Корупційний список Харкова

«Че Гевара» Чернишов, ректор-утікач Одарченко та помічник Хомутинника Скоробагач.

Масштабне антикорупційне розслідування НАБУ під назвою «Операція Мідас» викрило розкрадання державних коштів за участі найближчих друзів президента, одним із яких виявився харків’янин Олексій Чернишов. Але це — не єдиний уродженець Харкова, який за останні роки став фігурантом корупційних справ. Згадаємо найвідоміших із них.

Про це пише KHARKIV Today.

Народні депутати, високопосадовці місцевих органів влади і навіть колишній віцепрем’єр-міністр — харківські топкорупціонери займали найвищі щаблі влади та мали можливість організувати «велике крадівництво» у мільярдних розмірах.

Кум першої леді

Олексій Чернишов перебував на найвищій сходинці владної піраміди серед усіх впливових харківських корупціонерів. 48-річний колишній менеджер проєктів і девелопер потрапив до влади за президентства Володимира Зеленського. Він народився та навчався в Харкові, має дві вищі освіти — економічну та юридичну. Деякий час працював у компанії Telesens та корпорації АВЕК у Фельдмана, згодом переїхав до Києва.

Ще у 2018 році Чернишов був відомий лише у вузьких колах як засновник інвестиційної компанії VI2 Partners, а вже через рік бізнесмен, що не мав жодного досвіду в політиці, очолив Київську ОДА, а ще через рік став міністром розвитку громад і територій. Саме під його керівництвом розвивався загальноукраїнський проєкт «Велике будівництво», який у народі отримав жартівливу назву «Велике крадівництво» через велику кількість корупційних розслідувань, пов’язаних із ним.

Інвестиційний підприємець Чернишов очолив таке «грошове місце» не просто так. Як розповів в ефірі каналу NV відомий розслідувач та редактор проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов, Олексій і його дружина Світлана давно дружать родинами із Зеленськими.

«Олена Зеленська хрестила дитину Чернишова, вона його кума. Це дуже близька до Зеленського людина. Під час ковіду Чернишов був єдиним із міністрів, хто був запрошений на день народження Зеленського у 2021 році разом із кварталівцями. Тоді свято проходило у квартирі Тимура Міндіча», — пояснив антикорупціонер.

У відкритих джерелах немає інформації про те, за яких обставин познайомилися родини Чернишових і Зеленських, але відомо, що першими подружилися їхні дружини: Світлана Чернишова запросила Олену Зеленську стати хрещеною матір’ю її доньки. Хрещеним батьком, за непідтвердженими даними, був Тимур Міндіч.

За версією Юрія Ніколова, Чернишов не був організатором корупційної схеми з розкрадання державних коштів через вплив на стратегічні підприємства, зокрема «Енергоатом», отримання хабарів та відмивання грошей. Йому відвели роль посередника: міністр нібито перевозив готівку та купував маєтки у Козині для себе, Міндіча та ще двох поки не названих родин. На плівках НАБУ він фігурує під позивним «Че Гевара». І, звісно, поки що все це лише підозри.

Якщо Міндіча випустили за кордон, то Чернишову пощастило менше. Влітку 2025 року він поїхав у відрядження, а тоді ж кордон перетнула і його родина — усе вказувало на те, що посадовець тікатиме. НАБУ і САП розслідували зловживання Чернишовим своїм службовим становищем. Вочевидь, Зеленський змусив посадовця та друга «не підставляти» його і повернутися в Україну, а згодом — з’явитися в суд. У той же час улітку робилися спроби обмежити повноваження НАБУ і САП.

Слідство задокументувало передачу Чернишову хабарів на суму 1,2 млн доларів та майже 100 тис. євро від учасників схеми розкрадання коштів із системи енергетики. Розслідування триває. Станом на 17 листопада Чернишов не заарештований, але суд щодо запобіжного заходу очікується найближчим часом.

