Дев'ятого липня у засвіти відійшов Улас Самчук – автор першого художнього твору про Голодомор

Самчук - член ОУН(м) та уряду УНР у вигнанні, учасник 2 світової війни. Написав книгу про боротьбу УПА.

9 липня 1987 року в Торонто відійшов у засвіти УЛАС САМЧУК, автор першого художнього твору про Голодомор - роману «Марія», передає Diaspora.ua.

Його життєвий шлях (1905 -1987) пройшов через найважливіші етапи українського національного руху ХХ ст. - від Української революції до пошуку себе і боротьби за незалежність на еміграції.

Журналіст і публіцист, член уряду УНР у вигнанні, Улас Самчук став одним із тих, хто не лише брав участь у цій боротьбі, а й описав трагічну історію українців цієї доби у своїх творах.

Здобувши освіту в школі та гімназії, потрапив на службу до польської армії, але втік і деякий час працював у Німеччині та навчався у Бреславському університеті.

Потім у 1929 р. перебрався до Праги, де навчався в Українському вільному університеті. Цікаво, що жоден виш Улас Самчук так і не закінчив. Але чимало займався самоосвітою та опанував німецьку, польську, чеську, російську та  французьку мови.

У Празі він увійшов до українського громадського життя, ставши на позиції українського націоналізму. Очолив Секцію митців, письменників і журналістів - одну з провідних установ культурної референтури Проводу українських націоналістів на чолі з О.Ольжичем.

Головний редактор "Волині".

А потім була еміграція до Німеччини, де він очолив об'єднання українських митців МУР.  Звідти в 1948 р. переїхав до Канади, де зокрема заснував об'єднання «Слово» (1954).

Як літератор Улас Самчук став відомим ще в середині 1920-х рр. після публікації перших оповідань в журналах «Духовна Бесіда» у Варшаві та  «Літературно-науковому віснику», згодом виданих у збірці «Віднайдений рай».

Справжнє визнання прийшло з трилогією «Волинь» (1932-1937), що вважається найвидатнішим твором письменника. Тут змальований образ української молодої людини кінця 1920-х - початку 1930-х років, яка в пошуку місця України у світі та методів її відродження. Цей твір навіть хотіли висунути на Нобелівську премію поряд з "Сонячною машиною" В.Винниченка.

Наступні твори Уласа Самчука також висвітлюють важливі і трагічні події на українських землях: повість «Кулак» (1932) та роман «Марія» (1934) - Голодомор 1932-1933 рр., роман «Гори говорять» (1934) - боротьбу гуцулів з угорцями на Закарпатті, роман-хроніка «Юність Василя Шеремети» (1946-1947) продовжив тему "Волині".

Перегукується з нею і незакінчена трилогія "Ост" (1948-1957). Темі Другої світової війни присвячені спогади «П'ять по дванадцятій» (1954) і «На білому коні» (1956).

Останні книги Уласа Самчука «На твердій землі» (1967), «Плянета Ді-Пі» (1979), «Слідами піонерів» (1980) та ін. присвячені розповіді про українських емігрантів у Німеччині та Канаді.

Саме там, в Торонто, і завершився  життєвий шлях Уласа Самчука 9 липня 1987 р.