Хто і як розпилював мільйони від ЄС на «підземних школах» Херсона

Херсонські «підземні школи»: розпил бюджетних коштів чи нагальна необхідність.

Жителі Херсона вже третій рік перебувають фактично на лінії фронту і поступово переносять своє життя під землю. Вони не просто перечікують в укриттях обстріли росіян – в них проходить значна частина їхнього буття. Херсонці народжують під землею дітей, тут розташовані лікарні та гуманітарні центри. В укритті відбуваються концерти та вистави місцевого театру, спортивні змагання, наукові лекції та семінари.

Якщо слідувати цій тенденції, то можна було б сказати, що для повної картини місту не вистачає лише підземних навчальних закладів. І останнім часом Херсон таки прославився стомільйонними проєктами будівництва так званих «підземних шкіл», які зовсім не викликали захвату у місцевих жителів, а навпаки – спровокували акції протесту. Чи потрібні місту, що знаходиться в зоні активних бойових дій, такі навчальні заклади та хто вже встиг збагатитись на їхньому будівництві?

Про це йдеться у матеріалі Центру журналістських розслідувань.

Рік тому тепер уже колишній очільник міської ВА Роман Мрочко розповідав міністру освіти Оксену Лісовому про плани на будівництво чотирьох «підземних шкіл». Тоді Мрочко зазначав, що навчальні заклади розраховані на дітей, які постійно проживають в Херсоні, а також на тих, хто нібито має невдовзі  повернутись.

Ось ми закінчимо цей об’єкт за девʼять місяців і одразу наповним його дітьми, – розповідав колишній голова МВА Лісовому, вказуючи на місце майбутнього будівництва.

Роман Мрочко (ліворуч) демонструє міністру освіти Оксену Лісовому місце майбутнього будівництва «підземної школи». Липень 2024. Фото: Херсонська МВА

Пан Мрочко наполягав на зведенні об’єктів, чудово розуміючи, що використовувати їх за призначенням буде неможливо. Адже уся Херсонська міська громада знаходиться у зоні ведення активних бойових дій, а значить, офлайн навчання дітей, навіть за умов наявності найсучаснішого бомбосховища, є незаконним. 

Мав би це знати й міністр Лісовий, а особливо ті в уряді,  хто читає закони, перш ніж ухвалювати рішення і направляти до місцевого бюджету додаткову дотацію, тим більше, що фінансується вона Європейським Союзом за програмою Ukraine Facility. 

Попри це, Київ дав добро, Рада оборони та обласна адміністрація Херсонщини видали розпорядження міській адміністрації здійснити закупівлі будівництва нових захисних споруд як невідкладні і без проведення електронних торгів.  

Не в останню чергу це вдалося провернути завдяки тому, що команда Мрочка легким порухом язика змінила назви об’єктів будівництва. Адже якщо в липні 2024 року Роман Мрочко називав об’єкти, що будуються «підземними школами двойного призначення». А ось головний піарник міської ради Денис Путінцев усього через три місяці, у жовтні, заявив, що «це протирадіаційне укриття, а ніяка не школа, на чому в багатьох медіа акцентують увагу».

Тим часом окупанти через свої канали заявили, що вважають об’єкти законною військовою ціллю та мало не «штабом» ЗСУ. Мешканці будинків поблизу майбутніх «підземних шкіл» закликали владу призупинити роботи, побоюючись обстрілів окупантів. Їхні вимоги були проігноровані, а 7 жовтня 2024 року поблизу будмайданчиків впали обіцяні росіянами КАБи.

Зруйнована школа №41 у Херсоні після російського обстрілу, жовтень 2024 року. Фото: ЦЖР

Та навіть прицільний обстріл одного з будівництв не зупинив команду Мрочка у прагненні отримати та освоїти сотні мільйонів. Попри шалений опір херсонців, будівництво продовжилось.     

Загалом на чотири шкільні проєкти укриттів були виділені майже 400 мільйонів гривень. Проте, жоден з них так і не був завершений у відведений термін. А ціна питання чималенька. 

У Херсоні зараз, залежно від сезону, проживають три з половиною – чотири тисячі дітей шкільного віку. Виходить, що для того, щоб забезпечити одну дитину місцем за партою в підземній школі, треба витратити 100 тисяч гривень. І це тільки на будівництво школи-укриття. То що ж маємо напередодні нового навчального року?

