Мито на сою та ріпак: чергова спроба узаконити контрабанду

10% експортного мита: корупційна схема під прикриттям «переробки».

З цікавістю спостерігав за спробами протягнути в Парламенті правку про запровадження експортного мита у 10% на ріпак і сою.

Правка, як і очікувалося, провалилася.)

Ми з вами давно в цій темі й чітко розуміємо, що це був суто корупційно-контрабандний лобізм.

Офіційно нам це «продавали» як захист внутрішньої переробки: мовляв, вигідніше переробляти в Україні та експортувати продукти переробки. Мито — це нібито захист для переробника.

Але це — не так.

Вигідніше експортувати сою та ріпак за фіктивними документами (як шрот і висівки) й переробляти їх на європейських заводах, отримуючи валюту на офшорні фірми.

Спроба запровадити експортні ставки — це лише заявка на підняття корупційно-контрабандного тарифу.

Фіктивний експорт мав би обходитися шахраям дорожче.

Отака математика.

При цьому жодні реальні лазівки для схемного експорту не перекриваються.

Просто як черговий доказ до попереднього допису.

Збут сої за готівку (в доларах) йде в повний зріст.

Дрібні фермери не мають доступу до клубу експортерів, тому скидають сою за валютний кеш тим, хто має можливість підкласти під це зерно фіктивні документи та виштовхнути його на румунські переробні заводи.

Митниця та податкова в грі та тарифі.