Кінець комфортної епохи

ВІЙНА
13 червня, 12:35
Ілюстративне фото
Ілюстративне фото
Фото: AFP

П'ять уроків війни росії проти України для військових та політиків

Епоха великих воєн не пішла в минуле - це, мабуть, найголовніший урок, який засвоять політики й військові у всьому світі на прикладі російського вторгнення в Україну. Це перша війна між двома технологічно порівнянними збройними силами за останні кілька десятиліть.

Бойові дії в Україні зараз вивчають військові аналітики всіх країн - адже у них проявляються доктрини, розроблені та перевірені або у локальних війнах, або на навчаннях.

Не буде перебільшенням сказати, що на полях боїв під Сєвєродонецьком, Херсоном, Харковом зараз пишуться підручники для військових академій.

ВВС обрала п'ять аспектів сучасної війни, у кожному з яких під час нинішньої війни отримано свої уроки, та обговорила з військовими експертами те, як ці аспекти зміняться з огляду на досвід війни росії проти України.

Протиповітряна оборона виявилася важливішою, ніж вважали

З часів Другої світової війни і навіть раніше перевага у повітрі залишається найважливішим аспектом у бойових діях. Домогтися її - найголовніша мета початку будь-якої війни. Щоб отримати це панування, необхідно знищити авіацію супротивника та придушити його наземну систему протиповітряної оборони.

У війні з Україною військово-повітряні сили росії спочатку і кількісно, і якісно переважали українські. Крім того, сили ППО, які в Україні входять до складу ВПС, озброєні менш потужними комплексами, ніж російські.

Найпотужнішою зброєю в арсеналі українських ППО були ракетні комплекси С-300ПС та С-300ПТ далекого радіусу дії, які будували ще у 1980-х роках. Крім них, на озброєнні стоять середні Бук-М1, ближні Тор-М, С-125 та різні переносні та артилерійські системи ППО для поля бою.

При цьому, Україна мала ешелоновану систему протиповітряної оборони, тобто систему, в якій комплекси далекого, середнього та ближнього радіуса діють в єдиному контурі з командними центрами, станціями радіолокації.

На озброєнні української ППО - старі радянські комплекси, але вони були організовані у систему
На озброєнні української ППО - старі радянські комплекси, але вони були організовані у систему

росії не вдалося придушити ППО України. Це призвело до того, що російська авіація діє переважно в прифронтовій зоні, причому найчастіше ударні літаки літають на невеликій висоті, щоб уникнути ураження комплексами середньої та дальньої дії.

"російська авіація вкрай неохоче літає за межі своїх передових позицій і не так активно робить рейди вглиб української території, як можна було припустити. Натомість вони покладаються на ракетні удари", - зазначив у розмові з ВВС генерал сер Річард Берронс, колишній керівник Об'єднаного командування Збройних Сил Великої Британії.

Як пояснив в інтерв'ю ВВС російський військовий експерт, старший науковий співробітник ІСЕМО РАН Ілля Крамник, росія не готувалася до прориву та придушення такої системи.

"росія продовжувала насамперед готуватися до війни з противником на кшталт блоку НАТО. А блок НАТО практично не має ешелонованої наземної системи ППО і спирається насамперед на повітряну міць. Головна система протиповітряної оборони НАТО - це винищувачі", - наголосив він.

"Вся російська підготовка щодо протидії ППО та ударній авіації - це була підготовка до того, що НАТО розкриватиме ППО за допомогою ударної авіації, а росії доведеться оборонятися за допомогою систем ППО.  До того, щоб розкривати оборону супротивника, який має за фактом вітчизняну систему ППО, росія не готувалася", - додав Крамник.

Війна в Україні продемонструвала можливості ешелонованої ППО, і ставлення до неї на Заході почало змінюватися.

Розробляти Інтегровану протиповітряну та протиракетну оборону НАТО (NATO Integrated Air and Missile Defence) країни Альянсу розпочали ще у 1960 роках. Тепер це єдина система ПРО та ППО із загальним командуванням та системою радарів, пускових ракетних установок, аеродромів тощо.

Однак тепер, з огляду на досвід боїв в Україні, Конгрес США розгляне можливість посилити її, домігшись додаткового фінансування закупівель систем Patriot для європейського театру.

