«Мертві душі», подвійні каси та інші схеми

Держаудит викрив імовірні зловживання в системі охорони здоров’я.

Якість та вартість медичних послуг — одна з найболючіших тем для українського суспільства. Особливо зараз, в умовах війни, коли державний бюджет має катастрофічний дефіцит, а кожна гривня має працювати на оборону або порятунок життя. Тим цинічнішими виглядають випадки імовірного «мародерства» на медицині в тилу. Адже медичні заклади в різних регіонах країни, як зафіксував моніторинг НСЗУ та ДАСУ, системно отримують від держави мільйони за пацієнтів, які подекуди ніколи не переступали поріг лікарень.

НСЗУ та Держаудитслужба виявили фіктивні записи в медичних закладах — підроблені візити, вигадані операції та подвійне фінансування стали буденністю для частини українських клінік.

Перша інформація пролунала ще у травні 2023 року. Тисячі українців, зазирнувши у свої кабінети в системі Helsi, з подивом виявили записи про візити до лікарів, яких не було, обстеження, які не проводилися, і навіть вакцинацію, якої не робили.

Тоді хвиля народного гніву вдарила здебільшого по самому сервісу та технічній стороні питання. Експерти та чиновники обіцяли розібратися, запроваджували SMS-інформування та моніторинг. Проте, як показали подальші події, фейкові записи в електронній системі охорони здоров’я (ЕЗОЗ) були не технічною помилкою, а фундаментом для масштабного розкрадання бюджетних коштів через НСЗУ.

Сьогодні перевірки Держаудитслужби та моніторинг НСЗУ розкривають невтішну картину: система приписок, схоже, не просто нікуди не зникла, вона просто… еволюціонувала. Те, що починалося як скандал із «глюками» у додатку, переросло у викриття системних порушень, де рахунок втрачених державою коштів йде на мільярди.

Схеми, які можуть використовувати недоброчесні ділки в білих халатах, різноманітні, але їх об’єднує одне — безпідставне «викачування» грошей за Програмою медичних гарантій. Лише за вибірковими ревізіями Держаудитслужби зафіксовано незаконне отримання понад 242 млн грн.

Одна з найпростіших імовірних схем — декларування ресурсів, яких немає. Лікарні звітують про наявність фахівців та дорогого обладнання, підписують договори з НСЗУ, отримують фінансування, але послуги надавати фізично не можуть. Відсутність адекватної верифікації даних дає змогу створювати аномальну кількість записів. Держаудитслужбою задокументовано випадки, коли через невелике відділення проходить аж до 1500 фіктивних пацієнтів.

Наприклад, за даними ДАСУ, одна лікарня отримала 7,6 млн грн на реабілітацію, не маючи ні відділення, ні фахівців. Інший заклад освоїв 2,2 млн грн на гемодіалізі, не маючи ні апаратів «штучної нирки», ні лікарів-нефрологів. Також ревізори назвали випадки, коли кошти платників податків йшли на оплату пластичних операцій із покращення зовнішності, хоча такі послуги є суто комерційними і не покриваються державою.

У бюджетних установах може застосовуватися практика штучного дроблення одного випадку лікування на кілька пакетів послуг. Наприклад, пацієнта з апендицитом оформлюють за пакетом «хірургічна допомога», після чого, не виписуючи, «переводять» на пакет «реабілітація» та додаткову «діагностику». Це дає змогу отримати кілька оплат від НСЗУ за один візит, що є прямою маніпуляцією бюджетними коштами.

НСЗУ виявила кричущий випадок на Закарпатті. Одна з комунальних лікарень примудрилася згенерувати 99% усіх сумнівних записів по країні за пакетом допомоги при інсультах та інфарктах, що вимагають штучної вентиляції легень (ШВЛ). Схема полягала у фальсифікації тривалості процедур. Лікарня звітувала про проведення безперервної вентиляції легень понад 24 години (дорогий тариф), хоча пацієнт перебував у стаціонарі менше доби. Клінічно це нонсенс, але фінансово — майже 10 млн грн збитків для держави лише на одному закладі.

Масштабну схему викрито у Запоріжжі, де одразу 14 лікарень «наколядували» зайвих 135 млн грн. Суть махінації проста: амбулаторні операції (які пацієнт переносить легко та йде додому того ж дня) оформлювали як складні стаціонарні втручання.

НСЗУ у відповіді на журналістський запит місцевого видання повідомила, що лідером за перерахунками у Запорізькій області є ТОВ «УкрМедГрупа» (юридична особа «Клініки Святого Миколая» у 2024 році), яке отримало зайвий 121 млн грн.