Кума першої леді Світлана Чернишова не є фігуранткою справи, але деякі видання, зокрема «Українська правда», із посиланням на джерела стверджують, що вона намагалася сховати документи щодо скандального будівництва на своєму робочому місці. Слідчі провели там обшуки.

Ректор із криптовалютою

До того, як НАБУ взялися за справу Міндіча та компанії, найгучнішим харківським корупційним скандалом була справа ректора Харківського державного біотехнологічного університету, народного депутата Андрія Одарченка. За іронією, він був членом парламентського Комітету з питань антикорупційної політики.

21 листопада 2023 року НАБУ та САП затримали Одарченка під час спроби передати хабар у 50 000 доларів у біткоїнах Мустафі Найєму, тодішньому голові Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури. За ці гроші депутат просив посприяти у виділенні коштів із Фонду ліквідації наслідків російської агресії для ремонту інфраструктури його ДБТУ.

Вищий антикорупційний суд заарештував Одарченка, але він вийшов під заставу у 15 млн грн. До вересня 2024 року тривало розслідування, але на одне із засідань Одарченко просто не з’явився, хоча мав носити електронний браслет. Як з’ясувалося, він покинув Україну, поїхав спочатку до Румунії, а потім — до Угорщини. Тим часом суд визнав його винним у наданні неправомірної вигоди посадовцю та засудив до 8 років ув’язнення — але заочно, тому реального покарання він уникнув. Хіба що його виключили з партії.

Колишній регіонал і схема «Укренерго»

Ще одне гучне розслідування з харківським слідом пов’язане з розкраданням у сфері енергетики. Воно стосується Володимира Скоробагача, ексзаступника голови Харківської облради Тетяни Єгорової-Луценко та лідера фракції «Відродження». Політика звинувачують в організації злочинної групи для розкрадання державних коштів у сфері енергетики під час війни.

За даними слідства, посадовець створив групу з 5–7 осіб (включаючи Андрія Гмиріна та інших), яка заволоділа електроенергією державного підприємства «Укренерго» на суму понад 58,44 млн грн. Фірма незаконно отримувала електроенергію без оплати, а потім легалізувала кошти від її продажу через фіктивні компанії. Збитки держави оцінюються у десятки мільйонів гривень, що призвело до дефіциту енергії в регіонах під час обстрілів.

Завбачливий Скоробагач заздалегідь виїхав до Франції, склав мандат депутата облради та досі переховується від слідства. Справа розглядається в суді, а сам Скоробагач навіть опублікував пост, у якому стверджував, що готовий співпрацювати зі слідством — але лише у Франції.

Володимир Скоробагач із 2005 року був членом «Партії регіонів», а з 2006-го обрався від неї до Харківської міськради. Також він був помічником одіозного регіонала Віталія Хомутинника. У 2010-х роках кілька видань звинувачували їх у лобіюванні призначень, зокрема головного податківця Харківщини, та у впливі на Фонд держмайна. Тоді це не мало наслідків, і, ймовірно, у 2020-х Скоробагач також уникне покарання, адже встиг залишити країну.

Інші фігуранти з Харкова

НАБУ, прокуратура та САП розслідують ще низку справ, у яких фігурують харків’яни:

• Сергія Волика, першого заступника гендиректора «Харківських тепломереж» і друга Олександра Ярославського, підозрюють у розкраданні коштів на відновленні КП «ХТМ» після обстрілів.

• Колишнього керівника «Харківобленерго» Костянтина Логвиненка затримали за підозрою у заволодінні понад 12,5 млн грн і замаху на заволодіння ще 120 млн грн під час закупівлі трансформаторів та лічильників. Разом із ним затримали Леоніда Міндіча — родича вже відомого Тимура Міндіча.

• Андрія Руденка, колишнього заступника Ігоря Терехова, заарештували за підозрою у розкраданні 5,4 млн грн бюджетних коштів, виділених на будівництво фортифікацій. Це лише 1% від суми, яку пов’язані з ним компанії отримали за виконані роботи. Руденка тримають під вартою.