Одночасно в США розробляють нову ешелоновану систему ППО для театру військових дій (IBCS), яка в майбутньому увійде до складу масштабної командно-інформаційної структури протиракетної оборони (Command and Control, Battle Management, and Communications ( C2BMC), яку також зараз будують для себе американці.

Ставлення до ППО змінюється у всьому світі, і, ймовірно, успіх української протиповітряної оборони стане одним зі стимулів цих змін.

З іншого боку, цей успіх, ймовірно, дасть підстави запитати: наскільки країни НАТО готові подолати ешелоновану протиповітряну оборону?

росія, наприклад, має більш досконалі протиповітряні та протиракетні системи, і, у разі військового конфлікту, наприклад, з НАТО, впевненості в тому, що її ППО можна було б легко придушити, немає.

У США з часів В'єтнамської війни відпрацьовується тактика прориву та придушення протиповітряної оборони, для цього створюється спеціальне озброєння. Однак протирадіолокаційні ракети мають і російські ВПС, але це, вочевидь, не призвело до масштабної перемоги в Україні.

При цьому складно сказати, які висновки будуть зроблені з цієї ситуації для розвитку винищувальної авіації. Поки що, як розповів ВВС науковий співробітник Центру досліджень міжнародної та оборонної політики університету Квінс у Белфасті Максим Старчак, в Україні наземні системи виграють в авіації.

"Україна береже свої нечисленні сили. Повітряні бої - це надто ризиковано як для однієї, так і для іншої сторони. Війна показує, що ефективність ракетних комплексів як для атаки об'єктів, так і для протидії авіації, є більш високою", - сказав він.

Інформаційна мережа: більше, ніж просто інтернет

Всесвітня інформаційна мережа інтернет, вірніше, її прообраз, з'явилася наприкінці 1960-х як американський військовий проєкт. Ідея була в тому, щоб отримати надійний засіб передачі даних.

В останні роки влада різних країн світу відключала інтернет під час воєн, масових протестів та громадянських конфліктів - це сталося, наприклад, в Азербайджані під час другої Карабаської війни у 2020 році та в Білорусі під час протестів 2021 року. В індійському штаті Джамму та Кашмір після заворушень інтернет відключили на півтора року.

Однак цього не сталося під час російського вторгнення в Україну - обидві сторони користувались інтернетом, і жодній з них не вдалося його відключити для іншої за допомогою засобу радіоелектронної боротьби (РЕБ), зазначає генерал сер Річард Берронс.

Експерти вважають, що не варто робити висновки про боєздатність російської армії, виходячи з невдач в Україні
Експерти вважають, що не варто робити висновки про боєздатність російської армії, виходячи з невдач в Україні

"Обидві сторони війни в Україні активно використовують інтернет для управління військами. Докладають великих зусиль, щоб зберегти інтернет - задля успішного ведення війни", - каже Берронс.

В останні роки в багатьох країнах розвивалися системи, які в США отримали назву С4ISR (Command, Control, Communications, Computers, Intelligence, Surveillance and Reconnaissance - Інформаційна система з командування, контролю, каналів зв'язку, комп'ютерів, спостереження та розвідки).

Ідея полягає у тому, щоб створити якийсь єдиний інформаційний простір на полі бою. Такий простір має допомогти ефективно обмінюватися оперативною розвідувальною інформацією з різних джерел, обробляти її та управляти різними засобами ведення війни, що включені в цю систему.

ЗСУ застосовують на фронті локальну інформаційну систему GIS Arta, яка обмежується лише артилерією. Наскільки вона велика, невідомо. Судячи з публікацій у пресі та на офіційному вебсайті, її розробили українські програмісти спільно з британськими комп'ютерними картографічними компаніями.

Основа GIS Arta - геоінформаційна система, подібна до електронних онлайн-карт з прив'язаною до певних місць інформацією. Вона збирає таку інформацію з багатьох джерел, серед яких - дрони, дані від наземних загонів, радарів тощо, потім обробляє її й видає цілевказівки артилерійським батареям, вибираючи ті цілі, які найбільш зручно розташовані.

Причому одну ціль можуть обстрілювати відразу кілька батарей і навіть окремих знарядь. Цим вона схожа на онлайн-сервіс таксі, коли для клієнта підбирають найближчу зручну машину.