За даними Opendatabot, «УкрМедГрупа» у співвідношенні 50/50 належить бізнесмену та ексдепутату Запорізької міської ради Миколі Бєлому та лікарю, медичному директору «Клініки Святого Миколая» Костянтину Милиці.

Також, за даними НСЗУ, у Запоріжжі 6,2 млн грн «незаслужено» перерахували комунальній «Міській лікарні №4». На 1,2 млн грн провели підозрілі хірургічні операції у «Запорізькій обласній клінічній дитячій лікарні», на 1,1 млн грн — у «Міській лікарні №7», на 1 млн грн — у приватній «Новій лікарні» (ТОВ «НОВАлікарня»).

Опитані експерти вказують на низку системних прогалин, що дозволяють процвітати медичному мародерству. Насамперед ідеальне підґрунтя для ймовірних зловживань створює гібридний статус закладів, тобто можливість надавати послуги одночасно в межах пакетів НСЗУ та на комерційній основі в стінах однієї лікарні.

Як зазначають інсайдери галузі, це може призводити до виникнення так званої подвійної каси, коли прогресивна за своєю природою ідея співоплати спотворюється до невпізнання. У приватних клініках, що мають договори з НСЗУ, пацієнту можуть заявити, що послуга платна. Після оплати в приватному порядку пацієнт отримує сповіщення в системі Helsi про те, що послуга нібито була надана безоплатно за державний кошт. Таким чином, установа може отримувати подвійну вигоду за одну й ту саму процедуру.

За даними відкритих джерел, зафіксовані факти торгівлі персональними даними та фіктивного декларування. Бази даних великих структур (наприклад, банків) можуть використовуватися для отримання номерів телефонів. Маючи номер телефону та доступ до бази, установа реєструє фіктивний випадок лікування, за який НСЗУ згодом здійснює оплату. На практиці відомі випадки, коли лікарні не можуть оформити реального пацієнта, оскільки в системі він уже значиться як такий, що проходить стаціонарне лікування в іншій установі.

Попри зобов’язання надавати послуги безоплатно в межах пакетів НСЗУ, в окремих установах, за даними медіа, можуть практикуватися приховані форми оплати (майже третина опитаних Суспільним українців доплачували медикам у державних лікарнях та поліклініках):

• Примусова купівля витратних матеріалів. Пацієнтів змушують купувати рукавички, шприци, антисептики або дорогі набори для процедур (наприклад, для ендоскопії), які мають покриватися державним фінансуванням.

• Благодійні внески. Використання терміналів невідомих банків або ручних журналів для збору «внесків», які фактично йдуть у тіньовий обіг.

• Страхові схеми. Нав’язування фіктивного страхування від малоймовірних ризиків (наприклад, «удару струмом при УЗД») за ціною ринкової вартості самої процедури.

• Направлення до приватних структур. Штучне створення черг або імітація поломки обладнання для перенаправлення потоку пацієнтів до приватних лабораторій, що орендують площі на території лікарні.

За даними Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, у минулому році медицина входила у топову трійку сфер, де посадовці пропонували «вирішити питання» за гроші або вимагали неправомірну грошову винагороду.

Реформи останніх років, на жаль, не створили запобіжників від корупції, а, схоже, лише змінили її форму. Існуюча система перевірок НСЗУ фокусується на формальних ознаках: неправильних шифрах, оддруках або несвоєчасному внесенні даних, що тягне за собою штрафи. Однак глибинні юридичні махінації та факти фіктивного лікування відстежуються поодинокими випадками.

Зараз систему намагаються «лікувати» кримінальними провадженнями — як, наприклад, підозри співробітникам приватної клініки в Запоріжжі у привласненні 600 тис. грн на фіктивних деклараціях. Але потрібно дивитися глибше. Корупція в медицині — це не самодіяльність рядового лікаря. Це фактично елітарна система збагачення, організована на рівні топменеджменту медичних закладів та власників приватних клінік. Лікарям іноді просто спускають план по записах в електронну систему, погрожуючи звільненням.

Експерти медичної сфери наголошують: на даний момент створені умови дозволяють експлуатувати систему через відсутність контролю, реальної верифікації послуг та адекватних тарифів (які часто не покривають навіть собівартість процедур). Тому точкові вироки для стрілочників навряд чи змінять ситуацію.

Запровадження відповідальності у вигляді автоматичного розірвання договорів або анулювання ліцензій за доведені махінації могло б навести лад, проте це потребує ефективної роботи судової та правоохоронної системи. Лише загроза повного закриття бізнесу здатна вплинути на етичні стандарти тих, хто перетворив медицину на конвеєр із розпилу державних грошей.