Історик: Козацька старшина вірила в лікувальні властивості собак
Полтавський історик, член Спілки істориків
Полтави Олена Замура розповіла про дивні способи лікування у 18 столітті під
час лекції «Борщем, зіллям і мікстурою: чим лікувалася та як дбала про власне
здоров’я козацька старшина у 18 столітті».
– На території України, як частини тодішньої
світської Європи побутувала величезна кількість дивних як для сьогодення
методів лікування різних хвороб. Окрім цього, велику роль зіграла близькість
Російської імперії, яка на той час мала певний вплив на території України та на
українську шляхту, зокрема.
За словами лекторки, всі дані про тодішню
«панацею» ми можемо дізнатися із записів лікарів, їх пацієнтів та особистих
щоденників заможних представників місцевої знаті.
– Основним документом, за яким ми можемо дізнатися
про тогочасні методи лікування на території України і Полтавщини, зокрема, є
особистий щоденник полтавця, письменника-мемуариста Якова Марковича.
Він дуже переймався власним здоров’ям і витрачав
чималі кошти на лікування. Перед тим, як перейти до його «лікувальних»
мемуарів, варто розповісти трохи про життя цього шляхтича.
За словами Замури, тяга до надмірного піклування
Марковича про власне здовов’я проявилася ще в молоді роки.
– Подією, що змусила Якова прискіпливо ставитися
до власного самопочуття став його перший похід, до якого у ранзі бунчукового
товариша він був запрошений разом із своїм дядьком.
Перед початком походу, кожен шляхтянин мав пройти
обов’язковий медичний огляд. Цей факт залишається важливим для вітчизняної
історії медицини, адже він є одним із перших зафіксованих оглядів перед
виконанням військових обов’язків.
Записи самого Марковича свідчать про те, що ця
подія справила на нього величезне враження і він починає розуміти усю
важливість подібних заходів.
Історик додала, що після цього у мемуариста
розпочинається довгий період майже параноїдальної цікавості до медицини того
часу.
- Кожну свою хворобу, процес її лікування і навіть
почуття після ряду операцій, ніби сучасний блог, описує Маркович у своєму
щоденнику, який майже на кожній сторінці ряснів подібними фактами.
Вона додала, що в житті шляхтянина був випадок,
коли він заплатив іноземному лікарю суму, яка на той час була цілим статком.
- У віці 50 років у нього з’явилась поліпа у носі.
Вона заважала дихати і після невдалих спроб лікування у місцевих і московських
лікарів, він запросив англійця Богера, який скориставшись ниткою і металевим
зачепом, виймає поліпу. На радощах Маркович заплатив йому 200 карбованців, що
на той час було цілим статком. За ці кошти можна було купити невеликий маєток,
для прикладу.
Лікування мікстурами і різними настоями залишалось
традиційним тогочасним методом, проте щоденник поміщика рясніє дивними і на
перший погляд навіть сміхотворними порадами.
– Кровопускання і використання п’явок не викликає
здивування, адже у той час побутувала думка про циркулювання в організмі людини
«негативної» зі шкідливими елементами крові. Проте у його щоденнику є «цікава»
порада від одного із зарубіжних лікарів, де той закликає усувати біль в зоні
живота і для нормального кровообігу маленьких песиків, адже вони нібито є
«гарячими тваринками».
Слідкуючи за власним самопочуттям, що досить дивно
для представників місцевої знаті того часу, він не забував і про своїх жінок та
дітей, яких, загалом, у нього було 15. Кожне захворювання близьких також
знайшло власне відображення у записах Марковича. Маючи чималі статки і будучи
одним з найосвіченіших представників свого класу, Яків залишив чималий спадок
мемуаристики, що увійшов до свідчень про українську медицину 18 століття.
– Цей представник української шляхти прожив до 77
років. Поважний вік для людини того часу. І це при тому, що тривалість життя
середньостатистичного українця в наш час – 63 роки.
Довідково:
Яків Маркович — український письменник-мемуарист,
державний діяч Гетьманщини, син політичного діяча часів Гетьманщини Андрія
Марковича. Один з найосвіченіших людей свого часу.
Олександр Гуцул