Українські військові стверджують, що саме GIS Arta допомогла їм завдати удару по переправі через Сіверський Донець на початку травня, коли знищили багато російської військової техніки. Щоправда, перевірити цю інформацію за умов війни неможливо.

Побудувати таку мережу виявилося можливим після того, як компанія SpaceX Ілона Маска передала Україні сотні терміналів для супутникового інтернету Starlink. Ці термінали через супутник зв'язуються з наземними станціями, підключеними до інтернету.

Як розповів ВВС науковий журналіст Михайло Котов, наземні станції Starlink можуть навіть перебувати не на території України, а на кордоні з Польщею та Румунією - дальність їхнього покриття - до 400 кілометрів.

"У фахівців зв'язку є таке поняття як "остання миля". Тобто доставка інтернету безпосередньо клієнту. За великим рахунком, StarLink - це і є остання миля. Інтернет за допомогою оптоволокна доходить до останньої станції, вона передає сигнал на супутник, що розташований одночасно над наземною станцією та над клієнтом, і вже з нього він передається безпосередньо на антену", - розповів експерт.

Термінали Starlink широко використовують ЗСУ, вони були навіть у захисників "Азовсталі", дозволяючи їм викладати в інтернет відеоролики, фотографії та іншу інформацію.

Starlink виявилися справжнім порятунком для ЗСУ, оскільки на початку вторгнення в Україну внаслідок масованої хакерської атаки вивели з ладу телекомунікаційну супутникову мережу Viasat, якою користувалися й українські військові, зокрема.

Британський уряд стверджував, що за тією кібератакою стояли російські спецслужби.

Радіоелектронна боротьба - нова гонитва озброєнь

На початку вторгнення в Україну не було свідчень активного використання засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) російськими військами, розповіла в інтерв'ю ВВС Вітні Макнамара, старша наукова співробітниця Центру стратегічних та бюджетних досліджень у Вашингтоні.

Вона припускає, що, якщо початковий план вторгнення виходив із розрахунку на мінімальний опір української армії, то й розгортання РЕБ у ньому не було передбачене.

Однак зараз, три місяці по тому, фахівці бачать ознаки залучення РЕБ і координації цих засобів з діями інших підрозділів.

Макнамара наголошує, що росія активно модернізувала РЕБ в останні роки, і російські офіцери мають досвід їхнього використання як у Сирії, так і під час війни в Україні - після 2014 року і до повномасштабного вторгнення.

"Очевидно, однак, що вони не розвертають і не використовують повний спектр своїх потужностей у РЕБ, тому що російські сили в театрі військових дій не навчені цьому і досі не можуть використовувати ці системи без ризику заглушити власні платформи, що не є виключно російською проблемою", - сказала Макнамара.

Для західних збройних сил це все демонструє виклики, з якими пов'язане застосування засобів РЕБ, вважає фахівець: через швидкий розвиток комерційних та військових засобів боротьби в електромагнітному спектрі армії не можуть вважати за замовчуванням, що їхні частини зможуть успішно підтримувати зв'язок між собою на полі бою.

росія має досить потужні системи радіоелектронної боротьби. російські засоби РЕБ намагалися в березні заглушити сигнал Starlink, але фахівці SpaceX, як стверджують у Пентагоні, змогли впоратися із цією проблемою.

"Наступного дня [після того, як у пресі з'явилися повідомлення про спроби глушіння сигналу] Starlink додав рядок коду, і все виправив. І раптом це [глушіння сигналу] перестало діяти. З погляду технолога РЕБ, це просто фантастика… і те, як вони це зробили, мене вразило", - сказав керівник департаменту РЕБ в адміністрації міністра оборони США Дейв Тремпер.

Артилерія - один із найефективніших засобів ураження у російсько-українській війні. А точність і швидкість визначення цілей - ключові фактори у контрбатарейній боротьбі. Роль інтернету в підтримці та забезпеченні цієї боротьби виявилася дуже великою, і, ймовірно, цей факт вплине на розвиток інформаційних мереж на полі бою, а також на вдосконалення засобів радіоелектронної боротьби, тобто зброї, яка протистоятиме цим мережам.