Почнемо наш огляд з багатостраждального закладу освіти №41, від якого у жовтні 2024-го російський КАБ залишив лише руїну. Будівництво «підземної школи», перейменованої на укриття, мало коштувати бюджету майже 90 мільйонів гривень. 

Без проведення торгів Управління капітального будівництва міської ради обрало виконавцем робіт Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпостач-СТСВ», яке за два місяці до цього змінило юрадресу з Івано-Франківська на Херсон, одночасно ставши улюбленим будівельником херсонської влади. Крім підрядів на «підземні школи» «Будпостач» отримав десятки замовлень на ремонти тимчасових укриттів у Херсоні на загальну суму у 380 мільйонів гривень.

Олександр Новохацький. Директор ТОВ «Будпостач-СТСВ». Фото з відкритих джерел

Тим часом директор і співвласник «Будпостачу» Олександр Новохацький, маючи протекцію у кабінетах Херсонської МВА, вирішив стати місцевим «авторитетом». За даними слідства, він вимагав у інших підрядників «відкати» у чверть суми контракту, щоб «порішати» питання із замовниками з мерії. За вимагання «відкату» Новохацького і затримала Служба безпеки України у січні 2025 року. 

Ситуація довкола «підземних шкіл» почала мінятись у квітні 2025 року – після  звільнення з посади голови Херсонської МВА Романа Мрочка. Договори між Управлінням капітального будівництва Херсона та «Будпостач-СТСВ», були розірвані, однак – не через зрив термінів здачі, а за згодою сторін. При цьому «Будпостач» таки отримав 32 з гаком мільйони за роботи на укритті. 

І так – договорів було кілька. Компанія Новохацького мала побудувати нове протирадіаційне укриття ще й на території дошкільного закладу школи №56. Попри захмарну суму договору у 109 мільйонів гривень, підрядники тут навіть не починали роботи, а термін дії договору на ремонт простого укриття у підвалі ще однієї школи відсунули аж на кінець 2026 року.

Будівництво поблизу школи №41 в Херсоні, липень 2025 року. Фото: ЦЖР

Для завершення будівництва укриття біля школи №41 Управління капітального будівництва підрядило ТОВ «Мегаплан Фаст», яке «переїхало« до Херсона усього за пʼять днів до проведення закупівлі, одночасно змінивши власника і  керівника з київських на херсонських. Жодного досвіду у виконанні держзамовлень «Мегаплан Фаст» не мав, не кажучи про будівельні, а сама ТОВка була заснована наприкінці минулого року з основним видом діяльності – виробництво м’яса. Але керівник УКБ Дмитро Холодов з легкістю підписав з фірмою договір на 56 мільйонів, який уже в липні довелось розривати, оскільки будівництво не рухалось.

Підрядники з «Мегаплану» мали звільнити від техніки та сміття будмайданчик до 10 липня. Однак через тиждень по тому ми вчергове навідались на об’єкт і зафіксували, що роботи помалу, але продовжуються! Побачивши камеру, робітники спробували заховатися, але один з них, який назвався Наріманом, все ж таки вирішив з нами поговорити. Чоловік розповів, що є місцевим, працює на будівництві лише другий день, а от хто має заплатити йому за виконану роботу, не знає. 

Нам пощастило застати на будівництві й людей, що дали Наріману роботу. Та, побачивши камеру, вони також спробували накивати пʼятами. Наш кореспондент встиг зафільмувати одного з чоловіків, які сіли в авто з транзитними номерами та поспіхом покинули локацію. Це львівський підприємець Греськів Михайло Володимирович. Сім років тому він зареєструвався як ФОП з основним видом діяльності – гуртова торгівля меблями і килимами. Як його занесло в прифронтовий Херсон, а головне, чому Греськів керував робітниками на об’єкті, роботи на якому мали бути призупинені, а договір з підрядниками з «Мегаплану» – розірваний, чоловік сказати відмовився. Невідомо ким найняті робітники ж  божаться, що бачили Греськіва на будівництві вперше.

