росією і місією МВФ у Москві.
24 лютого, 07:25
Війна
Щонайменше 6,5 мільйона українців виїхали за кордон. Довгостроковий вплив цієї війни відчуватиметься поколіннями.
22 лютого, 17:35
Війна
Нині панує думка, що Джозеф Байден і Дональд Трамп — протилежності у питанні України. Але чи так це, як видається на перший погляд?
22 лютого, 07:18
Політика
Прикрі демографічні перспективи України: на 10 чоловіків — 9 жінок. І то, це у кращому випадку, якщо війна завершиться у найближчий рік-два.
21 лютого, 13:44
Політика
Наразі дуже багато факторів свідчать про те, що переговори між Україною та РФ... можливі! Але в осяжній часовій перспективі.
18 лютого, 16:39