Роль безпілотників виявилася настільки важливою, що з'явилася спеціальна зброя для боротьби з ними
Роль безпілотників виявилася настільки важливою, що з'явилася спеціальна зброя для боротьби з ними

Російська армія інвестувала у засоби РЕБ значно активніше, ніж багато європейських країн, каже генерал Берронс. Ці засоби мали перехоплювати безпілотники, зокрема турецькі ударні БПЛА "Байрактар ТБ-2".

Він нагадав, що успіх цих безпілотників відіграв важливу роль під час конфлікту в Нагірному Карабаху у 2020 році, і всі очікували, що Росія зробить з цього висновки.

Однак цього не відбувається в тому масштабі, в якому очікували експерти - і українські сили регулярно публікують відеозаписи обстрілів з ударних безпілотників та коригування артилерійського вогню зі звичайних* комерційних доступних дронів.

Висновок, які військові всього світу роблять із цього, - необхідність розвитку засобів боротьби з безпілотниками. Причому йдеться не лише про ППО та засоби РЕБ, а й сценарії повітряних сутичок між дронами.

Берронс припускає, що росія теж активно розвиватиме ці засоби й збільшуватиме власний флот дронів, і ця сфера стане простором для активних перегонів озброєнь.

"Складно сказати, що сталося - російська армія не продумала взаємодію з РЕБ у своїх початкових планах або її технічні можливості виявилися не настільки досконалими, як ми припускали", - каже Роб Лі, старший співробітник Дослідницького інституту зовнішньої політики у США.

Але він зазначає, що російські сили також активно використовують комерційні доступні безпілотники і що вони відіграватимуть роль у майбутніх війнах, і країни НАТО мають бути готовими до цього.

Розвідка та новий прозорий світ

Нинішня війна стала першим за багато десятків років широкомасштабним зіткненням збройних сил, у якому залучили величезний арсенал розвідувальних засобів.

Супутникові знімки, дані безпілотників, літаки-розвідники та інші джерела інформації, які вже стали звичними для військових, тепер доповнюються даними, отриманими із соціальних мереж.

З розвитком інтернету розвідку можна вести на будь-якому ноутбуці
З розвитком інтернету розвідку можна вести на будь-якому ноутбуці

Перший урок цієї війни - те, що світ став прозорим, вважає генерал Річард Берронс. Через супутникові знімки, зроблені насамперед комерційними, а не державними супутниками, а також через соцмережі та інші відкриті дані наприкінці 2021 - на початку 2022 року всі охочі могли спостерігати за скупченням російських військових на кордонах України.

"Було цілком очевидно, що там зібралися сили для вторгнення. І це дуже відрізняється від того, як ми діяли в епоху холодної війни, коли можна було сподіватися на непомітне переміщення бронетанкової дивізії чи авіаційного загону".

Збір розвідданих з відкритих джерел називають OSINT (Open Source Intelligence). Урокам у цій сфері присвячена доповідь британського Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).

Автори доповіді пишуть, що російське вторгнення в Україну у 2022 році окреслило поступову зміну у підході західних урядів до розвідки.

OSINT - дешевше, ніж традиційні методи розвідки, але не має їх замінити. Навпаки: дані з відкритих джерел, ЗМІ та груп дослідників, таких як Bellingcat, можуть використовуватися для підтвердження секретних доповідей та навпаки.

"Використання OSINT дозволяє владі не турбуватися про те, що розвіддані потрібно розсекречувати, тому що багато з них перебувають у відкритому доступі. Це дуже допомогло урядам США та Британії напередодні цієї війни - їм не треба було розсекречувати інформацію, вони могли просто брати й показувати, чому вони говорять про неминуче російське вторгнення в Україну", - каже Роб Лі.

Військові почали використовувати супутники-шпигуни ще у 1960-х роках. Одна із проблем, з якими зіткнулися їхні розробники, - передавання інформації на землю. Раніше багато апаратів просто скидали капсули зі знятою фотоплівкою, і їх або перехоплювали в польоті, або знаходили вже на ґрунті після падіння.

З розвитком технологій ця проблема втратила свою актуальність, але з'явилося багато інших.

Сучасні супутники ДЗЗ (дистанційне зондування землі - фотографування або отримання інформації за допомогою різних датчиків, інфрачервоних, радіолокаційних тощо) передають доволі багато інформації, яку треба не просто обробити, але й зробити це максимально швидко.