Львівський підприємець Михайло Греськів на будівництві херсонської «підземної школи», липень 2025 року. Фото: ЦЖР

Будівництво протирадіаційних укриттів було призупинено ще у двох навчальних закладах міста – школі №55 та Вищому професійному училищі №2  Загальна сума об’єктів – майже 170 мільйонів. Роботи тут вело ТОВ «ТЕНСЕНС», яке також до цього не мало жодного досвіду будівельних держзамовлень і, за вже знайомою схемою, було перереєстроване з Києва на Херсон незадовго до отримання підрядів. І це могло бути просто збігом, якби під час обшуків у кабінеті Олександра Новохацького, співвласника компанії «Будпостач-СТСВ», співробітники СБУ не знайшли ще й печатки «ТЕНСЕНС».

Він же підписав дані про структуру власності компанії «Мегаплан Фаст», яка мала доробляти укриття у школі №41 за «Будпостачем». Тобто ми маємо чотири «підземні школи» у Херсоні, які будували три різні підрядники, у яких, судячи з усього, один центр управління і розпилу коштів, які українському бюджету надає Європейський Союз в рамках Ukraine Facility.

Договори на будівництво всіх «підземних шкіл» із сумнівними підрядниками підписував директор Управління капітального будівництва Денис Холодов. Він досвідчений управлінець, тож цілком свідомо підписував документи на стомільйонні підряди з фірмами, що мали всі ознаки фіктивності. Ба більше, після зриву будівництва усіх «підземних шкіл» Холодов продовжує очолювати Управління капітального будівництва та підписувати нові багатомільйонні договори. Видно, дуже цінний кадр, бо зберіг свою посаду й після зміни голови МВА Херсона.

28 липня Холодов підписав два накази про розірвання договорів з ТОВ «ТЕНСЕНС», причому вже не за згодою сторін, а за невиконання зобов’язань і неналежну якість робіт. При цьому Тенсенс» отримав частину коштів за обома об’єктами загальною сумою в 34 мільйони гривень. Отже, маємо: мінус 4 укриття/»підземні школи» до 1 вересня та мінус майже 70 мільйонів гривень, які компанії «Будпостач-СТСВ» і «ТЕНСЕНС» отримали за свою неякісну роботу і завищені ціни на будівельні матеріали. Наведемо кілька прикладів з локальних кошторисів, які є частиною договору і мали б перевірятись замовником.

Наприклад, компанія «Мегаплан Фаст» ціною покрівельного руберойду вказала 126 гривень за квадратний метр. У будівельному гіпермаркеті Херсона, що знаходиться за кілька кварталів від будівництва укриття в школі №41, руберойд вказаного типу можна знайти за 25 гривень за квадрат, а на ринку є пропозиції взагалі за 20. Дротяну ткану сітку «Мегаплан Фаст» у своєму кошторисі оцінив у 357 гривень за квадратний метр. У Запоріжжі квадрат такої сітки можна знайти на 137 гривень дешевше при замовленні від 10 метрів. 

Своєю чергою «Будпостач-СТСВ» також спробували «наваритись» на значній кількості закупівельних позицій. Ось лише невеличкий список завищень, які нам вдалось встановити:

З цікавого: найдорожчий унітаз у херсонському будмаркеті коштує до 5 тисяч гривень. Але в компанії «Будпостач-СТСВ» вирішили не скупитись і забили в кошторис для гімназії №1 шість з половиною тисяч за один фарфоровий виріб. Тож, маємо нову версію всім добре знайомої історії про «золоті унітази». 

З вересня 2024 року слідчі херсонського управління Нацполіції розслідують кримінальне провадження за фактом привласнення службовими особами компанії «Будпостач-СТСВ» бюджетних коштів через завищення цін на матеріали і роботи під час будівництва укриття в школі №41. При цьому, як бачимо, жоден чиновник, залучений у будівельних аферах на укриттях, до відповідальності не притягнений. Мрочко і його команда спокійно покинули місто, а деякі вже отримали посади у Вінниці. 

Тим часом, як не крути, а ситуація з так званими «підземними школами» наразі патова. Можна витратити ще купу грошей на «підземні школи», потреби в яких до звільнення лівобережжя немає, або зупинити будівництво зовсім, залишивши бетонні коробки як нагадування нащадкам, як не треба витрачати кошти, надані уряду України європейськими партнерами.