Фільчина грамота про корисні копалини
Розробка надр в Україні буде сповільнена через високі ризики та мапи совєцьких часів. Дональд Трамп знову припустився помилки.
Двостороння угода про корисні копалини між Україною і США зміцнила ослаблені дипломатичні відносини, але її значення у глобальній конкуренції за метали, необхідні для виробництва зброї, електроніки й акумуляторів, є невизначеним. Такого висновку дійшли журналісти видання «Останній Бастіон».
Посилаючись на логістичні та економічні бар'єри, стверджується, що потрібно не менше десятиліття, щоби налагодити трансатлантичний ланцюжок постачання жаданих для трампістів ресурсів. Фактичні постачі титану, графіту та літію, важливих для передових виробництв, знаходяться у далекому майбутньому.
На думку фахових експертів, з якими поспілкувалися наші американські колеги-журналісти, підписаний Юлією Свириденко і Скоттом Бессентом договір буде малокорисним. Адже контроль Китаю над вказаними металами викликає занепокоєння, що зростає, у галузі економіки та національної безпеки.
Однак західні гірничодобувні компанії не поспішають до України, де практично не було інвестицій навіть у найелементарніші роботи з розвідки ресурсів. Зі слів представників галузі, фірми, які можуть розглядати такі можливості, змушені покладатися на застарілі геологічні дослідження підземних родовищ, проведені ще за глибокої совдепії.
Україна також не є відомим джерелом жодного із 17 «рідкісноземельним» металів, які стали ахіллесовою п'ятою для американських виробників. Ось тому КНР і запроваджує експортний контроль на свої постачання, погрожуючи залишити без сировини заводи з виробництва електроніки та систем озброєння у США.
Експерти вважають, що можливості у нафтогазовій сфері, швидше за все, теж будуть обмеженими. В енергетичних компаній є альтернативні місця для видобутку «блакитного палива» (наприклад, Норвеґія та Катар), де вже розвинена інфраструктура та ризики інвестування нижчі.
Прибуток від видобутку корисних копалин надзвичайно малий, отож інвестори шукають місця із низьким рівнем безпеки та політичного ризику, а місцеперебування конкретних металів має бути ретельно картографоване. На жаль, через московитську війну, жодна з цих умов поки не стосується України, як би нас не запевняла у зворотному Зе-влада.
«Задля того, щоб отримати правдиві дані про українські надра, необхідно провести великі бурові роботи. А це означає дорогі інвестиції у важку техніку та персонал. У галузі цей процес відомий як розвідка нових родовищ. За нашими відомостями, у США поки немає охочих відряджати бурильників до країни, де триває війна», — пояснила виконавчий директор Центру стратегії критичних мінералів у США пані Ебіґейл Гантер.
Опріч того медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам, як рівно 5 років тому трампівська адміністрація уклала подібну ресурсну угоду з афганцями, здавши без пострілу країну талібам. Звісно, що жодних копалин із цієї середньоазійської країни американців так і не отримали, натомість здобули китайці.