Термінал Starlink в Одесі - це невелика антена, яка приймає сигнал із супутника
Термінал Starlink в Одесі - це невелика антена, яка приймає сигнал із супутника

Як розповів Михайло Котов, обробляються такі дані по-різному: "Якщо потрібен просто знімок, інформація може ніяк не оброблятися. Звичайно, іноді використовують згорткові нейромережі (системи штучного інтелекту, первісно розроблені для обробки зображень - Ред.), натреновані на пошук певних об'єктів, наприклад, військової техніки. Тому що фото - великі за обсягом, і людині оглянути це все досить складно. Згорткові нейромережі в автоматичному режимі знаходять необхідні об'єкти, а людина може вже просто переглянути знайдене".

У списку постачання, який Пентагон оприлюднив у травні, були послуги комерційних супутникових знімків землі. Для цього виділяють значні кошти. Це один з нових елементів сучасної війни: ключову інформацію, яка багато в чому виявляється вирішальною на полі бою, поставляють на комерційних умовах великі космічні компанії, як-от Planet і Maxar.

Загалом американська влада отримує інформацію від 200 комерційних супутників, і знімки йдуть безпосередньо військовому командуванню США та України, пояснили в американському агентстві геопросторової розвідки.

США, безумовно, допомагають Україні з супутниковими даними, і це досить делікатна тема, оскільки вона може призвести до політичних ускладнень Вашингтона з Москвою. Можливо, тому знімки закуповують у комерційних компаній, а не беруть безпосередньо з військових супутників.

На початку травня американська преса з'ясувала, що США надали Україні інформацію про місцеперебування крейсера "Москва" перед тим, як його потопили. Про це розповіли NBC, Washington Post та New York Times з посиланням на джерела серед офіційних осіб.

ЗСУ випустили ракети по крейсеру, спочатку запросивши в американців інформацію про нього, написали видання. За їхніми даними, саме США допомогли розпізнати корабель та визначити його місцеперебування, щоб прицілитися, а рішення про удар ухвалили українські військові.

Прессекретар Пентагону Джон Кірбі тоді спробував представити цю історію у дещо іншому світлі: "З точки зору США, якщо Україна отримує розвіддані й потім сама вирішує, чи вживати заходів з метою оборони країни, то Сполучені Штати не надавали їй інформацію для цілевказівок".

Звідки саме США дізналися про місцеперебування "Москви", невідомо - у цьому регіоні діють натовські літаки-розвідники, які також могли стежити за крейсером.

Але в будь-якому випадку Україна отримує надзвичайно важливу розвідувальну інформацію, яка найсерйознішим чином позначається на війні, хто б у результаті не натискав на пускову кнопку.

Високоточна зброя - наскільки вона точна?

Війна в Україні продемонструвала, на думку генерала Берронса, можливість знищення високоточною зброєю не лише кораблів, танків та літаків, а також штабів та урядових будівель, іноді - на відстані сотень кілометрів.

Це не новина, але високоточна зброя набула особливого значення саме в новому, прозорому світі з супутниковими даними, де вразливою для ракетного удару стає практично будь-яка ціль.

Але Берронс наголошує, що ця війна також показала, що не можна розраховувати лише на крилаті та балістичні ракети, бо вони коштують дуже дорого, а їхні запаси швидко закінчуються.

У масштабній війні цю зброю потрібно використовувати в комбінації зі звичайним озброєнням, що є дешевшим і доступнішим.

"Безперечно, найважливішим уроком війни в Україні для НАТО стане важливість артилерії", - каже генерал.

За його словами, до цього конфлікту деякі експерти вважали, що у сучасній війні можна обійтися без традиційної артилерії - і покладатися лише на високоточну зброю. Берронс пов'язує це з тим, що західні армії були певною мірою введені в оману боротьбою з тероризмом та недавнім досвідом інтервенцій в Іраку, Афганістані та на Балканах.

У тих випадках противником НАТО були загони та армії, які не мають суттєвої авіації, ППО, військово-морських сил та якісної артилерії, не кажучи вже про космічний потенціал. Для боротьби з ними було достатньо використовувати авіацію, ударні дрони та загони спеціального призначення - і деякі експерти припускали, що цього буде достатньо для інших конфліктів.

