Місія "Гравіцапа"
Після провалу місії на Місяць "Роскосмос" скоротить половину штату
Московитська держкорпорація "Роскосмос" планує вдвічі скоротити штат центрального офісу через нестачу коштів на зарплати.
Під скорочення може потрапити приблизно половина співробітників центрального апарату "Роскосмосу" – 300 із 600 співробітників, пише російська газета "Ізвєстія" із посиланням на три джерела.
За словами одного з них, звільнених із центрального офісу працівників можуть перевести до "Об'єднаної ракетно-космічної корпорації" (ОРКК) та інших дочірніх організацій, що дозволить зменшити витрати на персонал "як мінімум на папері".
При цьому фізично звільнені співробітники продовжать перебувати у "Роскосмосі" та займатися своїми завданнями.
"Витрати по лінії фонду оплати праці становлять значну частку витрат центрального апарату, а сам фонд не безкінечний. Пояснити це дуже легко: ринок пускових послуг для нас закритий, супутникобудуванням ми ніколи похвалитися не могли, американських туристів за гроші вже не возимо, а інших у нинішній ситуації не знайти. Тобто всі напрямки заробітку валюти для "Роскосмосу" закриті", – пояснює співрозмовник видання.
Така практика працевлаштування співробітників "Роскосмосу" існувала у Федеральному космічному агентстві, яке було розформовано у 2015 році, а також у перші роки роботи держкорпорації, коли її штат складав 150 осіб.
"Об'єднану ракетно-космічну корпорацію" створили у 2014 році на базі НДІ космічного приладобудування. У грудні 2016 року 100% її акцій було передано "Роскосмосу".
Наразі ОРКК виконує лише одну функцію – власника акцій галузевих підприємств держкорпорації.
Водночас у "Роскосмосі" готуються до "серйозних чисток" серед топменеджерів після провалу місії на Місяць.
У відставку можуть відправити першого заступника гендиректора Олександра Іванова, який відповідає за всю технічну частину держкорпорації, а також заступника гендиректора з космічних комплексів та систем Михайла Хайлова.
Відповісти за провал місячної місії можуть також безпосередні виконавці – вчені та програмісти з НУО Лавочкіна, які обслуговували запуск апарату "Луна-25", а також співробітники Інституту космічних досліджень РАН, які розробляли наукову програму експедиції.
