Головна і дуже надійна опора кремлівського режиму
Ніколи на Московії не було так, аби царя не любили й не боготворили. Коріння цієї проблеми слід шукати у "глибинному народі", – у люмпенах.
Попри бравурні заяви пропагандистів, у Кремлі побоюються говорити про головну тему майбутніх місяців – вибори президента Росії. Досі немає розуміння, чи висуватиме Владімір Путін висуватиме себе на 5-й термін.
Тут миттєво виринають гострі питання, що розколюють і без того вкрай фрагментоване панівне угруповання. Почати слід зі сценарію сумнозвісного трансферу влади, який видається практично нереальним, як мінімум через відсутність бажаного наступника Путіна.
Водночас об'єктивний хід політичних процесів буквально закликає до здорового глузду з думкою про необхідність оновлення хоча б заради збереження залишкової стабільності системи. Потрібен цикл зміни кадрів на керівних позиціях, вливання молодої крові.
Був би розум у 70-літнього кремлівського бункерного щура – пішов би на пенсію і з висоти накопиченого досвіду з-за лаштунків спрямовував молодих наступників. Як робив... а ніхто на Московії такого не робив!
Путін, як до нього Сталін, не відчуває до себе поваги, не вірить у наявність авторитету серед власного оточення, для самозбереження після від'їзду з Кремля. У зв'язку з цим будучи жалюгідною та мізерною істотою, дід-чекіст кривавими пазурями чіпляється за владу.
Прігожинський бунт остаточно згорнув шию сценарію трансферу і залишив на ігровому полі тільки варіант "Путін 5.0". Певною мірою заколот терористів із ПВК "Вагнер", незалежно від його справжньої мети, чітко показав масштаби запиту на зміни, що виходить із глибини російського населення.
Так звані пересічні та аполітичні росіяни з цікавістю спостерігали та прокручували пасьянси щодо того, хто може виявитися новим господарем країни. Людям у принципі начхати, як зватимуть наступного узурпатора, а це означає тотальне знецінення символічного капіталу Путіна.
Причиною вищенаведеної ситуації є горезвісний "референдум на пеньках" 2020 року: знищивши основи конституційного устрою, сам бункерний вождь виявився беззахисним. Тут доречно вести мову про африканізацію політичного розвитку РФ.
Під нею слід розуміти лояльність населення до антиконституційного захоплення влади у майбутньому, ймовірно, військовиками. І цей сценарій стає все вірогіднішим, хоча нових Львів Рохлінів на небосхилі немає.
Саме через цю загрозу ФСБ проводить операцію із ліквідації будь-яких хоч трохи харизматичних командирів в армійських лавах Московії. З гри повністю вивели ще недавно героїчного генерала-"армагеддона" Сергєя Суровікіна, який нагадує те, чим він по суті і був – посередність, що зробила кар'єру найбрутальнішими методами.
Порада від Луб'янки всім офіцерам у званні старшому за полковника очевидна: «Бути сірими та безініціативними, і показово молитися до несамовитості на Путіна. Тільки так ти будеш корисний матінці-Росії».
Викладені думки відбивають масштаби песимізму, який поширюється в усіх верствах російського суспільства. Ще два терміни Путіна зовсім ніяк не асоціюються з чимось хорошим і світлим.
Навпаки, маячить проблема ще одного втраченого покоління та тотальної деградації інтелектуального потенціалу РФ. Тут є як соціальний, а й економічний підтекст – на Московії шаленими темпами відбувається люмпенізація, тоді як середній клас просто вимер, подібно до динозаврів.
Кремлівський уряд імітує курс на ситуативно зниження бідності, роздаючи соціальні подачки жебракам та виплати учасникам геноцидного вторгнення в Україну. Паралельно відбувається посилення інфляційних процесів, що пожирають роздані з панського плеча гроші.
Стратегія Путіна полягає у черговому підкупі люмпенів, які своїми голосами мають відстрочити його падіння. Але люмпен як опора поганий усім: мінливий, лінивий, дурний, невірний...
Зневажені та зубожілі істоти, який у давній Русі кликали черню, постійно вимагає для себе більшої уваги, нічого не створюючи та даючи натомість. Люмпенізація завжди веде до одного і того ж плачевного результату, хоча московитам, певно, не до уроків історії та лекцій із соціології.
Між тим, як раніше вже інформувала медіаагенція "Останній Бастіон", Путін опинився під неймовірним пресингом. Адже цілі горезвісної "спеціальної воєнної операції" провалені, а всередині російської армії з'явилися бунтівні генерали.