Однак, як вважає Старчак з університету Квінс, той факт, що за три місяці війни росія не змогла знищити військову інфраструктуру України, попри масове використання крилатих ракет, свідчить про їхню низьку якість.

"російські ракети як недостатньо якісні, так і [недостатньо] ефективні. Періодично вони не запускаються або вибухають під час польоту, а також якщо долітають, то не вражають необхідну ціль через свою недостатню точність. Слабка точність попадання взагалі - проблема усієї ракетної промисловості росії", - вважає експерт.

Крім того, удар крилатими ракетами не завжди може знищити об'єкт інфраструктури, додає Роб Лі. Він вказує на те, що зруйновані мости в деяких випадках можна відновити, а заводи можуть продовжувати роботу навіть після ракетного удару, і збитки не завжди є непоправними.

Зі знищенням таких об'єктів краще б впоралася авіація, каже Лі, але російські льотчики не літають далеко за лінію фронту, побоюючись українських зенітників.

Танки - зброя минулого століття?

Згорілі танки на узбіччях доріг - як російські, так і українські - стали одним із символів цієї війни. У соціальних мережах та пресі публікують багато відеозаписів, на яких важку бронетехніку знищують різною легкою протитанковою зброєю.

Кінець комфортної епохи_11

Українська армія почала отримувати із Заходу таку зброю ще до російського вторгнення. Це були американські протитанкові комплекси Javelin, британські NLAW, а також багато інших - з різних країн. Серед відеозаписів багато таких, на яких фігурує український протитанковий комплекс "Стугна".

Ці відео створили образ "Джавеліна" або "Стугни" як безвідмовної зброї та смертельного ворога бронетехніки, хоча на багатьох із цих роликів доля танка після влучення в нього ракети залишалася невідомою, оскільки жодних доказів його знищення на відео не було.

З іншого боку, у відкритих джерелах є чимало свідчень того, що танки часто стають жертвами не піхотних протитанкових комплексів, а артилерії, як було, наприклад, на переправі через Сіверський Донець.

Хай там як, високі втрати бронетехніки з обох сторін у цій війні змусили багатьох військових експертів у різних країнах знову заговорити про те, що танк - застаріла зброя, якій більше не місце на полі бою.

Один з них - генерал-лейтенант Радж Шукла, у минулому - головком навчального командування збройних сил Індії. У своїй статті він пише, що сучасні протитанкові засоби ставлять крапку в еволюції танків на полі бою.

"російські танкові колони, що підійшли до Києва та аеропорту, потрапили в засідки й були скуті атаками дронів. Безпілотники Bayraktar TB2 довели свою ефективність в ураженні російських танків, артилерії, ЗРК і колон постачання. Комбінація безпілотників Switchblade-Puma (дрона-камікадзе і розвідника - Ред.) дозволяла вражати російські танки з дистанції у п'ять-шість кілометрів, а танки з екіпажем з чотирьох осіб (насправді в російських танках екіпаж складається з трьох осіб - Ред.) були майже беззахисними перед атаками дронів", - написав генерал.

"Ефективність танкового бою, відповідно, знову опинилася під питанням з урахуванням смертоносної комбінації протитанкових систем та різноманітних дронів. Український конфлікт дає нам достатньо відомостей, щоб припустити, що танк став своєрідною платформою XX століття, яка шукає собі місце на полі бою у XXI столітті. І без термінового технологічного втручання ці проблеми лише зростатимуть", - вважає індійський воєначальник.

З ним погоджується Максим Старчак, який зазначив, що застосування танків на полі бою може бути ефективним лише у тісній взаємодії з іншою військовою технікою та зброєю.

"Танки ефективно діють разом з ударними гелікоптерами та літаками. Але ми опиняємося у замкненому колі - значення ракетних ударів зросло й одночасно скоротилася ймовірність прямого танкового протистояння. Авіацію застосовують рідко. Ефективність танків низька. [...] Танк, по суті, перетворюється на носія незначної кількості боєприпасів, яку без прикриття авіації легко вразити", - вважає експерт.

Однак у танків вистачає і прихильників. Український експерт у галузі бронетехніки Андрій Тарасенко вважає, що від танків на полі бою відмовлятись поки що зарано.

За його словами, танк, як і інша техніка на полі бою, потребує дуже гарної підготовки екіпажу, і втрати танків часто є наслідком помилок як самих танкістів, так і командування бойовою групою.

"Будь-яка наступальна операція, та й оборона, неможлива без підтримки танків. Це навіть психологічно (але й тактично) неможливо. Танк у тому чи іншому вигляді був завжди. Раніше, припустимо, це була кавалерія, бо це рухливість, можливість завдання потужного удару", - каже він.

За словами експерта, "танк, якщо він добре підготовлений, - цілком захищений від основної маси, але не від усіх протитанкових засобів", і потребує супроводу добре підготовленої піхоти. Для неї він стає засобом посилення, а солдати у бою захищають танки від засідок із протитанковими ракетами.

Зрештою, сумніви супротивників танків на полі бою суперечать, щонайменше, тому, з якою наполегливістю Україна домагається постачання саме такої бронетехніки від західних країн. Київ хотів би отримати навіть застарілі німецькі "Leopard-1" 1980-х років випуску, які концерн Rheinmetall готовий поставити зі своїх запасів, але поки що не може отримати дозвіл від уряду Німеччини.

росія також спрямовує до зони бойових дій свіжі танки зі своїх запасів, причому в пресі в останні тижні з'явилися відомості, що серед цієї техніки теж трапляються застарілі машини.

Кінець комфортної епохи

російська армія проявила себе в Україні значно гірше, ніж очікували експерти. З цим погоджуються багато спостерігачів, політиків та аналітиків, але вони роблять з цього різні висновки.

Багатьом в урядах і особливо скарбницях західних країн зараз хочеться думати, що російська армія показала себе слабшою, ніж очікувалося, і виснажила свої сили в Україні, тому немає потреби підвищувати свої витрати на оборону, каже генерал Берронс.

Війська НАТО на навчаннях: уроки війни в Україні будуть враховані
Війська НАТО на навчаннях: уроки війни в Україні будуть враховані

Але він закликає згадати історію інших армій світу - наприклад, американської, яка до кінця війни у В'єтнамі в 1979 році була у дуже поганому стані. Проте вже в 1991 році, під час першої війни в Перській затоці, світ побачив зовсім іншу армію, з найвищим рівнем підготовки, командування, екіпірування та логістики.

Тому стратегічне планування західних країн має виходити не з думки про те, як проявила себе росія на початку вторгнення в Україну, а з потенціалу, якого можуть досягти російські війська, навчившись на своїх помилках.

І тоді на Заході побачать, вважає сер Річард, необхідність модернізувати власні сили з урахуванням цифрових технологій та звичайних озброєнь.

Потенційним супротивником тут може бути росія, якщо президент путін та його оточення залишаться при владі. Але ще важливішим противником буде Китай, загрозу якого військові доктрини країн НАТО вже позначають як основну.

"Настав кінець комфортної епохи, що почалася в 1990-х після закінчення холодної війни. Гадаю, що її кінець настав ще п'ять років тому, але тепер він настав уже точно", - сказав сер Річард.

Військові аналітики не люблять нюанси, пише Майкл Кофман, директор російської програми в Центрі військово-морського аналізу США. Якщо раніше західні експертні кола перебільшували російську військову міць, то внаслідок вторгнення в Україну, найімовірніше, недооцінюють.

"Якби альянсу випало б подібне випробування, збройні сили НАТО могли б виявити, що і вони мають багато тих проблем, яких росія зазнала в Україні", - пише аналітик.

Павло Аксьонов, Григор Атанесян

Джерело

вибір редакції
Читайте також:
Економіка
Економіка повоєнної України просто мусить здійснити перехід від сировинної моделі до продовольчої. У нас немає іншого шляху для розвитку.
вчора, 08:01
Війна
Кремлівський бункерний щур особисто керує війною проти України
24 вересня, 12:05
Війна
Збройні сили України зможуть звільнити Кримський півострів від окупантів до середини 2023 року
21 вересня, 16:15
Світ
Комуністичний Китай бачить себе азійським гегемоном, США не згодні з такими розкладами, а на РФ уже ніхто не зважає, – її час минув.
19 вересня, 17:00
Війна
Батальйони значною мірою недоукомплектовані та складаються переважно з найманців з економічно депресивних регіонів
15 вересня, 12:15
Опінії
Кремль продовжує шукати партнерів, які б допомогли пережити західні санкції
14 вересня, 16:55